14.06.2022
Справа № 497/205/22
Провадження № 2/497/249/22
14.06.2022 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Висоцького С.О.,
секретаря судового засідання - Войтової С.І.,
без участі сторін,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
03 лютого 2022 року позивач звернувся до суду з даними вимогами та просить постановити рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №69144, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 28.05.2021 року про стягнення з нього, позивача ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Вердикт Капітал» загальну суму заборгованості 39 291.23 гривень, що виникла за кредитним договором № 014/0036/82/84960 від 26.10.2007 року, укладеним в АТ «Райффайзен банк Аваль», а також стягнути судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчий напис вчинений всупереч вимогам законодавства, зокрема, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 3 гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій.
Ухвалою суду від 04.02.2022 було відкрите провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Ухвалою суду від 04.02.2022 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі вищевказаного виконавчого документу - виконавчого напису, заборонено вчиняти будь-які дії щодо виконання цього виконавчого напису. Крім того, зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та ТОВ «Вердикт- Капітал» надати суду копію виконавчого напису з доданими документами.
22.02.2022 року на адресу суду надійшла заява від відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» про неможливість надати суду докази.
Ухвалою від 03.03.2022 року клопотання позивача задоволено та зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. надати суду копію виконавчого напису.
27.05.2022 року від третьої особи - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С., на виконання ухвали суду від 03.03.2022 року, надано копії матеріалів виконавчого провадження № 67806752 по примусовому виконанні виконавчого напису № 69144 від 28.05.2021 року.
В судові засідання, призначені на 03.03.2022 року, 07.04.2022 року, 05.05.2022 року, 14.06.2022 року, сторони, повідомлення яких здійснювалось судом належним чином, не з'явилися, будь-яких заяв чи клопотань суду не надавали, про причини неявки не повідомили.
Позивач надав заяву від 07.04.2022 року, якою підтримує позовні вимоги у повному обсязі, дає згоду на ухвалення заочного рішення в разі відсутності відповідача, просить розглянути справу за його відсутності.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи. Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що відповідач по справі повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи, в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв щодо відкладання судового засідання чи поважності неприбуття не надав, відзиву щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві також надано ним не було, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №69144, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» загальної суми заборгованості в розмірі 39 291.23 гривень, що виникла за кредитним договором № 014/0036/82/84960 від 26.10.2007 року, укладеним в АТ «Райффайзен банк Аваль».
Вищевказаний виконавчий напис було пред'явлено відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал» для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С., де було відкрито виконавче провадження ВП №67806752 постановою від 07.12.2021 року. Постановою приватного виконавця від 13.01.2022 року по вказаному виконавчому провадженню звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 .
Таким чином, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин.
Частиною першою статті 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
В пункті 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5. вказано, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Згідно із пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі N 6-887цс17. Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі N 305/2082/14-ц (провадження N 14-557цс19).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано; визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
З наявних у справі доказів встановлено, що виконавчий напис від 28.05.2021 року зареєстрований в реєстрі за №69144, вчинений нотаріусом в інтересах відповідача, на підставі кредитного договору №014/0036/82/84960 від 26.10.2007 року, який укладено між АТ «Райффайзен банк Аваль» та фізичною особою ОСОБА_1 у простій письмовій формі. Договорами відступлення прав вимоги АТ «Райффайзен банк Аваль» відступило свої права вимоги за вищевказаним кредитним договором на користь інших осіб по ланцюгу до Відповідача.
Будь-яких інших документів щодо вчинення виконавчого напису від 28.05.2021 року зареєстрований в реєстрі за №69144, сторонами не надано.
Відповідачем не надано будь-яких доказів того, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. дотримано вищевказаних положень законодавства щодо умов та порядку вчинення виконавчого напису.
Суд приходить до висновку, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. при вчиненні виконавчого напису від 28.05.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №69144, в інтересах відповідача не дотримані вимоги Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 статті 88 Закону України "Про нотаріат", оскільки виконавчий напис вчинено на підставі простого письмового договору, без наявності всіх необхідних документів та доказів.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові ВП ВС від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності. Натомість, відповідачем чи третіми особами не надано відповідних доказів вчинення оскаржуваного виконавчого напису з додержанням встановлених законодавством вимог.
Відтак, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При подачі позову позивачем було сплачено загалом 1984.80 гривень судового збору. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1984.80 гривень сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 274, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №69144, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 28.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»» (04053, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, код ЄДРПОУ 36799749) загальну суму заборгованості 39 291.23 гривень, що виникла за кредитним договором № 014/0036/82/84960 від 26.10.2007 року, укладеним в АТ «Райффайзен банк Аваль». Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»» (04053, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 - судові витрати в розмірі 1984.80 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заява про перегляд заочного рішення має відповідати вимогам, встановленим ст. 285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О.Висоцький