Справа № 212/442/22
2/212/1750/22
21 червня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого ЧАЙКІНА І.Б., за участю секретаря судового засідання ЛЕОНІДОВОЇ К.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -
АТ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення. Мотивуючи свою заяву тим, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Власником квартири є відповідачка. Відповідачка не здійснює оплату за отриману теплову енергію, у зв'язку із чим виникла заборгованість за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 29 281 грн. 80 коп., яку позивач просить стягнути з відповідачки, також у зв'язку із невиконанням нею обов'язку щодо сплати заборгованості просить стягнути суму індексу інфляції у розмірі 7 498,88 грн., 3% річних у розмірі 2 554, 77 грн., а також відшкодувати судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 2270 грн.
Ухвалою суду від 31 січня 2022 року позовну заяву було прийнято до розгляду відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Представник позивача до суду не прибув, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від неї не надходило.
Враховуючи згоду представника позивача, що викладена у її письмовому клопотанні, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, форма власності : спільна часткова , розмір частки 67/100 ( а.с. 5; 42-43)
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 20.12.2021 року право власності за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за відповідачем з 06.02.2019 року.
Стаття 7 Закону Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» присвячена обов'язкам співвласників багатоквартирного будинку.
Положеннями цієї статті є встановлення у її частині другій правила, відповідно до якого кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Крім того, частина третя цієї ж статті передбачає, що у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення набуття новим власником усіх обов'язків попереднього власника як співвласника.
Тлумачення наведеної норми права у системному зв'язку з вищеприведеними нормами надає можливість дійти висновку про те, що у даному випадку йдеться про перехід від попереднього власника до нового власника обов'язків саме як співвласника багатоквартирного будинку, передбачені законом, а не боргів попереднього власника з оплати за житлово-комунальні послуги.
Тобто з моменту переходу права власності на квартиру попередній власник втрачає права і обов'язки співвласника багатоквартирного будинку, а новий власник набуває прав і обов'язків співвласника такого будинку. Адже згідно з частиною першою статті 2 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.
Отже, діючим законодавством не передбачено обов'язку власника квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі.
Згідно із договору дарування квартири від 06 лютого 2019 року такого обв'язку на обдарованого не покладено.
Аналогічний висновку викладено у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 провадження № 61-3604 св 20.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідальність відповідача ОСОБА_1 за несвоєчасну оплату за послуги з постачання теплової енергії виникає після укладання договору дарування квартири, тобто з 06.02.2019 року.
Відповідно до положень статті 162 ЖК України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст. 67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.
Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21липня 2005року № 630 (із змінами) (надалі - Правила надання послуг) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною першою ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.
Обов'язок споживача оплатити надані послуги встановлений ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».
Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з жовтня 2013 року по жовтень 2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 за послуги з опалення та гарячого водопостачання, заборгованість станом на жовтень 2021 року складає 29281, 80 гривень (а.с.8).
Доказів погашення заборгованості розрахунку заборгованості та спростування за період з лютого 2019 року по жовтень 2021 року до суду відповідачем не надано.
Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення. До суду заяв про застосування позовної давності не надходило.
Без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони, зробленої до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Судом проведено розрахунок заборгованості за період лютого 2019 року по жовтень 2021 року, за яким з відповідача підлягають стягненню: заборгованість по оплаті за централізоване опалення в розмірі 14 501, 61 гривень, сума індексу інфляції у розмірі 1077, 51 гривень, 3 % річних у розмірі 570,86 гривень, а всього 16 149 гривень 98 копійок.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрат у розмірі частки задоволених позовних вимог, що становить (2270,00 грн. (судовий збір сплачений за подання позовної заяви) х 41,06 % (задоволені позовні вимоги у відсотковому співвідношенні) = 932, 06 грн.).
Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст.525, 625, 901, 903 ЦК України, ЗУ «Про теплопостачання», ст. ст.16, 20, 21, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, суд, -
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» суму заборгованості по оплаті за централізоване опалення за період з лютого 2019 року по 31 жовтня 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі: 14501, 61 гривень, сума індексу інфляції у розмірі 1077, 51 гривень, 3 % річних у розмірі 570, 86 гривень, а всього 16 149 гривень 98 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 932, 06 гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ», код ЄДРПОУ 00130850,місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 21 червня 2022 року.
Суддя: І. Б. Чайкін