Справа № 202/2953/22
Провадження № 1-кс/202/2329/2022
21 червня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_4 , внесеного 17.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041660000316 за ч. 1 ст. 115 КК України, -
20.06.2022 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання.
Клопотання мотивоване тим, що приблизно 12 червня 2022 близько 23 години 00 хвилин, більш точних дати та часу встановити під час досудового розслідування не надалось можливим, ОСОБА_5 , знаходився за місцем свого мешкання, а саме в одній із кімнат приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де разом зі знайомим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпивав алкогольні напої, і раптово на ґрунті особистих неприязних стосунків між ними виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_6 , який в цей момент знаходився поруч.
Так, перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_5 , знаходячись в одній із кімнат приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, підійшов до ОСОБА_6 та наніс один удар ножем в ділянку грудної клітини, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді одного сліпого порання в ділянці мечеподібного відростку по центру, рана з рівними краями, в результаті отриманих тілесних ушкоджень останній помер. Між заподіяними ОСОБА_5 тілесними ушкодженнями ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наявний прямий причинно - наслідковий зв'язок.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфікується за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
17.06.2022 року було проведено огляд місця події, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено розріз (виріз) з матрацу ліжка зі слідами речовини бурого кольору, поміщений та опечатаний до паперового спеціального пакету Національної поліції України та шорти білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, які належать підозрюваному ОСОБА_5 , та поміщені до паперового спеціального пакету Національної поліції України.
На підставі викладеного слідчий звернувся до суду з даним клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки зазначені вище об'єкти мають значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні, оскільки у них можуть бути збережені сліди кримінального правопорушення та може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин кримінального правопорушення.
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явилася, до суду надала заяву про розгляд даного клопотання за її відсутності.
Власники майна в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином.
Враховуючи положення ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає доцільним здійснити розгляд клопотання за відсутності учасників.
На підставі викладеного, у зв'язку із неприбуттям учасників судового розгляду аудіо-, відеофіксація судового засідання не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділення ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене 17.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041660000316 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до протоколів огляду місця події від 17.06.2022 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , були виявлені та вилучені розріз (виріз) з матрацу ліжка зі слідами речовини бурого кольору, поміщений та опечатаний до паперового спеціального пакету Національної поліції України,шорти білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, які належать підозрюваному ОСОБА_5 , та поміщені до паперового спеціального пакету Національної поліції України.
Згідно з п равовою позицією Верховного Суду (Постанова Верховного Суду у справі №752/17016/16-к від 01.02.2018 р.) огляд житла під час огляду місця події не потребує ухвали слідчого судді.
Вказані речі мають характер та визнані речовими доказами по справі (Постановою слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 17.06.2022 року).
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним у ст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що вилучені під час огляду місця події розріз (виріз) з матрацу ліжка зі слідами речовини бурого кольору та шорти білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, які визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення і можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що накладення арешту, наразі, на зазначене майно буде відповідати тим завданням кримінального провадження під час проведення досудового розслідування, а отже відповідатимуть вимогам ст. 2, 98, 170 КПК України.
Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На думку слідчого судді, органом досудового розслідування доведено, що незастосування в даному випадку арешту вказаних речових доказів може призвести до їх приховування, пошкодження, знищення, перетворення, оскільки відомості, які будуть встановлені під час проведення експертних досліджень можуть підтвердити або спростувати вину особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення.
З метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, визначивши місце зберігання арештованого майна відповідно до розділу «Зберігання речових доказів» Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, зокрема проведення експертизи, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: на розріз (виріз) з матрацу ліжка зі слідами речовини бурого кольору, що належить ОСОБА_7 та шорти білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, що належать ОСОБА_5 , виявлені та вилучені 17.06.2022 року під час огляду місця події в домоволодінні АДРЕСА_1 .
Заборонити відчужувати та розпоряджатись вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Порядок зберігання речових доказів визначити згідно із розділом «Зберігання речових доказів» Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1