Дата документу 15.06.2022
Справа № 334/7753/21
Провадження № 1-кс/334/534/22
15 червня 2022 місто Запоріжжя
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна
за участі: представника заявника (власника майна) - адвоката ОСОБА_4 (діє на підставі Ордеру серії АР №1087961 від 02.06.2022); слідчого - ОСОБА_5
31.05.2022 до Ленінського районного суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому заявник просить скасувати арешт майна, автомобіль марки «Тойота РАФ 4» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , який було тимчасово вилучено у нього під час огляду місця події (ДТП), яка відбулася 06.10.2021 на перехресті вулиць Перемоги та 12 квітня в м Запоріжжі.
Клопотання обґрунтоване, зокрема, наступним. Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 334/7753/21 від 13 жовтня 2021 р. в рамках кримінального провадження № 1202108205001621, ЕРДР від 6 жовтня 2021 року за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України було задоволено клопотання слідчого BP ЗСТ СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області та накладено арешт на автомобіль марки «Тойота РАФ 4» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 . Автомобіль було вилучено працівниками поліції ВР ЗСТ СВ Запорізького РУП ГУНП України в Запорізької області під час огляду місця події (ДТП), яке відбулося 6 жовтня 2021 року, на перехресті вулиць Перемоги та 12 квітня м. Запоріжжя. Під час розгляду зазначеного клопотання ОСОБА_3 не був присутній. Вважає, що ухвала відповідає вимогам діючого кримінального процесуального законодавства України. Так, звертаючись із зазначеним клопотанням до Ленінського районного суду м. Запоріжжя слідчий BP ЗСТ СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області ОСОБА_5 всупереч вимогам діючого КПК України не надав жодних правових підстав та мотивів з чого він вважає що під час досудового розгляду кримінального провадження необхідне застосування арешту належного моєму клієнтові автомобілю. Факти нібито скоєного злочину зазначеними слідчим у клопотання є надуманими та безпідставними, у зв'язку з тим, що під час розгляду зазначеного клопотання слідчим, якій брав участь в розгляді справи не було надано жодних доказів які б свідчили про те що по кримінальному провадженню, в рамках якого було винесено дане клопотання, у наступному буде оголошено про підозру. Тому розглядаючи клопотання про арешт майна слідчий не надав жодних доводів та доказів, щодо обґрунтованого оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що є обов'язковим при розгляді зазначених клопотань. Слідчим в клопотанні не доведено та не надано жодних доказів, та не надано жодних правових підстав підтверджуючих той факт, що вилучений автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому не можна вважати, що саме цей автомобіль, як доказ будуть розглядатися судом на стадії судового розгляду кримінального провадження. Таким чином, на час розгляду зазначеного клопотання, у суду не було жодних правових підстав задовольняти зазначене клопотання. За результатами аналізу ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2021 року якою застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт належного моєму клієнтові майна, вона підлягає скасуванню з таких причин: слідчий суддя не перевірив та не встановив наявність належних підстав для арешту майна; відсутність достатніх доказів, що вказують на існування можливості обґрунтованого повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; невстановлення розміру шкоди та наявність потерпілої сторони в зазначеному кримінальному провадженні; невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні. На теперішній час у заявника є всі підстави вважати, що ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого ВР ЗСТ СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучений під час огляду місця події автомобіль марки «Тойота РАФ 4» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить заявнику підлягає скасуванню. У кримінальному провадженні по факту ДТП за ст. 286 КК України були проведені усі експертизи щодо дослідження автомобіля, на який було накладено арешт та подальше зберігання автомобіля на штраф майданчику є нераціональним та не відповідає меті з якою допускається накладення арешту на майно. Проведена експертиза щодо технічного стану автомобіля, а також проведена автотехнічна експертиза, яка визначила, дії саме якої особи перебували у причинному зв'язку з настанням ДТП. Також тривале зберігання транспортного засобу на штрафмайданчику під відкритим небом, незахищеність від атмосферних опадів, що негативно впливає на його технічний стан та може призвести до знищення майна. На даний час відсутні які не будь належні і допустимі докази на підтвердження того, що в подальшому потреба у застосуванні цього заходу не відпала. У даний час заявнику достеменно відомо, що необхідні слідчі дії з його транспортним засобом, проведено, вказаний автомобіль не несе на собі ознаки речового доказу, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення як арешт майна з метою забезпечення речових доказів відпала потреба.
В судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_4 на задоволенні клопотання наполягала, зазначила, що відсутні підстави для продовження обмеження права заявника на користування належним йому майном.
Слідчий, який входить до групи слідчих, в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні за результатами проведених експертиз встановлено, що потерпілому спричинено тяжкі тілесні ушкодження, а порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху стало причиною ДТП. У зв'язку з цим слідчим підготовано для вручення та направлено на узгодження з прокурором повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. В даному випадку транспортний засіб є речовим доказом та знаряддям вчинення злочину, при цьому, з огляду на те, що ОСОБА_3 провину у вчиненні кримінального правопорушення не визнає, транспортний засіб може знадобитись для проведення додаткових чи повторних експертиз. Крім того зазначив, що після проведення експертиз транспортний засіб переданий ОСОБА_3 на відповідальне зберігання та перебуває у заявника.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, матеріали кримінального провадження, надані слідчим у судовому засіданні, слідчий суддя встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Вбачається, що 06.10.2022 до ЄРДР за № 12021082050001621 внесені відомості щодо скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за фабулою: 06 жовтня 2021 року приблизно о 08 годині 05 хвилин водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Toyota RAV-4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині вул. Перемоги зі сторони бул Шевченка в напрямку вул. Сергія Тюленіна в місті Запоріжжі. В цей час у зустрічному водію ОСОБА_3 напрямку по вказаній вулиці здійснював рух мотоцикл «Kawasaki», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 . Під час руху на регульованому світлофором перехресті вул. Перемоги та вул. 12 Квітня водій ОСОБА_3 , не переконався у безпеці, та не надавши переваги в русі зустрічному транспорту, змінив напрямок свого руху, та почав виконувати маневр лівого повороту в напрямку Прибережної автомагістралі, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з мотоциклом «Kawasaki», реєстраційний номер НОМЕР_2 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до КНП «МЛЕтШМД» ЗМР.
Ухвалою слідчого судді від 13.10.2021 накладено арешт на автомобіль «Tayota RAV-4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданого 17.06.2020 року, знаходиться у власності ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Доцільність накладення арешту обґрунтовано тим, що з огляду на те, що вилучене майно є доказом у даному кримінальному провадженні, і може бути використане для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема з метою їх збереження та для подальшого проведення слідчих дій, призначення судових експертиз з урахуванням наявності ризиків приховування чи зміни властивостей транспортного засобу.
Станом на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відомості щодо кримінального провадження змінені в частині кваліфікації з ч. 1 ст. 286 КК України на ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки в результаті дорожньо-транспортної пригоди 06.10.2021 водій ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
За змістом п.п. 1, 15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Главою 10 розділу ІІ КПК України визначено заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування. Згідно зі ст. 131 цього Кодексу одним із таких заходів, що застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження, є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною 2 ст. 168 КПК України, передбачає, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Щодо обґрунтованості накладення арешту, слідчим суддею береться до уваги, що задовольняючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя зазначив, що вилучений автомобіль визнаний речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, з яким мають проводитись слідчі дії для встановленні істини у справі.
При цьому в судовому засіданні слідчий повідомив, що після проведення експертиз у справі транспортний засіб переданий власнику на відповідальне зберігання, що не оспорював і представник заявника в судовому засіданні.
Твердження заявника про те, що в подальшому арешті транспортного засобу відпала потреба, спростовується матеріалами кримінального провадження, зокрема тим фактом, що у кримінальному провадженні підготоване повідомлення про підозру, яке підлягає врученню ОСОБА_3 .
Враховуючи наведене у сукупності, клопотання про скасування арешту майна на даному етапі досудового розслідування задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 168, 170-174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1