Справа № 202/2439/22
Провадження № 1-кс/202/1990/2022
08 червня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 03.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022040000000255 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
06.06.2022 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання.
Клопотання мотивоване тим, що 03 червня 2022 року приблизно о 14 год. 00 хв. по автодорозі Н11 сполученням «Дніпро-Криви Ріг-Миколаїв», яка проходить по території Криворізького району Дніпропетровської області, з боку м. Кривий Ріг в напрямку м. Дніпро, рухався вантажний сідловий автомобіль «DAF FT 95 XF 430» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Krone SDP 27» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який на ділянці дороги 58 км. виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з вантажним автомобілем «VOLVO» р.н. НОМЕР_3 напівпричепом р.н. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному напрямку.
Внаслідок ДТП водій автомобіля «Volvo» Kiran Harun від отриманих травм загинув на місці події.
03 червня 2022 року відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022040000000255 з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 286 КК України.
03 червня 2022 року в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було вилучено вантажний сідловий тягач «VOLVO» р.н. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 видане 15.07.2015 належить на праві власності ADI та напівпричеп р.н. НОМЕР_4 та направлено для зберігання на майданчик тимчасового тримання ТЗ ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, смт. Софіївка, Криворізький район, вул. Карпенка, буд. 10А.
03 червня 2022 року вантажний сідловий автомобіль «VOLVO» р.н. НОМЕР_3 напівпричепом р.н. НОМЕР_4 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Арештом майна, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Ураховуючи, що для проведення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу - вантажний сідловий автомобіль «VOLVO» р.н. НОМЕР_3 напівпричепом р.н. НОМЕР_4 , необхідно на вказане майно накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, так як існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та підлягає збереженню.
Оскільки, вантажний сідловий автомобіль «VOLVO» р.н. НОМЕР_3 напівпричепом р.н. НОМЕР_4 , є основним об'єктом кримінального правопорушення пов'язаного з його експлуатацією та керуванням, по ньому будуть проводитися судово-автотехнічна експертиза, судова транспортно-трасологічна експертиза та судова експертиза технічного стану автомобіля, з метою забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності дослідження усіх обставин справи, арешт автомобіля у даному кримінальному провадженню є необхідним.
На підставі викладеного прокурор звернувся до суду з даним клопотанням в якому просить накласти арешт на вантажний сідловий автомобіль «VOLVO» р.н. НОМЕР_3 напівпричепом р.н. НОМЕР_4 , з обов'язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування. Розглянути клопотання про арешт майна, згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власника майна, так як власник є особою заінтересованою у результатах розслідування даного кримінального провадження.
Прокурор в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд даного клопотання за його відсутності.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся, про причину неявки суд не повідомив.
Враховуючи положення ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає доцільним здійснити розгляд клопотання за відсутності учасників.
На підставі викладеного, у зв'язку із неприбуттям учасників судового розгляду аудіо-, відеофіксація судового засідання не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене 03.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022040000000255 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до копії протоколу огляду місця події від 03.06.2022 було вилучено вантажний сідловий тягач «VOLVO» р.н. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 видане 15.07.2015 належить на праві власності ADI та напівпричеп р.н. НОМЕР_4 та направлено для зберігання на майданчик тимчасового тримання ТЗ ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, смт. Софіївка, Криворізький район, вул. Карпенка, буд. 10А.
Постановою слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області вищевказані вантажний сідловий тягач «VOLVO» р.н. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 видане 15.07.2015 належить на праві власності ADI та напівпричеп р.н. НОМЕР_4 визнані речовими доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що вилучені під час огляду місця події вантажний сідловий тягач «VOLVO» р.н. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 видане 15.07.2015 та напівпричеп р.н. НОМЕР_4 , які визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення і можуть бути використані як докази факту та обставин що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що накладення арешту, наразі, на зазначене майно буде відповідати тим завданням кримінального провадження під час проведення досудового розслідування, а отже відповідатимуть вимогам ст. 2, 98, 170 КПК України.
Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На думку слідчого судді, органом досудового розслідування доведено, що незастосування в даному випадку арешту вказаних речових доказів може призвести до їх приховування, пошкодження, знищення, перетворення, оскільки відомості, які будуть встановлені під час проведення експертних досліджень можуть підтвердити або спростувати вину особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення.
З метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, визначивши місце зберігання арештованого майна відповідно до розділу «Зберігання речових доказів» Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, зокрема проведення експертизи, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 03.06.2022 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вантажний сідловий тягач «VOLVO» р.н. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 видане 15.07.2015 належить на праві власності ADI та напівпричеп р.н. НОМЕР_4 .
Заборонити відчужувати та розпоряджатись вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Порядок зберігання речових доказів визначити згідно із розділом «Зберігання речових доказів» Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1