іменем України
16 червня 2022 рокуСправа №451/301/22
Провадження № 2/451/297/22
Радехівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.,
з участю позивача, представника відповідача Боровця М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радехові цивільну справу №451/301/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
29 березня 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26 червня 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки Peugeot 301, д.н.з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Згідно постанови Радехівського районного суду Львівської області від 15.07.2021 року по справі №451/992/21 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали значні механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність винної особи на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», яку було повідомлено про настання страхового випадку, та 27 серпня 2021 року скеровано відповідний пакет документів із заявою про страхове відшкодування. Однак, страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» проігнорувала звернення та не виконала своїх зобов'язань за обов'язковим договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та станом на даний час не здійснила жодної виплати. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Peugeot 301, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 47033,90 грн, що підтверджується висновком судового експерта № 111 від 02.08.2021 року. 28 грудня 2021 року позивач відправив рекомендований лист до страхової компанії «Ю.ЕС.АЙ.» із вимогою здійснити страхову виплату після ДТП, яке мало місце 27.06.2021 року. Однак, вказаний лист повернувся відправнику із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім цього, листом від 28.12.2021 року позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) про здійснення регламентної виплати коштів, передбаченої п.п. «ґ» п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Листом №3-01б/443 від 06.01.2022 року МТСБУ надало відповідь про відмову у здійсненні регламентної виплати, у зв'язку із відсутністю інформації щодо визнання ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» банкрутом та/або ліквідованим, а також повідомило, що ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» втратило статус асоційованого члена МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ, та згідно з п. 52.1 ст. 52 Закону припинило своє членство в МТСБУ. Згідно даних у відкритих реєстрах, ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» не є банкрутом та/або не перебуває в стані ліквідації, проте, відповідно до інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 21.02.2022 року відкрито понад 400 виконавчих проваджень відносно ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», що підтверджує наявність невиконаних зобов'язань страховика за договорами обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів.
Таким чином, ДТП яке відбулось між транспортними засобами під керуванням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є страховим випадком. На підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у страховика на випадок деліктного зобов'язання виникає обов'язок, у межах суми страхового відшкодування виконати обов'язок страхувальника, який завдав шкоди. На час скоєння ДТП, згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №203071670), транспортний засіб марки Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), зазначеним вище страховим договором встановлено в розмірі 130000 гривень. Відтак, зобов'язаною особою, внаслідок заподіяних позивачу як власнику транспортного засобу Peugeot 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті ДТП збитків, є страховик - відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ». На підставі викладеного, вважає, що з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 47033 гривні 90 копійок.
Також, згідно п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, за період з 27 серпня 2021 року по 22 березня 2022, складає 4828 гривні 29 копійок.
Виходячи з моральних страждань перенесених позивачем, які виразилися в порушені звичайного устрою життя, прикладення додаткових зусиль для відновлення транспортного засобу належного йому на праві власності, враховуючи принцип виваженості, розумності та справедливості, вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на його користь 9000 гривень 00 копійок відшкодування моральної шкоди. Більше того, за твердженням позивача, в усній формі він запропонував ОСОБА_2 сплатити йому вартість майнової шкоди, оскільки безпосереднім винуватцем пригоду був він, проте останній йому відмовив, хоча позивач роз'яснював йому зміст і процедуру регресних виплат. Позивач поніс непрогнозоване збільшення витрат на відновлюваний ремонт свого автомобіля, значний проміжок часу був вимушений просити сусідів та односельців надати йому у тимчасове користування транспортні засоби для забезпечення потреб своєї сім'ї, а усе це вплинуло на його моральний стан. Розуміння своєї безпорадності та залежності від волі інших осіб, нехай і родичів, його гнітять, а в якійсь мірі доводять до відчаю, від чого позивач втратив спокій і впевненість у собі, у нього погіршився сон. Позивач вважає, що заслуговує на компенсацію (моральну шкоду) від наслідків дій ОСОБА_2 , які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із їх протиправністю, зокрема спричиненням позивачу шкоди і постнаслідковими явищами від таких, тобто спричинення болю, погіршенням фізичного та психічного стану, як моральні переживання у зв'язку із ушкодженням здоров'я і розмір такої вважає адекватним 9000 гривень.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (код ЄДРПОУ 32404600) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 матеріальну шкоду в розмірі 47033 гривні (сорок сім тисяч тридцять три гривні) 90 копійок та стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період 27.08.2021 - 14.03.2022 в розмірі 4828 гривні (чотири тисячі вісімсот двадцять вісім гривень) 29 копійок. Також просить стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 моральну шкоду в розмірі 9000 гривень (дев'ять тисяч гривень) 00 копійок. Окрім цього, просить здійснити розподіл судових витрат, окрім іншого, стягнувши з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової експертизи в розмірі 3000 гривень (три тисячі гривень) 00 копійок (а.с.3-9).
