Справа № 202/2652/21
Провадження № 1-кп/202/104/2022
21 червня 2022 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12020040660001371 від 23 грудня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України-
В провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020040660001371 від 23 грудня 2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28 квітня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 26 червня 2022 року включно.
Керуючись положеннями ч.3 ст.331 КПК України, судом поставлене питання про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор просив суд продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не змінились.
Захисник обвинуваченого у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу просив відмовити, зазначивши, що прокурором не було доведено ризиків, на які він посилається у своєму клопотанні. В обґрунтування заперечень зазначив, що наведені прокурором ризики ґрунтуються на припущеннях та будь-якими доказами не підтверджуються. Обвинувачений не має закордонного паспорту, від суду не переховувався та переховуватись не збирається, також не збирається вчиняти кримінальні правопорушення. Враховуючи на недоведеність ризиків та тривале перебування обвинуваченого у СІЗО, захисник зазначив, що запобіжний захід, який не буде пов'язаний із триманням обвинуваченого під вартою, у повній мірі забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Обвинувачений позицію свого захисника підтримав.
Суд, вислухавши думки учасників судового засідання приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Мотивуючи клопотання про продовження відносно обвинуваченого строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає, що ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення не змінилися.
Суд вважає доведеним прокурором наявність існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на наступне.
Ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, наведений у клопотанні про продовження запобіжного заходу та обґрунтований прокурором у судовому засіданні, наразі не можна повністю виключити, оскільки є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому злочині, може переховуватися від суду.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення також продовжує існувати, оскільки обвинувачений не має сталого заробітку, міцних соціальних зв'язків, офіційного джерела доходів та місце постійного проживання у м.Дніпрі, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
На виконання вказаних вимог КПК України судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінований злочин, який відноситься до категорії тяжких та за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років. Обвинувачений раніше судимий за вчинення корисливих злочинів. В м.Дніпрі міцних соціальних зв'язків не має, у тому числі родини та утриманців. Також відсутня інформація про постійне місце роботи або навчання та місце проживання у м.Дніпрі.
З урахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого, маються всі підстави вважати, що на даній стадії судового розгляду більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , наявності вищезазначених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за можливе визначити заставу у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 148 860 гривень, оскільки застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
З приводу заяви обвинуваченого про можливість вступити до збройних сил України або те
Керуючись ст.ст.110,315-317,369,371 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 19 серпня 2022 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 148 860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривен.
У випадку внесення обвинуваченими ОСОБА_4 встановленої застави, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням наступних обов'язків:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування та/або місця роботи;
4) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим та свідками по кримінальному провадженню;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1