Справа № 587/414/22
21 червня 2022 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022202540000020 від 07 лютого 2022 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кримське, Слов'яносербського району Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні дітей 2008 та 2020 року народження, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
Органами досудового розслідування встановлено, що 24 січня 2022 року близько 18.50 год поліцейськими СРПП відділення поліції №4(м.Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 був зупинений транспортний засіб у якого задній державний номерний знак був закритий стороннім предметом, що згідно правил дорожнього руху, а саме правил 2.9 «в» є порушенням. В подальшому було встановлено, що транспортний засіб ВАЗ 21053 з державними номерними знаками НОМЕР_1 за кермом якого перебував ОСОБА_8 . На прохання надати для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також страховий поліс ОСОБА_8 надав лише реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс. Весь час біля ОСОБА_8 знаходився пасажир ОСОБА_5 , який знав, що ОСОБА_8 відсутнє посвідчення водія. Усвідомлюючи, що посвідчення водія на транспортний засіб у ОСОБА_8 не має, у ОСОБА_5 виник умисел щодо пропозиції надання неправомірної вигоди посадовій особі Національної поліції України, за не вчинення останнім з використанням службового становища дій, щодо не притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП. Реалізуючи свій умисел, під час спілкування з поліцейським о 19 год 10 хв 24.01.2022 перебуваючи на узбіччі дороги, біля продуктового магазину по вулиці Громадянський у Старому селі, Сумського району знаходячись біля транспортного засобу ВАЗ 21053 д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_5 запропонував інспектору СРПП ВП №4 (м.Суми) Сумського РУП ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 2000 грн за не притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_6 роз'яснив ОСОБА_5 що, пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі несе за собою кримінальну відповідальність. Не зважаючи на слова поліцейського ОСОБА_5 продовжував наполягати на своєму та пропонувати неправомірну вигоду у розмірі 2000 грн за не притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_6 ще раз пояснював та роз'яснював ОСОБА_5 , що це кримінальна відповідальність, але слова поліцейського ігнорували.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст. 369 КК України, як пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення в її інтересах дій з використання наданого службового становища.
17 лютого 2022 року між обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника ОСОБА_4 та прокурором Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. ст. 469, 472 КПК України.
Зі змісту даної угоди слідує, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 369 КК України. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 .
Так, відповідно до умов угоди, сторони враховуючи тяжкість злочину, який відноситься до нетяжких злочинів та пом'якшуючі покарання обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітніх дітей 2008 та 2020 року народження, тяжко хвору матір, яка потребує догляду, відсутність обтяжуючих покарання обставин, погодили покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення, затвердження, а також наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним або обвинуваченим.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Обвинувачений в судовому засіданні вказав, що він розуміє надані законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження даної угоди, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 також просила затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона не суперечить вимогам закону.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам Кримінально-процесуального законодавства, тому може бути затверджена і обвинуваченому слід призначити узгоджене в угоді покарання.
Суд шляхом проведення опитування прокурора, обвинуваченого, його захисника, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим та цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК та/або закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують інтересів суспільства, прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутні, наявні фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості.
Оскільки укладена сторонами угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом, враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, пом'якшуючі покарання обставини, суд дійшов висновку про можливість його затвердження.
Процесуальні витрати у справі відсутні, цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України.
Під час досудового розслідування та провадження в суді запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався, підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 лютого 2022 року укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю його захисника ОСОБА_4 з одного боку, та прокурором Сумської окружної прокуратури, з іншого.
Визнати винним ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000(сімнадцять тисяч) гривень.
Речовий доказ: оптичний односторонній диск DVD-R об'ємом 4,7 GB, сріблястого кольору з написами, який приєднаний та зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до встановленої законом відповідальності.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1