Справа № 212/1961/22
2/212/2343/22
21 червня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Годунової В.Г., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини,
встановив:
12 квітня 2022 позивач звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просила стягнути з останнього аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів відповідача до досягнення дитиною ОСОБА_3 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від сумісного проживання має дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не надає матеріальну допомогу на її утримання, хоча має таку можливість. Коштів на утримання дитини їй не вистачає, а тому вимушена була звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 02 травня 2022 року позовну заяву було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій просила розглянути справу у її відсутність, наполягала на задоволенні позову, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
14 липня 2017 року було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.07.2017 року. (а.с. 8)
Шлюб між сторонами розірвано 18 листопада 2020 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_2 від 18.11.2020. (а.с.9)
Сторони від спільного життя мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09.06.2021. (а.с.10)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.5). За зазначеною адресою також зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).
Відповідно до ч.2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Згідно ч.1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний утримувати матір дитини до досягнення дитиною трирічного віку.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати в сумі 992 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 75, 84, 91 Сімейного кодексу України, ст. ст.. 4, 12, 81, 141, 247, 263-265, 208-282, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 12 квітня 2022 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , або до виникнення обставин, передбачених ст. 85 СК України.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 992,40 гривень (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок)
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 21 червня 2022 року.
Суддя: О. Н. Борис