29 березня 2022 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.80).
3 травня 2022 року суддею постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.1-2).
20 травня 2022 року за вх.№2902 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Боровець М.С., надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача зазначає, що з вимогами позовної заяви в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 у сумі 9000,00 грн сторона відповідача не погоджується. По суті позовних вимог заперечили з наступних підстав.
26 червня 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки Peugeot 301, д.н.з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Згідно постанови Радехівського районного суду Львівської області від 15.07.2021 року по справі №451/992/21 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Однак, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.». Згідно Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №203071670), транспортний засіб марки Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , застрахований у ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ.», ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), зазначеним вище страховим договором встановлено в розмірі 130 000,00 гривень. Розмір франшизи 1 000,00 грн. Суму франшизи відповідач відшкодував позивачу добровільно 17.07.2021 (через два дні після прийняття судом постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності), тобто ще до набрання вказаною постановою законної сили.
За твердженням представника відповідача, позивач не долучив до позовної заяви жодного доказу понесених ним моральних чи фізичних страждань, наявності психологічної травми, факту та строку тимчасового користування транспортними засобами третіх осіб, строку відновлення (ремонту) його транспортного засобу або інших негативних явищ, заподіяних йому незаконними діями відповідача 2.
Також сторона відповідача звертала увагу суду на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди жоден з її учасників не зазнав ушкоджень фізичному здоров'ю, що підтверджується відсутністю вимог позивача до відповідача 1 про відшкодування шкоди завданої життю та здоров'ю особи, а також відсутністю будь-яких медичних висновків та експертиз щодо пошкодження здоров'я чи втрати працездатності. Під час ДТП фактично було пошкоджено лише задній бампер та фонар з правого боку автомобіля позивача, що на думку представника відповідача, не могло призвести до ушкодження здоров'я та настання моральної шкоди. Щодо розміру заявленої до відшкодування позивачем моральної шкоди в сумі 9000.00 грн, сторона відповідача зауважила, що цей розмір шкоди нічим не обґрунтований та не підтверджений відповідними фактичними даними чи розрахунками. Заявлена сума складає близько 20 % від суми матеріальної шкоди завданої правопорушенням та є дуже значною для відповідача у порівнянні з його доходом. Стягнення такої значної суми з відповідача 2, з урахуванням понесених ним витрат на ремонт власного автомобіля та витрат на часткове відшкодування позивачу нанесених збитків, поставить його у скрутне фінансове становище та фактично позбавить засобів до існування.
Таким чином, просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 9000 гривень та судові витрати в цій частині віднести на сторону позивача (а.с.87-91).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с.99,107).
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвоката Боровець М.С., в судовому засіданні проти позовних вимоги щодо відповідача ОСОБА_2 заперечив, звертав увагу суду, що позивачем не доведені в цій частині позовні вимоги, останній не зміг в судовому засіданні пояснити суду щодо визначеного ним розміру. Просив ухвалити рішення про відмову в позові в цій частині за недоведеністю.
Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с.84,106).
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Крім того, відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Суд встановив, що 27 червня 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки Peugeot 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується копією протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААБ №098251 від 27.06.2021 (а.с.15).
З копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_5 , видно, що власником автомобіля Peugeot 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, є ОСОБА_1 ; дата реєстрації - 25.10.2016 (а.с.13-13 зворот).
Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 15 липня 2021 року по справі №451/992/21 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (а.с.17-19).
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постанова Радехівського районного суду Львівської області набрала законної сили 26.07.2021, а тому цим встановлені у ній обставини щодо визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП не доказуються при розгляді цієї справи.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як власника наземного транспортного засобу була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», що підтверджується полісом №203071670 від 07.03.2021, строк дії з 14:30 год. 07.03.2021 до 06.03.2022 включно. Згідно даного поліса забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Положеннями вищезазначеного поліса передбачено межі ліміту відповідальності страхової компанії на одного потерпілого за шкоду, завдану життю і здоров'ю потерпілого, - 260 000 (двісті шістдесят тисяч) гривень, а за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) гривень (а.с.20,93).
