79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.06.2022 Справа № 908/30/22
за позовом: Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі:
позивача-1: Запорізька міська рада, м. Запоріжжя
позивача-2: Комунальне некомерційне підприємство "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт", м. Львів
про розірвання договору поставки товару №66-04/21-Т та стягнення заборгованості
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Брошко І.Б.
Представники:
Від прокуратури: Панькевич Роман Васильович - прокурор;
Від позивача-1: не з"явився;
Від позивача-2: не з"явився;
Від відповідача: не з"явився
16.02.2022 року на розгляд Господарського суду Львівської області ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.01.2022 року надіслано за підсудністю матеріали справи №908/30/22 за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивача-1 Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, позивача-2 Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт", м. Львів про розірвання договору поставки товару №66-04/21-Т та стягнення 48 834,02грн. заборгованості, з якої: 48 172,80грн. грошових коштів, 661,22грн. неустойки.
Ухвалою суду від 21.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 17.03.2022 о 11:10 год.
Ухвалою суду від 17.03.2022 року, у зв"язку з неявкою сторін, відкладено підготовче засідання на 28.04.2022 року.
13.05.2022 року на електронну адресу суду від позивача-2 надійшла заява про підтримання позову про розірвання договору поставки та стягнення заборгованості та зважаючи на воєнний стан в країні просить провести підготовче засідання без присутності представника позивача-2.
Ухвалою суду від 19.05.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 09.06.2022 року.
В судове засідання 09.06.2022 року прокурор з"явився, підтримав позовні вимоги та просить позов задоволити повністю.
В судове засідання 09.06.2022 року позивач-1 та позивач-2 явку представників не забезпечили, були повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 20.05.2022 року. 20.05.2022 року на поштову адресу суду від позивача-2 - Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради надійшла заява (пояснення) за вх.№10640/22, в якій позивач -2 підтримує позов у повному обсязі та просить провести судове засідання без його присутності, зважаючи на воєнний стан в країні.
В судове засідання 09.09.2022 року відповідач явку представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується розсилкою про відправлення ухвали суду за 20.05.2022 року на відому електронну адресу.
08.06.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання за вх.№12458/22 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити представника у судове засідання. Одночасно, слід зазначити, що відповідачу відомо про розгляд справи, оскільки його уповноваженим представником подавалось клопотання про відкладення розгляду справи, проте станом на час розгляду справи клопотань чи відзиву від відповідача не надходило.
Клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" суд відхиляє, як необгрунтоване та невмотивоване з таких підстав.
Так, відповідно до ст.122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України ; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Отже, Господарський суд Львівської області працює і здійснює правосуддя з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Так, провадження у справі було відкрито 21.02.2022 року, ще до запровадження в країні воєнного стану.
Від позивача-2 - Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради, надійшло клопотання про підтримання позовних вимог та проведення судового засідання без його присутності.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт", який знаходиться у місті Львові, а його представник у західному регіоні України, своїм процесуальним правом на подачу заяв процесуального характеру не скористався. Заяв по суті справи не подано. Подане клопотання за вх.№12158/22 не містить вмотивованих підстав неможливості з'явитися відповідача до суду, пов'язаних з чи враховуючи введення правового режиму воєнного стану на території України, як то: загроза життю та безпеки, участь у Збройних силах України, територіальній обороні, добровольчих воєнних формувань, задіяння до функціонування критичної інфраструктури, тощо.
Ухвали суду надіслані учасникам справи за адресами, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, яка вказана позивачем у позовній заяві.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення відповідача про розглядуваний спір. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про судовий процес та відповідачу відомо про розгляд справи, судом неодноразово відкладався розгляд справи з метою надання можливості відповідачу подати відзив на позовну заяву чи заперечення, однак відповідач своїм правом на захист не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами.
Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення. В судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Щодо представництва у даній справі прокурора в інтересах держави суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з положеннями частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1 -3 частини 4 зазначеної статті).
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 вказала, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Отже прокурор, вважаючи, що внаслідок невиконання умов договору порушуються інтереси держави, має не тільки законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених статтею 16 ЦК України.
У вказаному випадку вбачається порушення інтересів держави в особі Запорізької міської ради та Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради, що полягає у невиконанні умов договору, укладеного за бюджетні кошти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" щодо поставки пального.
Невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" умов оспорюваного договору від 14.04.2021 року №66-04/21-Т, всупереч норм Цивільного та Господарського кодексів України, є прямим порушенням законності, а також порушує інтереси Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради, як державного органу, який в межах здійснення покладених на нього функцій зобов'язаний забезпечувати ефективне, результативне і цільове їх використання, оскільки закупівлі здійснюються за державні кошти. Слід зазначити, що пунктом 7.1 статуту КНП «Пологовий будинок №4» Запорізької міської ради визначено, що управління підприємством від імені територіальної громади міста Запоріжжя здійснюється власником. Разом з тим, підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Запоріжжя. Засновником і власником підприємства є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, отже органом уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає Запорізька міська рада.
