Справа № 671/543/15-ц
23 лютого 2022 року Волочиський районний суд
Хмельницької області в складі: головуючої - судді Бабій О.М.,
з участю секретаря судового засідання Кошонько Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Волочиську заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень до тексту рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2015 року у справі № 671/543/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі (виділення частки),
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області № 671/543/15-ц від 12 листопада 2015 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі (виділення частки) та вирішено: « ОСОБА_2 як власнику 51/200 частини житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 виділити:
-в житловому будинку: житлову кімнату 1-7 площею 19,8 кв.м., житлову кімнату 1-8 площею 9,7 кв.м., коридор 1-1 площею 6,0 кв.м., коридор 1-9 площею 4,8 кв.м.;
-1\2 частину господарської будівлі хліва (літера Б), вбиральню (літера Г) та 1\2 частину огорожі (літера 1).
ОСОБА_1 як власнику 51/200 частини житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 виділити:
-в житловому будинку: житлову кімнату 1-6 площею 16,2 кв.м., житлову кімнату 1-5 площею 12,3 кв.м., ванну 1-4 площею 2,8 кв.м., кухню 1-3 площею 9,8 кв.м., коридор 1-2 площею 8,1 кв.м.;
-вбиральню (літера В) та 1\2 частину огорожі (літера 1).
По даному варіанту розподілу необхідно виконати наступні роботи:
- ОСОБА_2 повинна замурувати дверні отвори між приміщеннями 1-1 та 1-2, 1-2 та 1-9, 1-5 та 1-9, 1-6 та 1-7, облаштувати двірні отвори в стіні між приміщеннями 1-1 та 1-8;
- ОСОБА_1 повинна облаштувати двірні отвори в стіні між приміщеннями 1-3 та 1-5, 1-5 та 1-6 та облаштувати дверний отвір у віконному отворі в приміщенні 1-3».
25 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про внесення виправлень до тексту рішення суду, в якій просить внести зміни до тексту рішення та зазначити в резолютивній частині рішення виділену їй в ході поділу житлового будинку в натурі - 1/2 частину господарської будівлі хліва (літера -Б), як складову частину об'єкта нерухомого майна, яке підлягало поділу.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Заявник ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутності та внести виправлення в рішення суду.
ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просила справу за заявою ОСОБА_1 слухати у її відсутності, заперечень щодо задоволення заяви не має.
Відповідно до ст. 219 ЦПК України неявка осіб, які беруть участь в справі, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Дослідивши зміст заяви та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Верховний Суд, в постанові від 14.01.2019 року по справі № 369/8367/16-ц (провадження № 61-10808св18) виходив з того, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття. Верховний Суд зауважив, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Також, Верховним Судом в постанові від 29.01.2021 року № 61-13870св20 зроблено висновок щодо визначення понять «описка» та «арифметична помилка». Так, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Тож, заява про внесення виправлень до рішення Волочиського районного суду Хмельницької області у справі № 671/543/15-ц від 12 листопада 2015 року фактично передбачає внесення дописування в рішення суду, яке змінює його суть, а тому вказане не є виправленням описки чи арифметичної помилки в розумінні ст. 269 ЦПК України.
До того ж, за рішенням суду поділ майна здійснено відповідно до варіанту 2 проведеної експертизи (а.с. 69-70), згідно з яким 1/2 частина господарської будівлі (Б) вартістю 36910 грн. виділяється ОСОБА_2 , про виділення 1/2 частини цієї господарської будівлі ОСОБА_1 не йдеться.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про внесення виправлень до тексту рішення суду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 269 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про внесення виправлень до тексту рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2015 року у справі № 671/543/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі (виділення частки) - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Бабій