Справа № 175/3963/20-ц
Провадження № 2/175/1130/20
15 червня 2022 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Сайгак А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як законного представника ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання добросовісним набувачем,-
В листопаді 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який у вересні 2021 року уточнили та просили суд винести рішення, яким визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:05:011:0043 , розташовану за адресою АДРЕСА_1 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:05:011:0043, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1099 квартири АДРЕСА_2 , укладений між продавцем ОСОБА_7 та покупцем ОСОБА_3 , посвідчений 28 липня 2020 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучмій Наталією Валентинівною. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності № 37506499 від 28 липня 2020 року на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1097 квартири АДРЕСА_3 , укладений між продавцем ОСОБА_7 та покупцем ОСОБА_3 , посвідчений 28 липня 2020 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучмій Наталією Валентинівною. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності № 37506855 від 28 липня 2020 року на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1101 житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між продавцем ОСОБА_7 та покупцем ОСОБА_3 , посвідчений 28 липня 2020 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучмій Наталією Валентиновною. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності № 37507526 від 28 липня 2020 року на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1103 земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:05:011:0043 розташованої за адресою АДРЕСА_1 , укладений між продавцем ОСОБА_7 та покупцем ОСОБА_3 , посвідчений 28 липня 2020 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучмій Наталією Валентинівною. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності № 37507732 від 28 липня 2020 року на земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:05:011:0043, розташовану за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та стягнути з відповідачів судові витрати.
Позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 жовтня 2018 року та по день смерті ОСОБА_7 . Під час перебування у шлюбі на підставі довіреності виданої ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_4 від 23 березня 2019 року було здійснено купівлю домоволодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_4 діючи від імені ОСОБА_7 здійснила відчуження від імені ОСОБА_7 належне йому майно. Вважаючи відчужене майно спільною сумісною власністю позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаними позовними вимогами.
В березні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як законного представника ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та просив суд визнати ОСОБА_3 добросовісним набувачем: квартири АДРЕСА_2 від 28 липня 2020 року; квартири АДРЕСА_3 ; житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:05:011:0043.
Позовні вимоги ОСОБА_3 мотивовані тим що, між ним та ОСОБА_4 , діючої на підставі довіреності від 23 березня 2019 року, 28 липня 2020 року було укладено низку договорів купівлі-продажу щодо наступного майна: житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,0675 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221486200:05:011:0043; квартири за адресою АДРЕСА_4 та квартири за адресою АДРЕСА_5 за ціною узгодженою сторонами та встановленому законодавством порядку.
Позивач ОСОБА_2 та представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 за ордером на надання правової допомоги ОСОБА_8 (т.1 а.с.109) у судовому засіданні підтримали позовні вимоги за первісним позовом та просили їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити.
Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 за ордером на надання правової допомоги ОСОБА_9 (т.2а.с.196) у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 за договором про надання правової допомоги ОСОБА_10 (т.1а.с.96-98) у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
Третя особа ОСОБА_6 про дату, час і місце слухання повідомлялася належним чином, однак у судове засідання не з'явилася.
Вислухавши сторони, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши свідка, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що сторонами не оспорюється.
Від зазначеного шлюбу укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 народилося двоє доньок ОСОБА_12 (прізвище змінено на підставі свідоцтва про шлюбу серії серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.15) та ОСОБА_4 .
Під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (Т1 а.с.15)) ОСОБА_12 народила доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження(т.1а.с.16).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1а.с.17).
Відповідно до свідоцтва про шлюб № НОМЕР_3 виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану м. Алмати, Алматинського району, Казахстанської республіки ОСОБА_7 з 29 жовтня 2018 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 (т.1а.с.12).
23 березня 2019 року ОСОБА_7 було видано довіреність на ім'я ОСОБА_4 на представлення інтересів, зокрема, але не виключно в органах нотаріату з усіх без винятку питань, що стосуватимуться його( ОСОБА_7 ) прав та інтересів, а також питань пов'язаних з відчуженням(продаж, міна, рента, оренда) від імені ОСОБА_7 будь-якого рухомого та нерухомого майна , приватизації квартири, земельної ділянки або іншого майна, придбання на ім'я ОСОБА_7 будь-якого рухомого та нерухомого майна(т.2а.с.6-7).
15 липня 2019 року ОСОБА_4 діючи від імені ОСОБА_7 було укладено договори купівлі продажу житлового будинку АДРЕСА_1 (т.2а.с.10) та земельної ділянки площею 0,0675 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221486200:05:011:0043(т.2а.с.108) згідно положень зазначених договорів покупець( ОСОБА_7 ) набуває майно в особисту власність за особисті кошти.
