Справа № 183/2861/22
№ 1-кс/183/750/22
17 червня 2022 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , слідчого, ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в органах внутрішніх справ криміналіста Слідчого управління ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором Луганської спеціалізованої обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130430000028 від 25 січня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ровеньки Луганської області, з вищою освітою, одруженого, який має малолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.190, ч.3 ст.289, ч.4 ст.358 КК України,-
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання старшого слідчого в органах внутрішніх справ криміналіста Слідчого управління ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором Луганської спеціалізованої обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130430000028 від 25 січня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 строком на 60 (шістдесят) діб.
В обґрунтування заявленого клопотання стороною обвинувачення зазначено, що встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази, свідчать про обґрунтованість повідомленої громадянину ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, попередньо кваліфікованих за ч.4 ст.187, ч.3 ст.190, ч.3 ст.289, ч.4 ст.358 КК України. Ураховуючи особу підозрюваного, вважали наявними ризики, визначені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час судового розгляду прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні письмово, зазначив, що після повідомлення ОСОБА_6 про підозру 27.08.2020 року і вручення йому клопотання про обрання запобіжного заходу, підозрюваний став переховуватися від органів досудового розслідування і 01.09.2020 року його було оголошено у розшук. Тобто, майже два роки ОСОБА_6 знаходився у розшуку, переховуючись від органів досудового розслідування. На даний час місце його реєстрації - м. Ровеньки Луганської області, є тимчасово окупованою територією. Все вищезазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України. У зв'язку з чим, просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 41 (сорок одну) добу, тобто в рамках строків досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання вказав, що 27.08.2020 року повідомлення про підозру підписано неналежним прокурором, потерпілі допитані не зрозуміло по якому кримінальному провадженню, також зазначив, що факт перебування підозрюваного за місцем мешкання беззаперечно не свідчать про його переховування, доказів впливу на свідків також не має. Вказав, що ОСОБА_6 повістку про його виклик та клопотання отримав 16.06.2022 року, сьогодні ОСОБА_6 самостійно з'явився до суду, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання із носінням електронного браслету.
Підозрюваний ОСОБА_6 просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, підтримав позицію захисника ОСОБА_4 , зазначив, що проживає в смт. В.Рогань з 2017 року. Він дійсно переховувався від слідства, однак, лише через те, що його жінка була в декретній відпустці, в дане судове засідання він з'явився самостійно.
Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя проходить до таких висновків.
25.01.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130430000028 внесено відомості за фактом кримінальних правопорушень, що за своїми ознаками підпадають під правову кваліфікацію злочинів, визначених ч.4 ст.187, ч.3 ст.190, ч.3 ст.289, ч.4 ст.358 КК України.
27.08.2020 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12017130430000028 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.190, ч.3 ст.289, ч.4 ст.358 КК України. Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою вручено ОСОБА_6 16 червня 2022 року, тобто з дотриманням строків, визначених кримінальним процесуальним законом.
Під час досудового розслідування встановлено, що приблизно у першій половині січня 2017 року, більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_6 , маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , поєднаний із проникненням до їхнього житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з метою скоєння зазначеного злочину вступив у змову з двома невстановленими під час досудового розслідування особами.
17.01.2017 приблизно о 21 годині 10 хвилин ОСОБА_6 , та дві невстановлені особи, реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою, використовуючи предмети, зовні схожі на автомати Калашникова, пістолети Макарова та пістолет невстановленого зразку, а також предмет, зовні схожий на вибуховий припас - ручну осколкову гранату, одягнувши на голови маски із прорізями для очей та рота, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошима та майном родини ОСОБА_10 , які зберігалися у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 , переховуючись в районі вхідних воріт даного домоволодіння з боку вулиці, дочекалися поки ОСОБА_7 , який проживає за вказаною адресою, заїде на власному транспортному засобі моделі «Renault» марки «Trafic» з державним номерним знаком НОМЕР_1 на подвір'я, увірвалися слідом за ним на подвір'я, де, погрожуючи ОСОБА_7 застосуванням предмету, зовні схожого на ручну гранату, наказали йому та його сину ОСОБА_11 , який в цей час вибіг з будинку на подвір'я, підкоритися їхнім вимогам та стати на коліна. Коли останні виконали вимоги нападників, ОСОБА_6 та невстановлені особи з метою припинення можливості чинити опір з боку потерпілих надягли ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на голови матерчаті мішки, які затягли шнурками, а руки ззаду зв'язали хомутами з полімерного матеріалу. Далі, ОСОБА_6 та невстановлені особи завели ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у будинок, де погрожуючи ОСОБА_9 , яка перебувала у будинку, застосуванням у відношенні неї предметом, зовні схожим на автоматичну вогнепальну зброю, наказали підкоритися їхнім вимогам та усадили останню разом з її чоловіком та сином у коридорі, при цьому на голову потерпілої натягнули матерчатий мішок.
