Справа № 682/2155/17
Провадження № 4-с/682/1/2022
08 червня 2022 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Маршал І.М.,
секретаря Захарчук С.П.,
за участі скаржника (стягувача) ОСОБА_1 ,
представника ДВС Андрощук С.В.,
представника третьої особи (боржника) адвоката Маринюка С.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності державного виконавця незаконною та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
01.11.2021 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою про визнання бездіяльності державного виконавця відділу державної виконавчої служби незаконною та зобов'язання вчинити дії. В обгрунтування скарги вказувала, що в Славутському відділі ДВС на виконанні перебуває виконавчий лист № 682/2155/17, виданий Славутським міськрайонним судом 09.01.2018 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) боржника щомісяця, починаючи з 09.08.2017 року, та на період навчання доньки, але не більше, як до досягнення нею 23 років. Відповідно до Податкової декларації про доходи та майновий стан за 2020 рік ОСОБА_2 отримано дохід від надання майна в лізинг в сумі 242 214,46 грн. Боржником сплачено заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 39 075,52 грн, проте скаржниця вважає, що сума заборгованості має складати 48 442,89 грн. і боржнику належить сплатити різницю в розмірі 9 367,67 грн. З цього приводу з питанням про донарахування суми у розмірі 9 367,67 грн. вона зверталася до Славутського ВДВС, однак 20.10.2021 року виконавцем їй відмовлено в донарахуванні і стягненні з боржника заборгованості зі сплати аліментів з доходу від надання майна в лізинг. Скаржник просила визнати бездіяльність державного виконавця Славутського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції незаконною; зобовязати державного виконавця донарахувати і стягнути з ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів з доходу за надання майна в лізинг в сумі 9 367,67 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити. У клопотанні представника боржника адвоката Маринюка С.О. про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити, оскільки такі його витрати та повноваження не підтверджені доказами.
Державний виконавець Андрощук С.В. в судовому засіданні щодо скарги просила відмовити, вважає, що її дії при здійсненні виконавчих проваджень були вчинені у повній відповідності з вимогами закону, а тому й підстави для визнання її дій неправомірними та застосування відповідних наслідків відсутні.
Представник третьої особи (боржника) адвокат Маринюк С.О. в судовому засіданні просив у скарзі відмовити за її безпідставністю, вважає, що державний виконавець при обрахунку заборгованості зі сплати аліментів з суми коштів, отриманих його довірителем, як дохід від надання майна в лізинг, дотримався вимог закону. Клопотання про стягнення із скаржника на користь боржника витрат на правову допомогу підтримав.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що в Славутському відділі ДВС на виконанні перебуває виконавчий лист № 682/2155/17, виданий Славутським міськрайонним судом 09.01.2018 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) боржника щомісяця, починаючи з 09.08.2017 року, та на період навчання доньки, але не більше, як до досягнення нею 23 років.
Відповідно до копії податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_2 за 2020 рік, сума його доходів від надання майна в лізинг становить 195 377, 61 грн. (загальна сума 242 214,46 грн., з них утримано податок на доходи 43 203,63 грн. та військовий збір - 3 633, 22 грн.)
Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 01.06.2021 року вих. №22443 державним виконавцем проведено із розміру доходу 195 377,61 грн. і 1/5 його становить 39 075,52 грн., яку боржником сплачено, що окрім самого розрахунку підтверджується листом від 20.10.2021 року № 39523, згідно змісту якого стягувачу розяснено порядок нарахування заборгованості.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 146 від 26.02.2016 р "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів (далі - Перелік). Відповідно до пункту 1 цього Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.
Вказаний Перелік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, як підзаконний нормативно-правовий акт, не містить протиріч із СК України, який регулює питання утримання дитини батьками, у тому числі сплату аліментів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність поданої скарги та необгрунтованість її вимог, оскільки дії державного виконавця були вчинені в межах правового поля.
Крім того, адвокатом Маринюком С.О. - представником третьої особи (боржника) Конончука І.С., на підтвердження повноважень якого є ордер на надання правової допомоги від 22.10.2021, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1865 від 26.06.2020, заявлено суду клопотання про відшкодування скаржницею на користь боржника ОСОБА_2 судових витрат на правничу допомогу на підтвердження понесення яких суду надано розрахунок витрат на правову допомгу, копію додаткової угоди № 2 до Договору від 16.11.2020 року про надання боржнику правової допомоги адвокатом Маринюком С.О. та долучено квитанцію від 11.11.2021 року згідно якої ОСОБА_2 сплачено за надання правової допомги в справі 682/2155/17 - 3 000 грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові (скарзі) - на позивача (скаржника).
Проаналізувавши клопотання представника боржника адвоката Маринюка С.О. та зміст додаткової угоди № 2 до Договору від 16.11.2020 року про надання боржнику правової допомоги судом встановлено, що відповідно до п. 2 вказаної додаткової угоди клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду в готівковій формі в день підписання даної годи. Умовами угоди не передбачено складення адвокатом акту виконаних робіт. Те, що клієнтом (боржником) сплачено адвокату винагороду в готівковій формі згідно умов угоди в день її підписання підтверджується квитанцію від 11.11.2021 року.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду № 823/2638/18 від 16.05.2019 року, якщо складення акта виконаних робіт не передбачено умовами договору, то виставлення рахунку клієнту та його оплата свідчать про їх прийняття.
Викладене дає підстави для висновків про обґрунтованість заявленого представником боржника адвокатом Маринюком С.О. клопотання про стягнення з ОСОБА_1 на користь боржника судових витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 263, 265, 273 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності державного виконавця незаконною за зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 гривень на відшкодування витрат на правову допомогу.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення ( отримання повного тексту ухвали).
Суддя Маршал І. М.