Справа № 724/971/22
Провадження № 3/724/644/22
20 червня 2022 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Кацаренко І.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 (м.Хотин) Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП),
Після доопрацювання згідно постанови судді Хотинського районного суду Чернівецької області Ковальчук Т.М. від 31 травня 2022 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшов протокол серії ДПР18 №097079 від 14 травня 2022 року, складений інспектором СРПП ВП №2 (м.Хотин) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області капітаном поліції Жук Д.В. у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому зазначено, що 14 травня 2022 року о 18 годині 00 хвилин в с.Рукшин Хотинського району Чернівецької області по вул.Миру,41 водій ОСОБА_1 керував мотоблоком «Зубр 12» без державного реєстраційного номера з явними ознаками алкогольного сп'яніння, про що свідчили запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. На вимогу пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в законному порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він дійсно 14 травня 2022 року випив горілки, а потім сів за кермо мотоблоку «Зубр 12». Просив не притягувати його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, оскільки він ніде не працює, пенсію не отримує, йому нічим сплачувати штраф.
У судовому засіданні ОСОБА_1 ознайомлений із ч.1 ст.130, ст.ст.307 308 КУпАП, судом йому роз'яснені його права, передбачені ст.ст.268, 301 КУпАП, ст.63 Конституції України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження».
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, суд приходить до наступних висновків.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Для притягнення особи до відповідальності за ст.130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, приходжу до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджена його власними поясненнями у суді; протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №097079 від 14 травня 2022 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 14 травня 2022 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 травня 2022 року; відеозаписом від 14 травня 2022 року; довідкою ВП №2 ДРВП ГУНП в Чернівецькій області, згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Аналізуючи відповідно до ст.252 КУпАП наведені вище докази та надаючи їм правову оцінку, суддя приходить висновку, що вони є належними, допустимими та безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на встановлені судом обставини справи, провина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані правильно.
Підстави для закриття справи, передбачені ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, відсутні.
Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП суддя при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставину, що пом'якшує відповідальність, якою суд визнає щире розкаяння винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, і з урахуванням всіх цих обставин в сукупності приходить до висновку, що, оскільки, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, керував транспортним засобом без посвідчення водія і відноситься до категорії інших осіб, тому до нього можливо застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, з ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у нього пільг щодо сплати судового збору, передбачених ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно зі ст.4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року встановлений в розмірі 2481 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 23, 33-35, 40-1, 130, 268, 283, 294, 307, 308 ч.2 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
З урахуванням положень ч.2 ст.308 КУпАП (із змінами, внесеними Законом України від 24 вересня 2008 року №586-VI) у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений ч.1 ст.307 КУпАП, та примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з нього подвійний розмір штрафу у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої винесено постанову, до Чернівецького апеляційного протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Інна КАЦАРЕНКО