Справа № 214/2495/22
3/214/1341/22
Іменем України
01 червня 2022 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Прасолов В.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ПрАТ «ЦГЗК», помічником машиніста тепловоза, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу, 05.05.2022 року о 10.34 год. в м. Кривому Розі по вул. Володимира Великого, біля будинку №57, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ВАЗ 21061» з д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя , звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 477469, 475798. Згідно протоколу, своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_2 у судовому засіданні вину не визнав, та пояснив, що він не поїхав на огляд, тому що занервував. Руки дійсно тремтіли, направлення на огляд йому не надавали. Він дійсно сказав, що не поїде. Свідків при його відмові не було. Зіниці йому не перевіряли. Якщо б направлення видали б, то він би поїхав. Його підпис у направленні відсутній.
В судовому засіданні досліджені наступні письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення (а.с.1), направлення (а.с. 2), рапорт (а.с.3), довідка (а.с.4).
Вимогами ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю належними доказами: протокол про адміністративне правопорушення, направлення, рапорт, довідку, так як вони стосуються зупинки автомобіля, стану ОСОБА_2 , наявності в нього ознак сп'яніння, направлення на огляд, наявності у ОСОБА_2 права керувати транспортними засобами.
Вважаю допустимими доказами наступні: протокол про адміністративне правопорушення, направлення, довідку, рапорт, так як вони отримані з дотриманням закону.
Пояснення ОСОБА_2 про те, що направлення йому не видавалось, проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я поліцейським не запропоновувалось, свідки при складанні протоколу були відсутні, вважаю достовірними, так як вони не спростовані іншими доказами по справі.
Направлення на проходження огляду від 05.05.2022 року, вважаю недостовірним доказом, оскільки в ньому зазначено про направлення ОСОБА_2 на проходження огляду в КП «КБЛПД» ДОР», в той час як підпис ОСОБА_2 про вручення цього направлення відсутній.
Оцінюючи з точки зору достовірності викладених в ньому обставин протокол, виходжу з наступного.
Приходжу до переконання, що вказана в протоколі та обставина, що ОСОБА_2 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, є недостовірною, так як нічим не підтверджена в судовому засіданні, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення поліцейськими цій особі направлення до найближчого закладу охорони здоров'я. Тому протокол в частині відмови ОСОБА_2 під час керування 05.05.2022 року транспортним засобом від проходження огляду у медичному закладі, є недостовірним.
Оцінюючи рапорт з точки зору достовірності викладених в ньому обставин, виходжу з наступного. Рапорт є достовірним в тій частині, що ОСОБА_2 керував автомобілем та був зупинений. З урахуванням тієї обставини, що протокол в частині відмови ОСОБА_2 від проходження огляду у медичному закладі, визнаний недостовірним, приходжу до висновку, що в частині відмови ОСОБА_2 від проходження огляду у медичному закладі, рапорт є також недостовірним.
Як передбачено ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Згідно ст.8 Цього Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Як передбачено ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні; ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, іншими документами; обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 був зупинений поліцейськими 05.05.2022 року.
Обговорюючи питання про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, виходжу з наступного.
Стаття 130 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як передбачено п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 Розділу 1 зазначеної Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Таким чином, відповідальність особи за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння настає в тому випадку, коли у поліцейського є достатні дані про наявність у особи визначених Інструкцією ознак стану наркотичного чи іншого сп'яніння, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що ця особа перебуває у стані сп'яніння, і коли така особа після пред'явлення вимоги поліцейським відмовилася пройти огляд в медичному закладі.
Як передбачено п. 12 Розділу II вказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Як передбачено ст. 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи вказане положення Конституції України, приймаючи до уваги положення ст.ст.7, 245 КУпАП, згідно яких ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, приходжу до переконання, що у судовому засіданні не добуто допустимих та належних доказів на підтвердження того, що у ОСОБА_2 під час керування ним автомобілем 05.05.2022 року малися переконливі, достатні та об'єктивні ознаки наркотичного сп'яніння.
Крім того, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення видачі 05.05.2022 року ОСОБА_2 направлення до найближчого закладу охорони здоров'я, то підстав вважати, що останньому видавалось у відповідності до вимог п. 12 Розділу II вказаної Інструкції направлення, та останній висловив відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд не вбачає.
Тому приходжу до переконання, що доказів про наявність підстав для проведення огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння у поліцейських 05.05.2022 року, та доказів про відмову ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, у судовому засіданні не добуто.
Таким чином, в діях ОСОБА_2 щодо відмови пройти огляд 05.05.2022 року, відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, а тому справу належить закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.М. Прасолов