27 серпня 2021 року позивач звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» із заявою про страхове відшкодування, в якій просив відшкодувати витрати, пов'язані із пошкодженням майна - автомобіля Peugeot 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.16).
Відповідно до Висновку №111 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи згідно договору №21 від 21 липня 2021 року, складеного 02 серпня 2021 року судовим експертом Галамай Богданом Івановичем, вартість відновлювального ремонту автомобіля Peugeot 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 47033,90 грн (а.с.21-70).
28 грудня 2021 року позивач повторно звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» із заявою, в якій просив терміново здійснити страхові виплати після ДТП, яке мало місце 27.06.2021, та звертав увагу на те, що весь пакет документів необхідний для страхового відшкодування скерований на їхню адресу більше ніж 3 місяці тому (а.с.73).
Зазначена заява надіслана ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» 28 грудня 2021 року, що підтверджується копією конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, вказаний лист повернувся відправнику із позначкою оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.74-75).
Із заяви від 28.12.2021 видно, що позивач також звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) про здійснення регламентної виплати коштів, оскільки ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» значний проміжок часу після подання необхідного пакету документів не здійснила страхові виплати. Окрім цього, просив відшкодувати витрати на залучення експерта в розмірі 3000 гривень (а.с.76,77).
Листом №3-01б/443 від 06.01.2022 Моторне (транспортне) страхове бюро України надало позивачу відповідь про відмову у здійсненні регламентної виплати, у зв'язку із відсутністю інформації щодо визнання ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» банкрутом та/або ліквідованим, а також повідомило, що ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» втратило статус асоційованого члена МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ, та згідно з п. 52.1 ст. 52 Закону припинило своє членство в МТСБУ. Таким чином, МТСБУ роз'яснило позивачу, що у випадку, якщо ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» буде визнано у встановленому Законом порядку банкрутом, а коштів та майна страховика не вистачить для задоволення зазначених вище вимог, що буде підтверджено затвердженим Господарським судом ліквідаційним балансом страховика, то МТСБУ за заявою позивача поновить розгляд питання щодо здійснення регламентної виплати (а.с.78).
На підтвердження своїх заперечень представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Боровець М.С. подав копію розписки ОСОБА_3 про отримання від ОСОБА_2 франшизи в розмірі 1000 гривень (а.с.94) та копію довідки про доходи ОСОБА_2 від 19.05.2022 (а.с.95).
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Вирішуючи позовні вимоги в частині вимог до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» суд дійшов наступних висновків.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ч.1 ст.1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Поряд з цим, стаття 999 ЦК України регламентує, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом №1961-IV.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).
За вимогами статті 3 Закону №1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону №1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону N 1961-ІV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно із ч. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У Законі №1961-IV детально регламентовано дії водія, транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, тобто потерпілого, так і страховика.
Відповідно до пункту 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ( у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Крім того, відповідно до частини 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону №1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 статті 37 Закону №1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: - навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; - вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); - невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; - неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону №1961-IV строк є присічним і поновленню не підлягає.
Із аналізу наведених норм спеціального Закону №1961-IV можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону №1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.
Разом з тим у Законі №1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі №1961-IV не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком.
Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону №1961-IV не містять.
У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону №1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.
Вказана правова позиція відображена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року по справі №465/4287/15 (провадження №14-406цс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №465/4621/16-к (провадження №13-24кс19), від висновків якої вважала за необхідне відступити колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначено, що у системному зв'язку зі статтею 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону №1961-IV щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону №1961-IV, загалом не є обов'язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду при цьому послалася на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №227/3573/16-ц, у якій зроблено висновок про необхідність стягнення страхового відшкодування незважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах річного строку.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з указаними висновками, викладеними в її постанові від 19 червня 2019 року у справі №465/4621/16-к (провадження №13-24кс19), та не вбачає підстав для відступлення від них.
Аналогічні висновки зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №227/3573/16-ц (провадження №61-15026св18), Касаційний кримінальний суду складі Верховного Суду у постанові від 30 серпня 2018 року у справі №732/865/16-к, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №643/19957/15-ц (провадження №61-9436св18).
