Справа №173/535/22
Провадження №2/173/437/2022
16 червня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхівцевської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування -
25.04.2022 року до суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом до відповідача Верхівцевської міської ради , треті особи, що не заявляють самостійних вимог КП «Верхньодніпровське БТІ», приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, Тітовський С.І.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.04.2022 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 16.06.2022 року
16.06.2022 року закінчене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 16.06.2022 року
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.
Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок літера А-1, площею 67.2 кв.м., з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , після смерті матері.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 .
Після смерті матері залишилось спадкове майно, яке складається з домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .
Його мати збудувала зазначений будинок господарським способом та проживала в ньому з 1988 року, але правовстановлюючого документу на нього не отримала.
Після смерті матері він звернувся до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Тітовського С.І., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Тітовського С.І., від 24.11.2021 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, що й стало підставою звернення до суду.
В судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність,згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач - представник Верхівцевської міської ради в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Будь -яких заперечень з приводу задоволення позовних вимог суду не надав.
Треті особи, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Тітовський С.І., і представник КП «Верхньодніпровське БТІ», в судове засідання не з'явились, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно та спадкових правовідносин. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16 ЦК України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про народження.
Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Тітовського С.І., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 24.11.2021 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок що підтверджується копією постанови нотаріуса.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що мати позивача побудувала вищезазначений будинок на відведеній земельній ділянці в 1990 році, що підтверджується даними технічного паспорта на будинок.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради народних депутатів від 28 жовтня 1988 року № 295/1 вирішено визнати право власності на житлові будинки громадян сіл Верхівцевської міської ради згідно списків. У списку до даного рішення під номером 96 зазначена ОСОБА_3
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово проінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцем знаходження об'єкта будівництва.
Механізм прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та їх інженерних мереж визначено наказом Мінрегіону від 24.06.2011 року № 91 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків АДРЕСА_2 та П категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж».
Відповідно до п. 3.1 вищезазначеного Порядку - документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складаний за результатами технічної інвентаризації.
Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що так як будинок був побудований покійною матір'ю позивача в 1990 році, що підтверджується даними технічного паспорта на будинок, тобто до 05.08.1992 року, то введення його в експлуатацію не потребується, так як на будинок складений технічний паспорт за результатами технічної інвентаризації. Тобто побудований будинок не є самочинним будівництвом.
Крім того відповідно до рішення виконавчого комітету Верхньодніпровської районної ради 28 жовтня 1988 року № 295/1 було визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за матір'ю позивача, що підтверджується копією рішення та списком осіб до нього, в якому зазначена мати позивача
Таким чином судом встановлено, за життя у покійної ОСОБА_3 , виникло право власності на житловий будинок, яке вона не оформила в установленому порядку не отримавши свідоцтва про право власності на даний будинок.
Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника та нездійснення ним реєстрації права власності на майно, яке ним вже отримане.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом встановлено, що позивач є сином померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та спадкоємцем за законом
Інших спадкоємців судом не встановлено. Оскільки відповідно до матеріалів спадкової справи № 122/2020, відкритої після смерті ОСОБА_4 , із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса звернувся лише позивач. Згідно довідки № 2601 від 23.11.2021 року зі спадкоємцем ОСОБА_3 , був зареєстрований лише її син, позивач ОСОБА_1 .
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за спадкоємцем - позивачем ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок літера А-1, площею 67.2 кв.м., з господарськими спорудами АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2
Витрати по сплаті судового збору в сумі 992.40 грн., покласти на позивача, оскільки відсутня вина відповідача у виникненні даного спору, а необхідність звернення до суду виникла в зв'язку з неналежним оформленням спадкодавцем за життя права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхівцевської міської ради , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Тітовський Сергій Іванович про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок літера А-1, площею 67.2 кв.м., з господарськими спорудами АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2
Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 грн., 40 коп.. покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 16.06.2022 року.
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 21.06.2022 року
Дата набрання законної сили: 19.07.2022 року