22-ц/804/536/22
221/2989/21
23 лютого 2022 року м. Маріуполь
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мальцевої Є.Є., суддів Баркова В.М., Зайцевої С.А.,
секретар судового засідання - Вороніна М.М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Мудрик Ганна Сергіївна,
заінтересована особа - Новоселівська сільська рада Волноваського району Донецької області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мудрик Ганна Сергіївна, на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 10 серпня 2021 року у складі судді Писанець Н.В. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
14.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду, посилаючись на те, що вона є рідною дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 8.290 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоселівської сільської ради Волноваського району Донецької області. Позивач є спадкоємцем першої черги спадкування за законом, до того ж мати залишила заповіт від 13.11.2018 року. У матері заявниці був чоловік, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших спадкоємців першої черги або спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, немає. Заявниця як спадкоємиця першої черги за законом прийняла спадщину, оскільки на момент смерті, тобто на час відкриття спадщини, вона проживала разом з матір'ю в її домі за адресою: АДРЕСА_1 . До початку проведення антитероритичної операції на території Донецької області заявниця виїхала з смт. Тельманове на постійне місце проживання до своєї матері, оскільки вона вже була в похилому віці та потребувала допомоги по господарству. Реєстрацію місця проживання не змінила, оскільки вважала, що це не є необхідним. Нотаріус відмовила заявнику у оформленні спадщини після смерті матері, оскільки відсутні підтвердження постійного проживання із матір'ю на час смерті. Тому просила встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Рішенням Волноваськогорайонного суду Донецької області від 10 серпня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Посилалась на те, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, що достатньо підтверджують обставини, на які посилалася заявник при звернення до суду з даною заявою. Так, у справі є довідка про те, що заявник фактично проживала разом із матір'ю на час її смерті, і часу на зміну реєстрації у зв'язку із політичною ситуацією на Сході України в неї не було. Тому є усі підстави для задоволення її заяви.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заявник та її представник, заінтересована особа Новоселівська сільська рада до суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому у відповідності до положень ч.2 статті 372 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності учасників справ.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 ..
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоселівка Волноваського району Донецької області.
Заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
В довідці №590 від 12.10.2020 року виконавчого комітету Новоселівської сільської ради Волноваського району вказано, що ОСОБА_1 не зареєстрована, але мешкає в АДРЕСА_1 (а.с.11)
З листа від 16.02.2021 року приватного нотаріуса Волноваського районного нотаріального округу Гончарова М.Л. вбачається, що ОСОБА_1 зверталася за оформленням спадкових прав за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , але їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю доказів постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини
Звертаючись до суду, заявник ОСОБА_1 вказувала, що вона постійно проживала із спадкодавцем на момент смерті, фактично прийняла спадщину, крім того, є спадкоємцем за заповітом.
Однак дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені заявником факти не були доведені матеріалами справи, а саме: спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а довідка Новоселівської сільської ради щодо місця проживання ОСОБА_1 надана 12.10.2020 року без зазначення, з якого саме часу ОСОБА_1 проживала за вказаною адресою. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази адреси мешкання на час смерті самої ОСОБА_2 .
Інших доказів суду надано не було.
При вирішенні вимог заявника суд першої інстанції керувався наступними нормами права.
Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Вирішуючи заяву, суд виходив з того, що саме ОСОБА_1 як заявник, який стверджує про факт її спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 на час її смерті, повинна підтвердити обставини, на які вона посилається в обґрунтування заявлених вимог про встановлення факту, що має юридичне значення.
З урахуванням наведених норм матеріального права, необхідною умовою для встановлення факту її постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є доведеність факту її проживання разом із матір'ю на 09.01.2020 року.
Нормами цивільного процесуального закону визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доводів сторін по справі та доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору.
Наявна у матеріалах справи довідка від 12.10.2020 року про те, що ОСОБА_1 мешкає за адресою матері, не містить даних про її проживання на 09.01.2020 року, а тому не може бути доказом, який би дав можливість встановити наявність обставин справи, на які посилається заявник.
Крім того, як правильно зазначав суд першої інстанції, заявником не надано жодних підтверджень адреси, де мешкала на час смерті ОСОБА_2 ..
Інших доказів обставин, на які заявник посилалася при зверненні до суду, не надано.
Таким чином, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підлягає задоволенню.
Неможливо погодитися із доводами апеляційної скарги про те, що суд не надав оцінки доводам заявника в обгрунтування заяви. В апеляційній скарзі представник заявниці посилається на ті ж самі докази, що були предметом дослідження судом першої інстанції. Жодних інших доказів, з яких можливо достеменно встановити факт проживання заявниці із спадкодавцем на час смерті, апеляційному суду також не надано. Зі змісту оскарженого рішення вбачається, що суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи та проаналізував відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав оцінку, у відповідності з вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України дійшов цілком обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви. Не встановлено і порушень процесуального права стосовно неналежного повідомлення учасників справи, тому такі доводи апеляційної скарги також не є підставою для скасування оскарженого рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги наведених висновків суду не спростовують, зводяться до незгоди з висновками суду, які є мотивованими. Висновки суду заявником нічим в апеляційній інстанції не спростовані.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У контексті вказаної практики апеляційний суд вважає наведене судом першої інстанції обґрунтування оскарженого рішення достатнім.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мудрик Ганна Сергіївна, залишити без задоволення.
Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 10серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий Є.Є. Мальцева
Судді: В.М. Барков
С.А. Зайцева