Перебуваючи у будинку, ОСОБА_6 та невстановлені особи, погрожуючи застосуванням предметами схожими на вогнепальну зброю та заподіянням тілесних ушкоджень вимагав від ОСОБА_7 видати всі гроші та цінності, які зберігаються у будинку, погрожуючи спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_11 та його вбивством. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , оцінюючи погрози ОСОБА_6 як реальні, побоюючись за своє життя та здоров'я, а також життя та здоров'я свого сина ОСОБА_11 , розповіли про місця зберігання грошових коштів та цінних речей у будинку.
В період часу приблизно з 21 години 10 хвилин 17.01.2017 до приблизно 04 години 00 хвилин 18.01.2017, ОСОБА_6 та невстановлені особи, заволоділи майном родини ОСОБА_10 , яке зберігалося за зазначеною адресою, на загальну суму 1238727,15 грн., що є особливо великим розміром, а саме:
- телевізором марки «Samsung» модель UE40K5500BUXUA, діагоналлю 40 дюймів, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9//1-637е від 21.05.2020, становить 14885,17 грн.;
- грошовими коштами в розмірі 1500000 рублів РФ, що згідно з даними Національного банку України, на момент вчинення кримінального правопорушення становить 697605 гривень;
- грошовими коштами в розмірі 11900 доларів США, що згідно з даними Національного банку України, на момент вчинення кримінального правопорушення становить 329886,34 грн.;
- грошовими коштами в розмірі 100000 грн.;
- ланцюжком із золота 585 проби вагою 5,47 грамів, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9//1-637е від 21.05.2020, становить 6269,72 грн.;
- ланцюжком із золота 585 проби вагою 9,46 грамів, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9//1-637е від 21.05.2020, становить 10843,06 грн.;
- хрестиком із золота 585 проби вагою 6 грамів, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9//1-637е від 21.05.2020, становить 6877,2 грн.;
- каблучкою із золота 585 проби вагою 2,73 грамів, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9//1-637е від 21.05.2020, становить 3129,13 грн.;
- каблучкою із золота 585 проби вагою 4,28 грамів, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9//1-637е від 21.05.2020, становить 4905,74 грн.;
- каблучкою із золота 585 проби вагою 3,13 грамів, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9//1-637е від 21.05.2020, становить 3587,61 грн.;
- каблучкою із золота 585 проби вагою 5,77 грамів, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9//1-637е від 21.05.2020, становить 6613,58 грн.;
- сережками із золота 585 проби вагою 2,14 грамів, вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9//1-637е від 21.05.2020, становить 2452,87 грн.;
- браслетом із золота 585 проби вагою 7,46 грамів, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9//1-637е від 21.05.2020, становить 8550,67 грн.;
- ладанкою із зображенням Божої Матері із золота 585 проби вагою 2,22 грамів, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9//1-637е від 21.05.2020, становить 2544,56 грн.;
- каблучкою із золота 585 проби вагою 2,92 грамів і вставкою з цирконію вагою 0,16 грама, вартість якої становить 677,5 грн.;
- наручним годинником марки Alberto Kavalli, вартість якого становить 5000 грн.;
- наручним годинником виробництва КНР, вартість якого становить 200 грн.;
- плазмовим телевізором марки «LG» модель 49LF640V, діагональ 49 дюймів, вартість якого становить 19000 грн.;
- фотоапаратом марки «Nikon», вартість якого становить 2000 грн.;
- мобільним телефоном марки «Huawei» модель Ascend Y210D, вартість якого становить 1299 грн.;
- роутером марки «TP-Link», вартість якого становить 800 грн.;
- автомобільною магнітолою марки «Pioneer» модель MWH-08UBJ з пультом дистанційного управління, вартістю 2000 грн.;
- GPS-навігатором марки «Pioneer» вартістю 2000 грн.;
- відеорегістратором вартістю 1600 грн.;
- двома сидіннями-трансформерами на автомобіль марки «Renault Trafic» виробництва Франції, загальною вартістю 6000 грн.;
- пультом дистанційного управління автомобільною магнітолою, який не становить матеріальної цінності для потерпілого;
- калькулятором Skiper SK-351, який не становить матеріальної цінності для потерпілого;
- чоловічою курткою по типу «парка», яка не становить матеріальної цінності для потерпілого;