Також ОСОБА_7 належало на праві власності наступне майно: квартира за адресою АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва на право власності на житло виданого КП Дніпропетровське МБТІ»(т.2а.с.76) та свідоцтва на право на спадщину за заповітом від 19 березня 2019 року після смерті ОСОБА_14 (т.2а.с.77) та квартира за адресою АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 09 вересня 2017 року(т.2а.с.44) та свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 вересня 2017 року після смерті дружини ОСОБА_11 (т.2.а.с.44).
28 липня 2020 року ОСОБА_4 діючи на підставі довіреності наданої ОСОБА_7 було укладено наступні договори купівлі-продажу нерухомого майна з ОСОБА_3 , а саме: Договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 (т.2а.с.2); Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0675 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221486200:05:011:0043(т.2а.с.101); Договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_4 (т.2а.с.69) та квартири за адресою АДРЕСА_5 (т.2а.с.37).
ІНФОРМАЦІЯ_4 (більш точного часу судом не встановлено) ОСОБА_7 помер через злоякісне утворення верхньої лівої легені, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 14 серпня 2020 року(т.1а.с.18) та лікарським свідоцтвом про смерть №78(т.3а.с.41).
Частиною першою статті 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Статтею 57 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Статтею 244 ЦК України визначено поняття довіреності, а саме довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Статтею 248 ЦК України визначено перелік підстав припинення довіреності, а саме: закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків; смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 з 29 жовтня 2018 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Під час перебування у шлюбі, а саме 23 березня 2019 року, ОСОБА_7 було надано довіреність на ім'я ОСОБА_4 згідно якої остання діючи від імені та в інтересах ОСОБА_7 уклала договір купівлі-продажу житлового будинку з земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
28 липня 2020 року ОСОБА_4 , діючи на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_7 , та ОСОБА_3 звернулися до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. щодо укладення договорів купівлі-продажу наступного майна: квартири АДРЕСА_2 ; квартири АДРЕСА_3 ; житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:05:011:0043.
28 липня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. було посвідчено відповідні договори купівлі-продажу та внесено відповідні відомості до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно. Цього ж дня, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер.
Статтею 2 ЗУ «Про нотаріат» визначено, що правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Статтею 5 ЗУ «Про нотаріат» визначено коло обов'язків нотаріуса, а саме: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, його територіальних органів при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
Так при укладанні вищевказаних договорів купівлі-продажу нерухомого майна приватним нотаріусом Кучмій Н.В. було встановлено особи громадян, їх дієздатність, а також представника, його дієздатність та належність відчужуваного майна ОСОБА_7 .
Частиною першою статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини справи, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що доводи позивача за первісним позовом не знайшли свого підтвердження, оскільки згідно положень договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1 зазначене майно ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_7 було придбане в особисту власність та за особисті кошти, факт придбання зазначеного майна за спільні кошти та в інтересах сім'ї позивачкою ОСОБА_1 не доведені та не підтверджені жодними доказами. Так довіреність надана ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_4 не була скасована, мала активний строк дії, та ОСОБА_7 на час укладення договорів ОСОБА_4 , в його інтересах, з ОСОБА_3 не був особою визнаною судом недієздатною, або безвісно відсутньою, що визначено нотаріусом у посвідчених договорах. Тобто ОСОБА_4 на час вчинення нотаріальних дій, здійснювала відчуження нерухомого майна в рамках наданих їй повноважень та згідно чинного законодавства.
Щодо відчуження квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 суд зазначає, що вказане майно перебувало в особистій власності ОСОБА_7 , та не виступало спільною сумісною власністю подружжя, а отже ОСОБА_4 , яка діяла в інтересах ОСОБА_7 мала право на розпорядження майном, яке перебувало у особистій власності ОСОБА_7 .
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 суд зазначає наступне.
Статтею 330 ЦК України визначено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Статтею 388 ЦК України зазначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.; Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.; Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Тобто враховуючи вищевикладені норми права, встановлені в судовому засіданні обставини та факти, суд приходить до висновку про неможливість задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 , оскільки у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на час укладання договорів діяла в інтересах ОСОБА_7 та в межах наданих їй повноважень на відчуження нерухомого майна за довіреністю від 23 березня 2019 року. Тобто повноваження надані ОСОБА_4 довіреністю від 23 березня 2019 року цілком відповідають її діям у відношенні майна ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи вищевикладене,суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог,заявлених як в основному так і в зустрічному позовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у зв'язку з відмовою в позові, судовий збір віднести за рахунок позивачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 15, 16, 202, 203, 215, 248, 330, 388 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», ст. 12, 13, 76, 81, 89 141, 263-266 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - відмовити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як законного представника ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання добросовісним набувачем - відмовити.
Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачами.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Озерянська Ж.М.