Справа № 201/3261/22
Провадження № 2/201/2153/2022
про передачу справи на розгляд іншому суду
03 червня 2022 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Наумова О.С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Гойняк Ганна Василівна, ОСОБА_4 про усунення від права спадкування за законом,
02.06.2022р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Гойняк Г.В., ОСОБА_4 про усунення від права спадкування за законом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Наумову О.С.
Позивачі просять усунути ОСОБА_3 від спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У позові позивачі вказують, що на момент смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається з:
- земельної ділянки загальною площею 0,016 га, кадастровий номер 1210100000:07:065:0036 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житлового будинку загальною площею 82,8 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м.;
- автомобіля «Ford Mustang», 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_2 .
При цьому, до матеріалів позовної заяви позивачами долучена копія договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 24.02.2017р. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Журжою Ю.Г., зареєстрованого в реєстрі за номером 287.
Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_6 передав у власність, а ОСОБА_5 прийняв та сплатив вартість за ціною та у порядку, що передбачені цим договором, земельну ділянку площею 0,0616 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:07:065:0036.
Цільове призначення земельної ділянки: 02.01 - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Склад угідь: 0,0616 га - під житловою забудовою одно- та двоповерховою.
За домовленістю сторін продаж земельної ділянки між ними вчинений за 65000 грн., які продавець одержав повністю від покупця до підписання цього договору у безготівковій формі.
Згідно зі звітом про оцінку майна № 21022017-042, виданим ТОВ «Оціночна компанія «Оцінка-Експерт-Інформ» від 21.02.2017р., ринкова вартість земельної ділянки становить 64950 грн.
Крім того, позивачами долучено до своєї позовної заяви копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.03.2021р., відповідно до якого ОСОБА_5 на праві власності належала квартира загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 47,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Матеріали справи не містять інформації щодо розміру вартості вищевказаної квартири.
Як видно зі змісту позовної заяви, квартира не визначена позивачами як предмет спору, а зазначено про житловий будинок загальною площею 82,8 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м., без вказівки місця знаходження будинку.
Будь-яких доказів щодо фактичного існування, місця знаходження та вартості вказаного житлового будинку матеріали справи не містять.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25.05.2020р. (справа № 643/4648/18, провадження № 61-38536св18) висловив таку позицію, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18, від 17 жовтня 2019 року у справі № 461/6956/17.
У постанові від 09.09.2020р. у справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Таким чином на поданий позов розповсюджується правило виключної підсудності, оскільки спір стосується нерухомого майна.
Оскільки на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, єдиним визначеним об'єктом щодо якого подано позов (вказано його розміри та вартість) є земельна ділянка, площею 0,0616 га (тобто 616 м.кв), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суд, з метою недопущення порушення правил виключної підсудності, дійшов висновку про необхідність передання справи до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, за місцем знаходження вищевказаної земельної ділянки.
Розгляд справи судом з порушенням правил виключної підсудності, свідчитиме про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом. Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розгляд справи з порушенням правил виключної підсудності призведе до порушення права позивача на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, а тому вважає, що справа має бути передана на розгляд суду встановленого законом за правилами виключної підсудності, а саме: за місцем знаходженням земельних ділянок, що розташовані у Криворізькому районі Дніпропетровської області.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, з метою дотримання прав сторін на розгляд справи компетентним судом, суд приходить до висновку про необхідність направлення вказаної справи для розгляду до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 260, 261, 353, 378 ЦПК України, суд,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Гойняк Ганна Василівна, ОСОБА_4 про усунення від права спадкування за законом, передати на розгляд до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (49000, м. Дніпро, просп. Пушкіна, буд. 77Б, 77B).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя О.С. Наумова