14.04.2022 Єдиний унікальний номер 205/10906/21
Єдиний унікальний номер судової справи 205/10906/21
Номер провадження 2/205/1273/22
14 квітня 2022 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач 09 грудня 2021 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов обґрунтований тим, що 22.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. (далі - Нотаріус) вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 697, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГОУФІНГОУ» заборгованості в сумі 8 250,60 грн. (далі - Виконавчий напис).
На підставі Виконавчого напису у жовтні 2021 року приватним виконавцем Куземченко А.С. за заявою ТОВ «ГОУФІНГОУ» відкрито виконавче провадження № 67135143.
Оскільки Нотаріус при вчиненні Виконавчого напису керувалась постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 662 від 26 листопада 2014 року, яка визнана незаконною та нечинною постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, а також не врахувала спірність суми заборгованості, Виконавчий напис є незаконним.
На підставі викладеного позивач просить визнати Виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2021 року зупинено стягнення на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2021 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. належним чином завірену копію документів, на підставі яких вчинено спірний виконавчий напис.
08 лютого 2022 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ТОВ «ГОУФІНГОУ» Каплунова Т.С. заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 (а.с.46-48).
Також представником Відповідача подано клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу заявлених до стягнення Позивачем (а.с.49-50), в якому посилається, що сума витрат є неспівмірною з сумою заборгованості та не підтверджена документально.
У судове засідання учасники судового процесу не з'явилися.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином. У відзиві на позов просив розгляд справи проводити без участі представника (а.с.48).
Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. та приватний виконавець Куземченко А.С. у судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду справи сповіщені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 22.09.2021року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 697. Відповідно до вказаного виконавчого напису зі ОСОБА_1 за договором №3437211594/324961 від 22.10.2020 року, укладеним з ТОВ «ГОУФІНГОУ», стягнуто заборгованість у розмірі 7 550,60 грн., з яких: 2 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 5 550,00 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 05.11.2020 року по 10.09.2021 року.
Також за вчинення виконавчого напису нотаріусом з позивача на користь відповідача стягнуто 700,00 грн. Виконавчий напис вчинено на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 (а.с.72).
Постановою приватного виконавця Куземченко А.С. про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2021 року за вищезазначеним Виконавчим написом відкрито виконавче провадження № 67168193 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 8 250,60 грн. (а.с.10).
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Відповідно до пунктів 1, 2 Глави 12 Порядку виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Крім того, пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису нотаріуса, під час його вчинення Нотаріус керувалася статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.
Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Перелік доповнено вказаним пунктом на підставі Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою КМУ від 26 листопада 2014 р. № 662.
При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014р. в частині, зокрема, доповнення Переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Таким чином, Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 3437211594/324961 від 22.10.2020 року не був нотаріально посвідчений, та взагалі не має підписів сторін. А, зазначені відомості в графі «Реквізити та Підписи Сторін» щодо підписання договору та Додатку до нього Електронними підписами не знаходять свого підтвердження, у зв'язку із чим, не можуть бути прийняті до уваги судом..
Враховуючи викладене, правова підстава для вчинення спірного Виконавчого напису на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, відсутня.
Окрім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 88 цього Закону України визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
З наведеної норми вбачається, що є дві обов'язкові умови вчинення виконавчих написів нотаріусами: перша - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, друга - якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Положення ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Враховуючи приписи ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Судові витрати розподіляються судом у відповідності до ст. 141 ЦПК України, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 1 362,00 грн.
Щодо стягнення витрати на правову допомогу суд виходить з наступного.
Як зазначено у п.1 ч.3 ст.. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) ст.133 та частин 1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При розгляді справи судом, учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Вказаний висновок викладений Великою Палатою Верховного суду у справі № 755/9215/15-ц від 19.02.2020р.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
Таким чином, дослідивши клопотання Відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, а також, надані Позивачем докази, зокрема, копію договору №2/26-21 про надання правничої допомоги від 26.11.2021р., копію звіту про надання послуг з правничої допомоги №1 від 03.12.2021р., акт №1/12 приймання-передачі наданих послуг до договору №2/26-21 про надання правничої допомоги від 26.11.2021р. від 03.12.2021р., копію виписки з банківського рахунку про підтвердження оплати послуг в загальній сумі 5 000,00 грн. за договором №2/26-21 про надання правничої допомоги від 26.11.2021р. від 03.12.2021р., суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, у зв'язку із чим, слід стягнути із ТОВ «ГОУФІНГОУ» на користь Позивача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 18, 512 ЦК України, ст.ст.39,50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 4, 10, 12, 80, 81, 141, 223, 247, 265, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича від 22.09.202 року, зареєстрований в реєстрі за № 697, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» заборгованості в розмірі 8 250,60 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 1А, код ЄДРПОУ: 42059219) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок) та витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Г. Остапенко