Справа № 953/3601/22
н/п 1-кс/953/2225/22
"21" червня 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221130001374 від 07.06.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна, -
встановив :
До Київського районного суду м. Харкова 20.06.2022 поштою надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно 16.06.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення огляду місця події, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді заборони права на відчуження, розпорядження та користування, а саме: металеву кегу, за написом «Volume working Pressure Material Stailnless Steel 50 L, 0,3 MPa, Blefa, GmbH, D-57223; визначити місцем зберігання: металевої кеги, за написом «Volume working Pressure Material Stailnless Steel 50 L, 0,3 MPa, Blefa, GmbH, D-57223 - камеру схову речових доказів Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що до Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_5 , за фактом того, що невідома особа вчинила крадіжку 13 кег із торгівельної точки «Пивобанк», що розташована за адресою: м. Харків, вул.. Лісопарківська, буд. 2, тим самим спричинила матеріальну шкоду.
Так, при подальшому проведенні досудового розслідуванні допитано потерпілого - адміністратора торгівельної точки «Пивобанк» ОСОБА_6 , який повідомив, про те, що невідома особа на ім'я ОСОБА_7 в ході телефонної розмови, повідомив про те, що взяв на зберігання із зруйнованої внаслідок обстрілу торгівельної точки «пивобанк» кеги, які в подальшому збув невідомим особам.
Крім того, 16.06.2022 в період часу з 12:30 по 12:50, проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видав металеву кегу, за написом «Volume working Pressure Material Stailnless Steel 50 L, 0,3 MPa, Blefa, GmbH, D-57223. Як пояснив ОСОБА_4 вказаний кег йому продав малознайомий чоловік на ім'я « ОСОБА_8 ». При проведені огляду за вищевказаною адресою , вказаний кег було вилучено та опечатано биркою з відповідними пояснювальними написами.
Враховуючи те, що всі вищевказаний вилучений предмет, вилучений у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являються предметами вчинення даного кримінального правопорушення, оскільки являються об'єктами вищеописаних кримінально протиправних дій та за цією ознакою як «…предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом…» відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України являється речовим доказом по даному кримінальному провадженню, вищевказаний предмет визнані речовим доказом по даному кримінальному провадженню відповідною постановою від 16.06.2022, а також у подальшому при проведенні досудового розслідування необхідні стороні обвинувачення для проведення ряду процесуальних та слідчих (розшукових) дій, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження, тому на них необхідно накласти арешт з метою їх збереження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Також є підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а вказані в клопотанні предмети мають значення для досудового розслідування та є доказами у кримінальному провадженні. Зазначені у клопотанні предмети відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України, як тимчасово вилучене майно, яке може бути речовими доказами.
Сторона обвинувачення зазначає, що відповідно до ст. ст. 167, 170, 171 КПК України, з метою його збереження, виникла необхідність накладення арешту на вищевказане у клопотанні майно, яке є предметом вчинення кримінального правопорушення, адже не застосування арешту на дане майно може привести до його знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового розслідування.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 21.06.2022 надійшла заява прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , в якій він просить проводити судове засідання по клопотанню про накладення арешту на майно без його участі. Клопотання підтримує та просить його задовольнити.
В судове засідання власник майна ОСОБА_4 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, в матеріалах справи міститься заява власника майна ОСОБА_4 , в якій він просить проводити судове засідання по клопотанню про накладення арешту на майно без його участі. Клопотання підтримує (а.с. 11).
Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12022221130001374 від 07.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
16.06.2022 проведено огляд місця події ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_1 , з 12.30 год. до 12.50 год., в ході якого, згідно протоколу огляду місця події від 16.06.2022, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 13-15).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 16.06.2022 огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: металеву кегу, за написом «Volume working Pressure Material Stailnless Steel 50 L, 0,3 MPa, Blefa, GmbH, D-57223 - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання арештованого майна - камеру схову речових доказів Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1