Заступником керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя надіслано повідомлення №53-5734вих.-21 від 24.12.2021 року на адресу Запорізької міської ради та повідомлення №53-5733вих.-21 від 24.12.2021 на адресу Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради, щодо наявності підстав для захисту інтересів держави. Проте, учасниками справи, заходів щодо відновлення порушених інтересів у судовому порядку про стягнення бюджетних коштів не вжито, заходів претензійно-позовного характеру щодо стягнення коштів не вживалось, що підтверджується листом Запорізької міської ради та листом Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради, які знаходяться в матеріалах справи.
Слід зазначити, що згідно оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі замовником якої виступав позивач-2, джерелом фінансування закупівлі були кошти медичних гарантій, отримані за договором з НСЗУ. Згідно з п.57.5. Статуту позивача-2 джерелами формування коштів є, зокрема, які отримані за договорами з центральни органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення; цільові кошти; кошти бюджета міста.
Відповідно до п.1.1. Статуту КНП «Пологовий будинок №4» Запорізької міської ради є унітарним некомерційним підприємством. Відповідно до ст.75-1 ГК України некомерційне підприємство є суб'єктом некомерційної господарської діяльності, спрямованої на досягнення соціальних та інших результатів, яке утворюється у сфері охорони здоров'я, соціальній та/або гуманітарній сферах без мети одержання прибутку і діє на підставі статуту. Відповідно до п.3.1. Статуту основною метою діяльності позивача-2 є забезпечення медичного обслуговування населення. Таким чином, наявні підстави для захисту інтересів держави щодо своєчасного повернення (стягнення) коштів до державного бюджету, що свідчить про наявність підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
У справі № 903/129/18 (постанова від 15.10.2019) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що уповноважений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Подібні висновки також наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 26.02.2020 у справі №522/3777/17, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 09.04.2020 у справі № 822/589/17, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 тощо.
У п.4 Договору «Порядок здійснення оплати» оплата може здійснюватися з відстроченням платежу відповідно до ст.49 Бюджетного кодексу України, а також за рахунок коштів, отриманих за договором з НСЗУ - Національної служби здоров'я України, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення згідно Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
Вирішуючи питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави , має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аргументи прокурора та позивачів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.04.2021 року за 366-04/21-Т між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" укладено договір на поставку бензину А-92 в кількості 6895 літрів.
У подальшому, 30.07.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору №66-04/21-Т, якою внесено зміни зокрема у п. 3.1 яку викладено у наступній редакції: «загальна сума договору складає: 172 087,80грн. в т.ч. ПДВ - 2861,30 грн.», та п. 1.3 - «кількість: 6590 літрів».
02.06.2021 року постачальник (відповідач) передав у власність КНП «Пологовий будинок №4» Запорізької міської ради паливні картки ТзОВ «Інтер Кард», за допомогою яких замовник мав отримати предмет закупівлі - пальне, в кількості 2000 л бензину, що підтверджується видатковою накладною №272 від 02.06.2021 року, актом примйання-передачі талонів від 02.06.2021 року.
Проте, протягом липня та станом на день подання позовної заяви КНП «Пологовий будинок №4» Запорізької міської ради не отримало бензин на підстав наданих постачальником талонів, що підтверджується листом КНП «Пологовий будинок №4» Запорізької міської ради від 18.08.2021 року. Довідкою оператора ТзОВ «Вест Петра Маркет» від 17.11.2021 року встановлено, що талони неможливо використати і зв'язку з їх блокуванням. Відтак АЗС припинили отоварювати пальне за наявними картками через нездійснення оплати ТзОВ «Прайм Лайт».
Таким чином, відповідач поставку товару, а саме Бензин А-92 - 1930 літрів на загальну суму 48172,80 грн. не здійснив. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача-2 кошти за невикористані талони у розмірі 48172,80грн. Також, оскільки відповідачем не виконано зобов'язання щодо поставки бензину, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 661,22грн. та просить розірвати договір поставки товару №66-04/21-Т від 14.04.2021 року, а судові витрати просить стягнути з відповідача на користь Запорізької обласної пркуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя.
Аргументи відповідача.
Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи.
За результатом проведеної процедури закупівлі 14.04.2021 року Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради (покупець) укладено договір з ТзОВ «Прайм Лайт» (постачальник) № 66- 04/21-Т на поставку бензину А-92 в кількості 6895 літрів. Строк дії Договору до 31.12.2021 року.
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Бензин А-92, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар. Предметом закупівлі - товаром, відповідно до п. 1.2 Договору є: ДК 021- 2015-09130000-9 Нафта і дистиляти, у т.ч. Бензин за кодом ДК 021 - 2015:0913200063 (Бензин А-92).