Викрадене майно ОСОБА_6 та невстановлені особи склали в мікроавтобус потерпілого ОСОБА_7 марки «Renault Trafic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на той момент знаходився на території подвір'я, на якому поїхали з місця події та у подальшому викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 18.01.2017 приблизно о 04 годині, під час вчинення розбійного нападу на родину ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння майном ОСОБА_7 та маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням в інше сховище, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, яке було виражено у погрозі вбивства, діючи за попередньою змовою з двома невстановленими особами, вирішив заволодіти транспортним засобом, який належав потерпілому ОСОБА_7 , а саме - мікроавтобусом марки «Renault Trafic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на той момент знаходився на території подвір'я, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , одночасно використовуючи його як засіб для перевезення викраденого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 та невстановлені особи, шляхом погроз застосування вогнепальної зброї та насильства, подавивши волю до супротиву з боку ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , заволоділи ключами від вказаного транспортного засобу, склали майно яким заволоділи у будинку родини ОСОБА_10 , в мікроавтобус марки «Renault Trafic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 та на якому залишили місце події, тим самим незаконно заволодівши таким чином зазначеним транспортним засобом, завдавши ОСОБА_7 великої матеріальної шкоди згідно до висновку автотоварознавчої експертизи №19/113/9/2-46е від 13.05.2020 в розмірі 247287 грн., отримавши можливість розпорядитися ним на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_6 маючи намір на продаж автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами):VIN- НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , шляхом обману, достовірно знаючи, що він не є законним власником вказаного транспортного засобу, який належить ОСОБА_12 , бажаючи приховати факт вчинення протиправної дії та не бажаючи вказувати особисті персональні дані, за невстановлених під час досудового розслідування обставин придбав паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_4 виданого Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області 23.05.2002, в який в подальшому за невстановлених під час досудового розслідування обставин вклеєно 2 фотокартки ОСОБА_6 .
21.04.2017 року ОСОБА_6 , використовуючи завідомо підроблений документ - паспорт на ім'я ОСОБА_13 з вклеєними його фотокартками, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4 , оформив на ім'я ОСОБА_13 від імені власниці автомобіля ОСОБА_12 , яка загинула ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Ровеньки Луганської області (тимчасово окупована територія) факт смерті якої посвідчено ухвалою Біловодського районного суду від 28.08.2017 у справі № 408/3286/17-ц, на автомобіль марки «Volkswagen Tiguan» реєстраційний номер НОМЕР_3 , довіреність. Відповідно до тексту довіреності від 21.04.2017, зареєстрованої в реєстрі за № 1608, ОСОБА_13 , а фактично - ОСОБА_6 , отримав право експлуатації, управління, ремонту та слідкування за технічним станом, а також розпорядження (продавати, обмінювати, здавати в оренду) автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): VIN- НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .
У подальшому, 22.04.2017 року ОСОБА_6 , знаходячись у приміщенні ТОВ «ВМІКОМ», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 28, під час укладання договору купівлі-продажу № 6678/17/000271 автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): VIN- НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_6 використав завідомо підроблений документ, а саме паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_4 виданого Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області 23.05.2002, в який вклеєно 2 фотокартки ОСОБА_6 та здійснив продаж вказаного транспортного засобу, шляхом оформлення договору купівлі - продажу від ОСОБА_13 сумлінному покупцеві - ОСОБА_14 , отримавши грошові кошти у сумі 15500 доларів США, що згідно з даними Національного банку України, станом на день продажу становить 414 729,38 грн.
В подальшому на автомобіль «Volkswagen Tiguan», 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): VIN- НОМЕР_2 , на підставі ухвали суду накладено арешт.
Крім того, у серпні 2016 року, більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені, за невстановлених обставин, ОСОБА_6 отримав у розпорядження автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): VIN- НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_12 . Достовірно розуміючи, що він не є власником транспортного засобу, не маючи законних прав вчиняти дії, діючи з метою подальшого його продажу та отримання значної грошової суми, якою можна розпорядитись на власний розсуд, ОСОБА_6 у квітні 2017 року дав оголошення про продаж вказаного автомобіля на інтернет сайті ТОВ «RST.UA», зазначаючи при цьому свій контактний телефон та ім'я ОСОБА_15 .
Через певний період часу, приблизно у середині квітня 2017 року, ОСОБА_14 , який є мешканцем Барвінківського району Харківської області, знайшовши оголошення про продаж вищезазначеного автомобіля на електронній сторінці ТОВ «RST.UA», вирішив придбати зазначений автомобіль для власного користування.
