вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" червня 2022 р. Справа№ 910/19043/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Куксова В.В.
Яковлєва М.Л.
без повідомлення сторін
розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/19043/21 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь"
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання відновити становище, стягнення моральної та матеріальної шкоди
До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Обслуговуючий кооператив «Вимпел-Південь» (далі - ОК «Вимпел-Південь», позивач) до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання відновити становище, стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 р. вказану позовну заяву було залишено без руху, заявнику надано строк у 10 днів на усунення вказаних в ній недоліків з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Вимпел-Південь» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання відновити становище, стягнення моральної та матеріальної шкоди повернуто без розгляду.
Суд, керуючись ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернув позовну заяву з підстав неусунення недоліків позову у визначений судом строк.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Обслуговуючий кооператив «Вимпел-Південь» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 про повернення заяви позивачеві по справі № 910/19043/21 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт вважає, що позовну заяву було повернуто у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а тому оскаржувана ухвала має бути скасована як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- скаржник не погоджується із зобов'язанням суду надати позовну заяву з доданими документами у письмовій формі з посиланням на те, що звернення через систему «Електронний суд» не відповідає приписам ГПК України;
- висновки суду щодо розміру судового збору, який належить сплатити позивачу, на думку скаржника, не відповідають чинному законодавству; зокрема, апелянт посилається на приписи п. 13 ч. 2 ст. 3 та на ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
19.01.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Вимпел-Південь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/19043/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.
25.01.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Вимпел-Південь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/19043/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 25.01.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В
На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/19043/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв'язку з чим ухвалою від 24.01.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Вимпел-Південь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/19043/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/19043/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду
21.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/19043/21.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
У період з 04.04.2022 по 08.04.2022 головуючий суддя Шаптала Є. Ю. перебував у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Вимпел-Південь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/19043/21 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 21.04.2022 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Вимпел-Південь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/19043/21, розгляд якої ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та встановлено строки на їх подання.
Зобов'язано Обслуговуючий кооператив «Вимпел-Південь» направити на адресу Північного апеляційного господарського суду матеріали позовної заяви.
02.05.2022 до канцелярії суду від апелянта через систему «Електронний суд» надійшла заява на виконання вимог ухвали від 25.04.2022 з матеріалами позовної заяви.
Відповідач своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Судом апеляційної інстанції розглядається апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Вимпел-Південь» ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/19043/21, оскільки колегія суддів зауважує, що Обслуговуючий кооператив «Вимпел-Південь» звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/19043/21, подавши її 19.01.2022 електронною поштою, яка зареєстрована судом за вх.№09.1-04.1/601/22, а також 25.01.2022 направши апеляційну скаргу аналогічного змісту та вимог через систему «Електронний суд», що була зареєстрована судом за вх.№09.1-04.1/772/22.
Нормами п. 6 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1,5,6,8,9,12,18,31,32,33,34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Обслуговуючий кооператив «Вимпел-Південь» (далі - ОК «Вимпел-Південь», позивач) до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання відновити становище, стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 вказану позовну заяву було залишено без руху, заявнику надано 10-денний строк на усунення зазначених в ній недоліків, а саме:
- надати до суду позовну заяву із усіма доданими до неї документами у письмовій формі;
- надати докази сплати судового збору за 2 немайнові вимоги та 2 вимоги майнового характеру (у клопотанні про відстрочення сплати судового збору судом було відмовлено).
Зазначену ухвалу позивач отримав 02.12.2021 (через підсистему «Електронний суд»), проте, не усуваючи недоліків, 06.12.2021 його представник - Демидова Ольга Вікторівна (посадове становище не зазначене) подав заяву про відвід судді до відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 суддею Головіною К.І. було визнано відвід судді Головіної К.І. необґрунтованим, матеріали справи №910/19043/21 та заяву позивача про відвід судді Головіної К.І. від розгляду справи №910/19043/21 передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визнання складу суду для розгляду вказаних заяв.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 (суддя Морозов С.М.) у задоволенні заяви представника Обслуговуючого кооперативу «Вимпел-Південь» Демидової О.В. про відвід судді Головіної К.І. від розгляду справи №910/19043/21 відмовлено.
У подальшому оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Вимпел-Південь» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання відновити становище, стягнення моральної та матеріальної шкоди повернуто без розгляду.
Суд, керуючись ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернув позовну заяву з підстав неусунення недоліків позову у визначений судом строк.
Так, частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено - якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Колегією суддів перевірено матеріали справи та встановлено, що ухвалу суду від 01.12.2021 ОК «Вимпел-Південь» отримало 14.12.2021, однак у встановлений ухвалою строк документів, визначених ухвалою на усунення недоліків не надав.
Відтак, позовна заява була повернута обґрунтовано відповідно до встановлених норм процесуального права.
При цьому, в обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала суперечить вимогам Конституції України, засадам господарського судочинства та перешкоджає доступу до правосуддя.
