Справа № 344/2304/22
Провадження № 33/4808/386/22
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Лазарів О. Б.
Суддя-доповідач Повзло
21 червня 2022 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., ознайомившись з матеріалами справи за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження,
Постановою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді. Пояснює, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення він не знав, тому не міг бути присутнім в судовому засіданні та подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови, копію постанови він отримав 03 червня 2022 року. Посилається на положення КАС України, просить обчислювати строк для подачі апеляційної скарги з дати отримання копії судового рішення.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді враховую наступне.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року (пункт 22), суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року), не є абсолютним воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Апелянт обґрунтовує свої вимоги з посиланням на положення КАС України, проте, положення КАС України застосовуються при вирішенні спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, які, зокрема, виникають у зв'язку з винесенням постанов у справах про адміністративні правопорушення іншими уповноваженими органами (посадовими особами), а не судом. КАС України не регулює провадження у справах про адміністративні правопорушення в судах.
Таким чином, в даному випадку приписи КАС України не можуть бути засновані, а у відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП строк на оскарження постанови судді обчислюється з дня винесення постанови, будь-якої прив'язки до дня отримання копії ця стаття не містить.
Як вбачається зі штампу суду першої інстанції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано 13 червня 2022 року.
Десятиденний строк для подання апеляційної скарги на оскаржену постанову, яка винесена 23 травня 2022 року, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, триває до 02 червня 2022 року включно.
Таким чином, апеляційна скарга подана ОСОБА_1 з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови судді.
В той час, апелянтпросить про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді.
Перевіривши доводи ОСОБА_1 , доходжу висновку про те, що в клопотанні не наведено таких обставин, які є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді.
Про поважність причин для поновлення строку на апеляційне оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду з апеляційною скаргою, яку можна змінювати та доповнювати, протягом встановленого законом строку, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Апелянт вказує, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення він не знав.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення містить власноручний підпис ОСОБА_1 про те, що йому повідомлено про розгляд справи в суді м. Івано-Франківськ (Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області).
Також, суд першої інстанції повідомляв його про час та місце розгляду справи за адресою, вказаною в протоколі, правильність якої він теж підтвердив власноручним підписом, однак відправлення - судова повістка, повернулася через відсутність адресата за вказаною адресою.
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Аналізуючи зміст п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» враховую, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Матеріали справи не містять даних про те, що апелянт намагався дізнатися про результати судового розгляду з метою реалізувати процесуальну можливість звернутися з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, або існували обставини, які перешкоджали скористатися таким правом.
Апелянт зазначає, що копію постанови отримав 03 червня 2022 року, однак посилання на обставини отримання копії постанови як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, голослівні, оскільки строк на оскарження постанови судді обчислюється з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
За відсутності доказів існування обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість оскаржити постанову у встановлений законом строк особисто чи залучити для цього захисника, не залежали від волевиявлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та виникли протягом строку, який пропущено, не можливо дійти висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин, в задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді належить відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Відмовити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року.
Апеляційну скаргу з додатками повернути апелянту.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло