Справа № 461/2808/22
Провадження № 1-кп/461/443/22
14.06.2022 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря - ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
при розгляді у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 461/2808/22 клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України ОСОБА_4 , -
09.06.2022 року в провадження Галицького районного суду м. Львова надійшло кримінальне провадження № 12022141360000077 від 19.01.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.
14.06.2022 року в підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, із визначенням розміру застави у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави та з моменту його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки, а саме: прибувати до суду за викликом; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. В клопотанні прокурор зазначив про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, перелічивши останні. Також прокурор зазначив у клопотанні, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, внаслідок вчинення вищевказаного кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_6 спричинено шкоду на загальну суму 961710 та потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 3453340 грн. ОСОБА_4 не працює, не має на утриманні непрацездатних осіб та у інших судах проводиться судовий розгляд обвинувальних актів у вчиненні ним аналогічних корисливих злочинів, вчинених з проникненням володіння особи. Цими обставинами прокурор мотивував існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив задовольнити подане ним клопотання та уточнив, що в даному клопотанні прохальної частини допущена технічна помилка щодо зазначення «продовження запобіжного заходу». Тому просив вважати за вірну прохальну частину, саме «обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком 60 днів із визначенням розміру застави у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Пояснили, що ОСОБА_4 має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Заслухавши учасників кримінального провадження суд прийшов до наступного висновку.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст.183 КПК України (яка знаходиться в розділі ІІ КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Суду на підготовчому судовому засіданні не надані докази стороною обвинувачення і тому суд не може надати їм правову оцінку. В підготовчому судовому засіданні суд не має процесуальної можливості і повноважень перевірити ці докази та обґрунтованість підозри. Належність та допустимість доказів буде перевірена судом під час судового засідання, про що суд зробить відповідні висновки в остаточному процесуальному рішенні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Строк покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду. При цьому суд враховує, що обвинувачений раніше судимий. В ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв'язки, оскільки в останнього немає офіційних джерел доходу, немає на утриманні непрацездатних осіб.
Також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки станом на день розгляду даного клопотання не встановлено безпосереднього знаряддя вчинення кримінального правопорушення, не встановлено решти суми викрадених грошей, які останній перебуваючи на волі може знищити та використати на власний розсуд з метою уникнення від відповідальності.
Крім цього обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки таких судом ще не допитано, їхні покази безпосередньо не заслухано судом, відтак шляхом їх переконання чи залякування ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може схилити їх до зміни даних ними показань.
Сукупність вищеперелічених відомостей про обвинуваченого є вагомою для підтвердження можливого ризику переховування обвинуваченого від суду, ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні та не може бути усунута у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, особи обвинуваченого, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 КПК України ризикам переховування обвинуваченого від суду, знищення, спотворення будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливу на потерпілих та свідків.
Керуючись ст.315 КПК України, -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 13.08.2022 року.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави в сумі 4962000 грн.
У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м.Киї ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.
У разі застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 13 серпня 2022 року покласти на нього наступні обов'язки:
•прибувати до суду за першим викликом;
•не відлучатися з м. Львова без дозволу суду;
•повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
•утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у данному кримінальному провадженні;
•здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1