Справа № 346/2103/22
Провадження № 1-кп/346/490/22
17 червня 2022 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесеного до ЄРДР 12.05.2022 року за №12022096180000102 від про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Газа (Держава Палестина), жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, з вищою освітою, не працює, депутатом не обирався, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України,-
обвинувачений підробив офіційний документ та використав цей завідомо підроблений документ.
Кримінальні проступки вчинено за наступних обставин:
На початку травня 2022 року обвинувачений за допомогою комп'ютерної техніки та програмного забезпечення редагував, внісши до бланку посвідчення водія, взірець якого знайшов в мережі Інтернет, свої анкетні дані та фотокартку, присвоївши номер 4785518 від 24.12.2020 року, та з використанням домашньої оргтехніки кольорового відтворення зображень струменевим способом виготовив посвідчення водія, видане Державою Палестина на своє ім'я.
Крім того, 12.05.2022 року близько 15:50 год обвинувачений, перебуваючи в м. Коломия, по вул.. Шухевича, Івано-Франківської області, будучи учасником дорожнього руху як водій автомобіля марки “Opel Astra”, державний номерний знак " НОМЕР_1 ", вчинив дорожньо-транспортну пригоду та під час перевірки документів, виконуючи законну вимогу працівника поліції, достовірно знаючи, що вкуазане посвідчення водія є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою уникнення встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом, не маючи на це права, пред'явив для перевірки працівнику поліції завідомо підроблений документ, а саме вказане посвідчення водія.
До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого, складена в присутності його захисника 09.06.2022 року, щодо беззаперечного визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.п.4).
Обвинувачений в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною.
09.06.2022 року потерпілий у своїй заяві погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України, не заперечив проти розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності всіх учасників процесу (а.с.7).
Тому відповідно до частини 4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням докази в їхній сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставиною, які пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказані в ст.67 КК України, відсутні.
Суд враховує особу винного, який вважається не судимим, є молодого віку.
Тому суд дійшов висновку, що остаточне покарання обвинуваченого слід визначити у вигляді штрафу шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили немає.
Витрати на залучення експерта для проведення судової технічної експертизи документа становлять 2059, 44 грн., які відповідно до ч.2 ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Речові докази: посвідчення водія, видане Палестиною № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід знищити.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 124, 370, 373, 374, 376, 381, 382, 394 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот ) гривень;
- за ч.4 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2 059 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять ) гривень 44 копійок витрат за проведення судової технічної експертизи документів.
Речові докази:
- посвідчення водія, видане Палестиною № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке упаковано до спец. пакету Нацполіції №5467753, знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Суддя ОСОБА_1