Справа № 461/2857/22
Провадження № 1-кс/461/2237/22
Іменем України
16.06.2022 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові скаргу ОСОБА_3 на зобов'язання до вчинення дій -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить винести ухвалу згідно ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" про накладання адміністративного штрафу на відповідачів за необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, зобов'язати слідчих Львівського районного управління поліції №1, прокурорів внести в ЄРДР згідно ст.364, 365,382 КК України, та зобов'язати уповноважених осіб винести постанову про визнання його потерпілим.
Свої вимоги мотивує тим, що 10.06.2022 року отримав лист начальника ЛРУП №1 ОСОБА_4 від 06.06.2022 року №Д-703/37/11-22 про відмову внесення відомостей до ЄРДР згідно його звернення щодо тривалого невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду. Заявник стверджує, що станом на день подання скарги відомості про вчинення правопорушення до ЄРДР не внесено. Окрім того, заявник зазначив, що звертався до Львівської обласної прокуратури з інформаційними запитами, щодо внесення відомостей в ЄРДР, однак станом на день звернення зі скаргою до суду відповіді не отримав. Відтак, просить слідчого суддю притягнути винних осіб Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області та ГУ НП у Львівській області, які надали неналежну інформацію на інформаційний запит та не внесли в ЄРДР його заяву, а саме на необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації. Просить скаргу задоволити.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак у скарзі просив слідчого суддю проводити розгляд справи без його участі, скаргу підтримує, просить таку задоволити.
Представники суб'єкта оскарження у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги, відтак, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності слідчих та прокурорів на підставі наявних у справі матеріалів.
На підставі ст.107 КПК України у зв'язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Розглянувши вимогу ОСОБА_3 про зобов'язати слідчих Львівського районного управління поліції №1 внести відомості до ЄРДР згідно ст.364, 365,382 КК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування врегульовано главою 26 КПК України. Статтями 303, 304 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, право на оскарження та строк подання скарги. Разом з тим, прямої вказівки щодо підсудності розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, зазначені правові норми статей не містять.
За приписами ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи положення ч.6 ст. 9 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення та знаходиться орган досудового розслідування, з врахуванням вимог ст.ст. 32, 33 КПК України.
Зі змісту скарги ОСОБА_3 вбачається, що ним оскаржуються дії уповноважених осіб Львівського районного управління №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою.
Львівське районне управління Головного управління Національної поліції у Львівській області розташоване за адресою: м.Львів, вул. Романчука, 18 та територіально відноситься до Личаківського району м.Львова, а тому, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги у цій частині, оскільки така повинна розглядатися Личаківським районним судом м. Львова.
Розглянувши вимогу ОСОБА_3 про зобов'язати прокурорів Львівської обласної прокуратури внести в ЄРДР згідно його заяви, слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимогами ч.5 ст.214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналіз зазначених положень дає підстави стверджувати, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Разом з тим, ОСОБА_3 до матеріалів скарги не долучив заяву про вчинення кримінального правопорушення.
У зв'язку із вищевикладеним, слідчий суддя позбавлений можливості встановити, що заява ОСОБА_3 відповідає вимогам ст.214 КПК України та містить конкретні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
За таких обставин, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є необґрунтованою та не підтвердженою жодними доказами, тому у її задоволенні слід відмовити.
Розглянувши вимогу ОСОБА_3 винести ухвалу згідно ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" про накладання адміністративного штрафу на відповідачів за необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання вчинити певну дію, зобов'язання припинити дію, відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, КПК України не надає повноважень слідчому судді при розгляді скарги виносити ухвалу про накладання адміністративного штрафу, а тому в цій частині вимог скарги необхідно відмовити.
Щодо вимоги скарги про зобов'язання винести постанову про визнання його потерпілим, слідчий суддя зазначає наступне.
До скарги не долучена заява ОСОБА_3 про визнання його потерпілим, що позбавляє слідчого суддю надати їй юридичну оцінку.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно із ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За змістом ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, та на свій розсуд визначає об'єм доказів, якій необхідно зібрати у кримінальному провадженні.
Отже, слідчий суддя не вправі зобов'язати орган досудового розслідування вчинити процесуальні дії, зокрема визнавати осіб потерпілими у кримінальному провадженні. Зазначене питання орган досудового розслідування вирішує на власний розсуд шляхом оцінки фактичних обставин кримінального провадження, зібраних доказів і співставлення їх з положеннями Закону.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 9, 38, 40, 214, 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1