Справа № 953/14709/20
н/п 2-адр/953/1/22
05 січня 2022 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Шаренко С.Л.,
при секретарі Вареник К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби в особі виконуючого обов'язків першого заступника начальника Водолага Дмитра Андрійовича про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19.11.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, скасовано постанову у справі про порушення митних прави № 0427/80700/20 від 03.09.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 Митного Кодексу України.
20.04.2021 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить ухвалити додаткове рішення, в якому вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 420 гривень 40 копійок та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень; стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 420 гривень 40 копійок та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.
У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час і місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлялись, причин неявки не повідомили, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, вивчивши заяву ОСОБА_1 та додані до неї докази, перевіривши матеріали справи та рішення суду від 19.11.2020, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні.
За правилами ч. 4 ст. 143 КАС України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про надання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судом встановлено, що за подання до суду адміністративного позову ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп., згідно квитанції про сплату № 4Р98-95ВВ-6В9С-0НХ9 від 07.10.2020.
Враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв'язку з задоволенням позову, з Управління патрульної поліції в Харківській області слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 2, 3 ст. 30 вищевказаного Закону).
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В матеріалах справи на підтвердження повноважень представника позивача у справі міститься ордер № 1023668, виданий адвокатом Бірбючинським Е.О. на представництво інтересів ОСОБА_1 , копія свідоцтва ОСОБА_2 про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги від 04.09.2020 року, додаток до договору про надання правової допомоги від 04.09.2020 року.
Так, судом встановлено, що 04 вересня 2020 року між адвокатом Бірючинським Е.О. та Нікуліним К.В. (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п.2.1.1 Договору адвокат зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта.
Відповідно до п. 4.2 договору гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.
Відповідно до додатку до договору про надання правої допомоги від 04.09.2020 адвокат Бірючинський Е.О. та ОСОБА_1 уклали додатковий договір, відповідно до якого сторони за додатковим договором домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання правової допомоги у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил становить 10 000 грн. Оплата послуг адвоката здійснюється на умовах 100% попередньої оплати.
10 вересня 2020 року Сторони уклали та підписали Акт про прийняття-передачі наданих послуг.
Згідно вказаного Акту, виконавець (адвокат) з 04 вересня 2020 року по 10 вересня 2020 року надав замовнику ( ОСОБА_1 ) юридичні послуги відповідно до розрахунку суми гонорару за надання правової допомоги.
Відповідно до наданого розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу адвоката Бірючинського Е. О. вбачається, що ОСОБА_1 сплатив 10 000 грн. , адвокат Бірючинський Е.О. отримав 10 000 грн. за наступні послуги: 04.09.2020 року - попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, кількість витраченого часу - 1 год, ставка за годину - 1000 грн; 04.09.- 07.09.2020 - вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, кількість витраченого часу - 3 год., ставка за годину - 1000 грн., 07.09.2020 - 10.09.2020 - підготовка процесуальних документів до суду та подача позову, кількість витраченого часу 4 год., ставка за годину - 1000 грн., протягом усього періоду часу представництво та захист інтересів в суді - кількість витраченого часу - 2 год.. ставка за годину - 1000 грн.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 04/09 від 04.09.2020 року адвокат Бірючинський Е.О. на підставі додатку до договору від 04.09.2020 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 000 грн.
Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
При цьому, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Стороною відповідача не подано заяву про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 22.05.2018, по справі № 826/8107/16 (провадження № К/9901/26989/18).
Як зазначено у Постанові ВС/КАС у справі №640/18402/19 від 28.12.2020, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, тому детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.
Враховуючи те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі підтверджено належними та допустимими доказами, суд вважає наявними підстави для компенсації витрат позивача на правничу допомогу, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 250, 252, 255 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби в особі виконуючого обов'язків першого заступника начальника Водолага Дмитра Андрійовича про скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Слобожанської митниці Держмитслужби (код юридичної особи 43332958, місце знаходження: м. Харків, вул. Короленка, 16-б) на користь ОСОБА_1 (РНКПО НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гр 40 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Слобожанської митниці Держмитслужби (код юридичної особи 43332958, місце знаходження: м. Харків, вул. Короленка, 16-б) на користь ОСОБА_1 (РНКПО НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гр.
Додаткове рішенні може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Шаренко С.Л.