Умовами Договору визначено, що відпуск Товару в АЗС здійснюється за талонами на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (п. 1.4 Договору).
Відповідно до Специфікації до Договору № 66-04/21-Т від 14.04.2021 товаром, що поставляється, є Бензин А-92 у кількості 3500 літрів вартістю 20,80 грн без ПДВ за одиницю товару та Бензин А-92 у кількості 3090 літрів вартістю 22,85 грн без ПДВ за одиницю товару.
Відповідно до п. 3.1 Договору - ціна цього Договору становить 172 099,20 грн., в т.ч. ПДВ 28 683,20 грн.
30.07.2021 року між Сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 66-04/21-Т, якою внесено зміни зокрема у п. 3.1 яку викладено у наступні редакції: «Загальна сума Договору складає: 172 087,80 грн у т.ч. ПДВ - 2861,30 грн», п. 1.3 - «кількість: 6590 літрів». Пунктом 2 додаткової угоди внесено зміни в Додаток №1до Договору «Специфікація» та викладено у редакції Додатку №1 до даної додаткової угоди, а саме відповідно до специфікації Бензин А-92 у кількості 3500 літрів ціна за одиницю товару з ПДВ становить 24,96грн., Банзин А-92 у кількості 3090 літрів ціна за одиницю товару становить 27,42грн.
Розділом 5 Договору визначено порядок поставки товару, а саме: передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця талону (п. 5.3.1 Договору); талон є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у талоні об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених талонах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в талоні (п. 5.3.2 Договору).
Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, наведений в реквізитах рахунка на оплату до 10 календарних днів з моменту постачання товару. Оплата Також може проводитись за рахунок коштів, отриманих за договором з НСЗУ, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення згідно Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
02.06.2021, Постачальник передав у власність КНП «Пологовий будинок №4» ЗМР паливні картки ТзОВ «ІНТЕР КАРД», за допомогою яких Замовник мав отримати предмет закупівлі - пальне, в кількості 2000 л бензину, що підтверджується копією видаткової накладної №272 від 02.06.2021 року, актом приймання-передачі талонів від 02.06.2021 року.
За змістом Постанови КМУ «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» від 20.12.1997 № 1442 - картка/талон - це довірчий документ, що підтверджує право його власника на отримання через АЗС певного виду палива в кількості номіналу карти. Тобто, талони є засобом для отримання предмету закупівлі - бензину.
Замовником 07.06.2021 на виконання умов Договору №66- 04/21 -Т від 14.04.2021 року переховано кошти на рахунок ТзОВ «Прайм Лайт» в сумі 49920,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення №633 від 07.06.2021 року, яке знаходиться в матеріалах справи.
Як стверджує прокурор протягом червня 2021 року КНП «Пологовий будинок №4» ЗМР реалізовано 7 талонів за якими придбано 70 літрів бензину з вищезазначених 2000 літрів.
Однак, протягом липня та станом на день подання позовної заяви КНП «Пологовий будинок №4» ЗМР не отримало бензин на підставі наданих Постачальником талонів, що підтверджується листом КНП «Пологовий будинок №4» ЗМР від 18.08.2021 року, який знаходиться в матеріалах справи.
Як стверджує прокурор, при спробі заправити транспортний засіб на підставі талону операторами АЗС в усній формі повідомляється що заправка таких талонів не здійснюється та талони заблоковано. Довідкою оператора ТОВ «Вест Петра Маркет» від 17.11.2021 року встановлено, що талони неможливо використати у зв'язку з їх блокуванням.
Тобто, КНП «Пологовий будинок №4» ЗМР не має змоги отримати бензин, що свідчить про невиконання умов Договору з боку ТзОВ «Прайм Лайт».
Усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами (п. 9.1 Договору); якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до законодавства України (п. 9.2 Договору).
У зв'язку із порушенням ТзОВ «Прайм Лайт» своїх зобов'язань КНП «Пологовий будинок №4» ЗМР на їх адресу направлено лист від 12.08.2021 №286/01-15.
Відповідно до листа ТзОВ «Прайм Лайт» від 20.08.2021 встановлено, що ТзОВ «Прайм Лайт» підтверджує свої зобов'язання за Договором та зобов'язується виконати взяті на себе зобов'язання за Договором шляхом відпуску палива для транспорту Замовника за талонами, придбаними у ТзОВ «Прайм Лайт», після усунення технічних несправностей та відновлення безперебійного процесу постачання.
З огляду на викладене, Постачальник (відповідач) фактично відмовився від виконання узятих на себе за Договором зобов'язань.