У подальшому, з метою реалізації злочинного наміру, спрямованого на отримання матеріальної вигоди, а саме грошових коштів, виручених від продажу даного автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», який належить ОСОБА_12 , достовірно знаючи, що він не є його власником та не мав законних прав на фактичне розпорядження ним, тобто, завідомо діючи шляхом обману, ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Харкові, вирішив використати паспорт на ім'я ОСОБА_13 . За невстановлених обставин до паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_13 внесені зміни у вигляді заміни 2 фотокарток ОСОБА_13 на фото ОСОБА_6 , після чого 21.04.2017 оформлено від імені власниці автомобіля ОСОБА_12 , яка загинула ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Ровеньки Луганської області (тимчасово окупована територія) посвідчено ухвалою Біловодського районного суду від 28.08.2017 у справі № 408/3286/17-ц, автомобіль марки «Volkswagen Tiguan» реєстраційний номер НОМЕР_3 , довіреність. Відповідно до тексту довіреності від 21.04.2017, зареєстрованої в реєстрі за № 1608, ОСОБА_13 , а фактично - ОСОБА_6 , отримав право експлуатації, управління, ремонту та слідкування за технічним станом, а також розпорядження (продавати, обмінювати, здавати в оренду) автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): VIN- НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .
22.04.2017 року ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, використовуючи довіреність, оформлену на підставі раніше підроблених документів, знаходячись у приміщенні ТОВ «ВМІКОМ» (товариство з наданням послуг інформаційно - консультаційного супроводу, оранізації купівлі - продажу транспортних засобів), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 28, уклав договір купівлі-продажу №6678/17/000271 автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): VIN- НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ОСОБА_14 .
Впродовж того ж дня, дотримуючись свого злочинного плану, ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що він не має законних прав на володіння та не є власником транспортного засобу, діючи шляхом обману, продав ОСОБА_14 автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): VIN- НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , шляхом укладення угоди про купівлю - продажу транспортного засобу, отримавши грошові кошти у сумі 15500 доларів США, що згідно з даними Національного банку України, станом на день продажу, становить 414 729,38 грн., що є великим розміром. В подальшому на підставі ухвали суду на вказаний автомобіль накладено арешт.
Отриманими внаслідок шахрайських дій грошовими коштами ОСОБА_6 розпорядився на свій розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Вирішуючи клопотання по суті виходжу з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, а також приймаючи до уваги невизнання підозрюваним фактичних обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянину ОСОБА_6 підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, що попередньо кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст.187, ч.3 ст.190, ч.3 ст.289, ч.4 ст.358 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_6 , будучи раніше не судимим, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.190, ч.3 ст.289, ч.4 ст.358 ККУкраїни, які у відповідності до ст. 12 КК України, зокрема, є особливо тяжкими, за вчинення яких передбаченні покарання за ч.4 ст.187 КК України - у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна, за ч.3 ст.190 КК України - у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, за ч.3 ст.289 КК України - у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років із конфіскацією майна, за ч.4 ст.358 КК України - у виді обмеження волі на строк до 2 років, відповідно.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.
Крім того, як вбачається з матеріалів, долучених до клопотання, а також з пояснень самого ОСОБА_6 , наданих ним у судовому засіданні, з 2020 року (коли йому було вручено повідомлення про підозру особисто), він до слідчого не з'являвся, проживав в смт. В.Рогань Харківської області. При цьому підозрюваний підтвердив, що він дійсно переховувався від слідства, через те, що його дружина перебувала у декретній відпустці.
У той же час в судовому засіданні не доведені ризики, передбачені п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених вище, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, на утриманні має малолітню дитину, тобто має соціальні зв'язки, підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, які віднесено законом, зокрема, до категорії особливо тяжких.
Також, при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Усе вищенаведене є беззаперечною підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з відсутністю підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.При, цьому, слідчий суддя ураховує строки досудового розслідування,а відтак, оскільки слідчий суддя дійшов про обґрунтованість клопотання слідчого щодо необхідності застосування запобіжного заходу, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути 30 днів.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати підозрюваному найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 ; майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який було проаналізовано вище, слідчий суддя вважає, що розмір застави у вигляді 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб повинний достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає, що на підозрюваного ОСОБА_6 повинні бути покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого в органах внутрішніх справ криміналіста Слідчого управління ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 погодженого прокурором Луганської спеціалізованої обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130430000028 від 25 січня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 липня 2022 року включно.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Визначити заставу у вигляді 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 248 100,00 (двісті сорок вісім тисяч сто) гривень 00 копійок, які можуть бути внесені підозрюваним або заставодавцем на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному слідчим суддею розмірі протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При внесенні суми застави у визначеному слідчим суддею розмірі, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місяця роботи;
3) прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де перебуватиме підозрюваний.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи, де перебуватиме підозрюваний, негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово старшого слідчого в органах внутрішніх справ криміналіста Слідчого управління ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 , прокурорів Луганської спеціалізованої обласної прокуратури, якими здійснюється процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі якщо він будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено, підписано та оголошено о 13 год. 00 хв. 20 червня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1