Зокрема, скаржник не погоджується із зобов'язанням суду надати позовну заяву з доданими документами у письмовій формі з посиланням на те, що звернення через систему «Електронний суд» не відповідає приписам ГПК України, з приводу чого апеляційний господарський суд зазначає наступне.
За змістом ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії - вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Згідно з абз. 2 п. 17.15 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України ЄСІТС починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 01.12.2018 р.
У подальшому, у газеті Голос України (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 624/0/15-19 від 28.02.2019 р. та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), повідомлено про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» № 229 (6984) від 01.12.2018 р.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до п. 17.1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України до початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відтак, колегія суддів зауважує, що подання ОК «Вимпел-Південь» через підсистему «Електронний суд» позовної заяви та доданих до неї документів в електронному вигляді не відповідає формі, визначеній у ст. 162 ГПК України ГПК України щодо подачі позовної заяви та доданих до неї документів у письмовій формі.
В обгрунтування відповідних доказів апелянт посилається на те, що рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), у газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168 (7668) ВРП опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС, а тому зазначені в оголошенні ВРП підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Однак, колегією суддів перевірено вказані доводи та встановлено, що в оголошенні, що надруковане у газеті «Голос України» №168 (7668) від 4 вересня 2021 року на 15 сторінці, Вища рада правосуддя повідомила, що відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України »Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон) окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Враховуючи викладене, з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку:
- вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет);
- зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку.
Тобто, суд звертає увагу, що апелянтом при наведенні вказаних доводів не враховано, що відповідні зміни стосувались фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку.
Отже, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що стосуються незгоди із зобов'язанням суду першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху надати позовну заяву із усіма доданими до неї документами у письмовій формі.
Крім того, апелянт вважає, що висновки суду щодо розміру судового збору, який належить сплатити позивачу, не відповідають чинному законодавству, з приводу чого суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається з позову, ОК «Вимпел-Південь» заявило вимоги про:
1) визнання протиправним (незаконним) та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2613/5 від 31.07.2020 р.;
2) зобов'язання Міністерства юстиції України відновити становище (реєстрацію), яке було до прийняття наказу Міністерства юстиції України № 2613/5 від 31.07.2020 р.;
3) стягнення з Міністерства юстиції України моральної шкоди у розмірі 708 000,00 євро за курсом НБУ на час винесення рішення;
4) стягнення з Міністерства юстиції України матеріальної шкоди у розмірі 14 000,00 грн.
За висновком суду першої інстанції, викладеному в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 540,00 грн. за 2 немайнові вимоги та 317 217,00 грн. за 2 майнові вимоги, що разом становить 321 757,00 грн, оскільки у позові ОК «Вимпел-Південь» заявило 2 немайнові вимоги та 2 вимоги майнового характеру (як у іноземній валюті, так і у гривні).
Судовий збір відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 р. прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.
Водночас, у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову й визначається сума судового збору, що підлягає сплаті.
Однак апелянт вважає, що судовий збір, який позив повинен сплатити за подання позовної заяви немайнового характеру відповідно до чинного законодавства становить 1 816,00 грн (2 270, 00 грн *0,8).
В обгрунтування своїх доводів апелянт посилається на приписи п. 13 ч. 2 ст. 3 та на ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Як було зазначено вище, позивачем заявлено наступні вимоги позовної заяви:
1) визнання протиправним (незаконним) та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2613/5 від 31.07.2020 р.;
2) зобов'язання Міністерства юстиції України відновити становище (реєстрацію), яке було до прийняття наказу Міністерства юстиції України № 2613/5 від 31.07.2020 р.;
3) стягнення з Міністерства юстиції України моральної шкоди у розмірі 708 000,00 євро за курсом НБУ на час винесення рішення;
4) стягнення з Міністерства юстиції України матеріальної шкоди у розмірі 14 000,00 грн.
В обгрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 2613/5 від 31.07.2020 прийнятий на підставі незаконного розгляду скарги, а тому повинен бути визнаний незаконним та скасований, а державна реєстрація - відновлена.
Таким чином, аналізуючи все вищенаведене в сукупності, беручи до уваги зміст позовних вимог в системному аналізі з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (на яку посилається апелянт), колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що стосуються суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання позову в даній справі.
Відповідно до частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частин 1-2, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Таким чином, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання заявником певного процесуального алгоритму, що в даному випадку передбачений ГПК України.
У зв'язку з наведеним, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Суд наголошує, що оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/19043/21 було повернуто позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Вимпел-Південь» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання відновити становище, стягнення моральної та матеріальної шкоди без розгляду на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з підстав неусунення недоліків позову у визначений судом строк, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ухвала про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 14.12.2021 (а.с. 27).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви без розгляду.
Судом апеляційної інстанції враховано усі доводи апелянта, однак суд звертає увагу, що за результатами перегляду оскаржуваної ухвали колегією суддів встановлено, що оскаржувана ухвала є вмотивованою, прийнятою відповідно до норм процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, а тому підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Відтак, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Вимпел-Південь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/19043/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Вимпел-Південь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/19043/21 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/19043/21 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/19043/21 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді В.В. Куксов
М.Л. Яковлєв