Висновки, зроблені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року у справі №641/8243/14-ц (провадження №61-10185св18), від 20 лютого 2019 року у справі №201/8286/16-ц (провадження №61-4898св18), Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2018 року у справі №357/9466/15-к, Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №910/7449/17 (провадження №12-104гс18) у подібних правовідносинах, теж їм не суперечать. Хоч у цих постановах і зазначено про необхідність звернення до страховика із заявою про здійснення страхової виплати у строк, передбачений статтею 35 Закону №1961-IV, однак обставини вказаних справ свідчать про те, що судом досліджувалися обставини дотримання заявниками саме річного строку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, а не про порядок такого звернення.
Так між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 виникли деліктні зобов'язання із завдання шкоди внаслідок ДТП. У той же час між відповідачем ОСОБА_2 та страховою компанією існували договірні зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілими, яким він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Так, стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентує, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ч. 36.4 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
В даному випадку, встановлено, що страховий випадок стався 27 червня 2021 року, заява про виплату страхового відшкодування подана позивачем до страхової компанії 27 серпня 2021 року, тобто в межах установленого законом річного строку для звернення з заявою про страхове відшкодування шкоди заподіяної майну потерпілого, а позов до суду подано 29 березня 2022 року, оскільки виплату страхового відшкодування не проведено.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення в його користь з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» матеріальної шкоди як виплата страхового відшкодування, пов'язаної із пошкодженням транспортного засобу у розмірі 47033 гривні 90 копійок підлягають до задоволення, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами по справі.
Зважаючи на особливу юридичну природу правовідносин сторін у вигляді відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором страхування, нарахування пені за несвоєчасне виконання договору страхування узгоджується з положеннями статті 992 ЦК України, відповідно до яких у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Згідно із ч. 36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення в його користь з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період 27.08.2021 - 14.03.2022 в розмірі 4828 гривні (чотири тисячі вісімсот двадцять вісім гривень) 29 копійок також підлягають до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» підлягають до задоволення в повному обсязі.
Вирішуючи позовні вимоги в частині вимог до ОСОБА_2 про стягнення в користь позивача моральної шкоди суд дійшов наступних висновків.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.
Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.
Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
За змістом частин 3-5 статті 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Пунктами 9,10 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. При заподіянні особі моральної шкоди обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Вказана правова позиція відображена в Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року по справі №757/53996/17 (провадження № 61-6127св19).
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що позивач безсумнівно зазнав моральних страждань, що проявилися у тяжкості вимушених змін у його житті, які він зазнав у зв'язку з пошкодженням його транспортного засобу, однак заявлений розмір моральної шкоди є очевидно завищеним, тому, враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди, що буде достатнім для розумного задоволення потреб потерпілого.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачів в його користь судових витрат по справі, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, суд зазначає наступне.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрім іншого, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», в користь позивача витрати, пов'язані із проведенням експертизи в розмірі 3000 гривень.
Положеннями статті 139 ЦПК України регламентовано, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
В частині стягнення витрат, пов'язаних із проведенням експертизи, судом встановлено наявність доказів фактичного здійснення позивачем витрат в розмірі 3000 гривень, що підтверджують такі документи:
- копія квитанції №205311000998561627893754 від 02.08.2021 (а.с.71);
- копія договору №21 про виконання судової експертизи, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ фірма «Експерт» 21 липня 2021 року (а.с.79).
За наявності доказів здійснення позивачем витрат, пов'язаних із проведенням експертизи, суд має можливість здійснити розподіл судових витрат в цій частині.
У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України необхідно розподілити судові витрати.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1984 гривні 80 копійок.
Також з ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 220 гривень 61 копійок, з розрахунку: 992,40 грн (судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви в частині вимог про стягнення моральної шкоди) * 22,23 % (відсоток задоволених судом позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди).
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,247,258-259,263-265 ЦПК України, ст.ст.23, 979, 1166, 1167, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (код ЄДРПОУ 32404600, юридична адреса: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд.4, корп.6А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 47033 (сорок сім тисяч тридцять три) гривні 90 копійок.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (код ЄДРПОУ 32404600, юридична адреса: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд.4, корп.6А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період 27.08.2021 - 14.03.2022 в розмірі 4828 (чотири тисячі вісімсот двадцять вісім) гривень 29 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в розмірі 2 (дві тисячі) гривень.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (код ЄДРПОУ 32404600, юридична адреса: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд.4, корп.6А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на проведення судової експертизи в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (код ЄДРПОУ 32404600, юридична адреса: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд.4, корп.6А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1984 гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 220 гривень 61 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 20 червня 2022 року.