Відтак, за укладеним договором між позивачем-2 та відповідачем, продавцем - ТзОВ «Прайм Лайт» не поставлено покупцю - Комунальному некомерційному підприємству "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради Бензину А-92 - 1930 літрів на загальну суму 48172,80 грн., відтак у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 48172,80грн.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що Сторони приймають на себе виконання зобов'язань, передбачених цим Договором, та несуть відповідальність за невиконання зобов'язань за цим Договором у відповідності до його умов, положень та чинного законодавства України. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим Договором, винна Сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні збитки.
Відповідно до п. 7.2 Договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення. Відтак, позивачем нараховано відповідачу 661,22грн. пені за неналежне виконання зобов'язань за укладеним між сторонами договором.
Норми права та висновки суду.
Предметом доказування є обставини з яким пов'язує факт укладення договору поставки, його неналежне виконання в частині недопоставки товару (стягнення заборгованості за непоставлений товар).
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з купівлі-продажу (поставки) товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.
Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Як встановлено судом, Розділом 5 Договору визначено порядок поставки товару, а саме: передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця талону (п. 5.3.1 Договору); талон є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у талоні об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених талонах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в талоні (п. 5.3.2 Договору).
Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, наведений в реквізитах рахунка на оплату до 10 календарних днів з моменту постачання товару. Оплата Також може проводитись за рахунок коштів, отриманих за договором з НСЗУ, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення згідно Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
Таким чином, факт підписання сторонами Акту приймання-передачі талонів на пальне від 02.06.2021 року, видаткової накладної № 272 від 02.06.2021 року не свідчив про факт передачі товару позивачу, а лише підтверджував факт передачі скретч-карток/талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи, не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар в кількості товару Бензину А-92 в кількості 1930 л на загальну суму 48172,80грн.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 48 172,80грн. заборгованості є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення та підтверджується матеріалами справи.
Щодо стягнення пені, суд зазначає таке.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару, порушення строків поставки товару, позивач просить стягнути з відповідача, згідно прохальної частини позовної заяви 661,22грн. пені., яка нарахована позивачем згідно п. 7.2 договору.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до п. 7.2 Договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 ЦК Українипередбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Позивачем надано розрахунок штрафних санкцій з 12.07.2021 року. Про те належних та допустимих доказів в обгрунтування початку їх нарахування саме з цієї дати суду не надано, в тому числі в контексті обгрунтування їх нарахування в судовому засіданні. Відповідно до матеріалів справи, судом неможливо встановити період (момент настання події) з якого позивач мав право нараховувати пеню. Відтак суд доходить висновку, що підстав для задоволення даної вимоги саме з 12.07.2021 року відсутні.
Щодо розірвання договору, суд зазначає таке.
Позивач просить розірвати договір поставки товару №66-04/21-Т від 14.04.2021 року, укладений між позивачем-2 та відповідачем, оскільки спірний договір належним чином постачальником (відповідачем у справі) не виконується, тому позивач зазначає, що є правові підстави для розірвання вищезазначеного договору та просить розірвати договір поставки товару №66-04/21-Т від 14.04.2021 року.
Згідно зі ст. ст. 179, 180 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно із ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 2 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
У частинах 1 і 4 статті 631 цього Кодексу передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до 10.2. даний договір діє до 31.12.2021 року. Позов надіслано до суду 28.12.2021 року. При цьому у п.10.2. Договору зазначено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеній у договорі.
Приписами ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ст. 665 ЦК України).
Оскільки спірний договір поставки товару №66-04/21-Т від 14.04.2021 року, укладений між позивачем-2 - КНП «Пологовий будинок №4» ЗМР та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт", належним чином відповідачем не виконується, що встановлено судом, тому наявні правові підстави для розірвання договору поставки товару №66-04/21-Т від 14.04.2021 року.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню підлягає заборгованість у розмірі 48 172,80грн., а договір №66-04/21-Т від 14.04.2021 року підлягає розірванню, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Запорізькою обласною прокуратурою, при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 4540,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №3542 від 20 грудня 2021 року. (2270,00грн. за майнову вимогу та 2270,00грн. за немайнову вимогу).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що у зв'язку з повним задоволенням немайнових вимог, то сума судового збору в розмірі 2270,00грн покладається повністю на відповідача, у зв'язку з частковим задоволенням майнових вимог, то пропорційно розміру задоволених майнових позовних вимог сума судового збору становить 2239,26грн. Відтак загальна сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя становить 4509,26грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Розірвати Договір №66-04/21-Т від 14.04.2021, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" (79044, м. Львів, вул. Єфремова, буд. 84/1Б, код ЄДРПОУ 42151468) на користь Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок №4" Запорізької міської ради 69065, м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, 9, код ЄДРПОУ 05395687) 48 172,80грн. заборгованості.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" (79044, м. Львів, вул. Єфремова, буд. 84/1Б, код ЄДРПОУ 42151468) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 14, код ЄДРПОУ 02909973, на розрахунковий рахунок № UA438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) 4509,26грн. судового збору.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2022р.
Суддя Коссак С.М.