Справа № 215/336/22
1-кп/215/465/22
21 червня 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022041760000027 від 14.01.2022 р., відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх/малолітніх/ дітей, не є особою з інвалідністю, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участі учасників кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , потерпілої - ОСОБА_5
Обвинувачений ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою він проживає близько 10 років в одному помешканні за адресою: АДРЕСА_2 , що призвело до психологічних страждань останньої.
Зокрема, 03.09.2021 року, знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , вчинив дії психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , а саме: вчинив сімейну сварку, погрожував та висловлювався нецензурною лайкою, чим своїми діями вчинив насилля в сім'ї. Так, відносно ОСОБА_3 , було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення та постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27.09.2021 року визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Далі, 15.09.2021 року, приблизно о 12-00 годині, знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , словесно ображав свою співмешканку ОСОБА_5 грубою нецензурною лайкою та чинив психологічний тиск на останню, на зауваження не реагував, чим міг спричинити шкоду психологічному здоров'ю та вчинив психологічне насилля в сім'ї. Так, відносно ОСОБА_3 , було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення та постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 03.11.2021 року визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Далі, 10.11.2021 року, приблизно о 22-20 годині, знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння шляхом фізичних дій, вчинив домашнє насильство відносно його співмешканки ОСОБА_5 , а саме: завдав фізичного болю, словесно погрожував фізичною розправою та ображав нецензурною лайкою. Так, відносно ОСОБА_3 , було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення та постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24.11.2021 року визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В подальшому, продовжуючи свої умисні протиправні дії, направлені на вчинення домашнього насильства, 07.01.2022 року ОСОБА_3 , приблизно о 19.00 годині, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив суперечку зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , під час якої погрожував їй, ображав її словами нецензурної лайки, підвищував голос. Внаслідок таких дій з боку ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_5 , зазнала психологічних страждань та погіршення якості життя.
Отже, вказаними насильницькими діями, ОСОБА_3 , заподіяв своїй співмешканці ОСОБА_5 , систематичні психологічні страждання, що завдали шкоди психічному здоров'ю та погіршення якості життя потерпілої.
Ці умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ст. 126-1 КК України за ознаками домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої особи.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість, підтвердив обставини скоєного кримінального правопорушення. Пояснив, що дійсно між ним та співмешканкою була сварка, він висловлювався на адресу співмешканки нецензурною лайкою, ображав її та погрожував.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 постійно її ображає, б'є, погрожує розправою.
Під час судового розгляду у зв'язку із визнанням обвинуваченим винуватості було заявлено клопотання про застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
З'ясувавши думку обвинуваченого та потерпілої, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими обвинувачений, потерпіла та прокурор погодилися, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та ухвалив застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому та потерпілій роз'яснено, що у випадку визнання таких обставин, вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в суді.
Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України доведена в повному обсязі, за ознаками домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої особи.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до положення, викладеного у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Пом'якшуючими покарання обставинами, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття в скоєному.
У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим відноситься до класифікації нетяжких злочинів, обвинувачений за медичною допомогою до лікаря-нарколога та до лікаря-психіатра не звертався, за місцем мешкання характеризується негативно, раніше не судимий, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх /малолітніх/ дітей, не працює, громадською корисною працею не займається, не є особою з інвалідністю.
Досудовою доповіддю органу пробації встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого ОСОБА_3 оцінюються як середній. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Згідно ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Так, приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи особу винного, тяжкість злочину, досудову доповідь органу пробації, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому у виді обмеження волі та вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів.
Крім того, ч.3 ст.76 КК України, передбачено право суду покласти додаткові обов'язки на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Згідно п.2 ч.3 ст.76 КК України, на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У відповідності до вимог ч. 4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.
Так, з урахуванням викладених норм права, суд вважає необхідним додатково покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, що передбачено п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз - відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді 1 року обмеження волі з випробуванням на 1 рік , якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.