Справа № 496/1505/22
Провадження № 2/496/1162/22
16 червня 2022 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Біляївської міської ради, Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання (встановлення) материнства,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить:
1.визнати причини пропуску нею строку для звернення до суду поважними та поновити строки позовної давності, щодо встановлення біологічного материнства;
2.визнати її біологічною (рідною) матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити факт народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити її материнство відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зареєструвати його у Державному реєстрі актів цивільного стану, до якого внести такі відомості про матір: прізвище - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », громадянство - «України»;
3.виключити відомості з актового запису №423 від 03.05.2012 року, здійсненого Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (до заміни відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Павлоград Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровської області) про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ОСОБА_4 , як батька дитини, та відомості про ОСОБА_2 , як матір дитини.
Дослідивши дану заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293, ч. 4 ст. 294 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Статтею 131, ч. 1 ст. 132 СК України встановлено, що особа, яка вважає себе матір'ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства, якщо запис про матір дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу.
У разі смерті жінки, яка вважала себе матір'ю дитини, факт її материнства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту материнства приймається судом, якщо запис про матір дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про визнання (встановлення) материнства та посилаючись, крім іншого, на норми ст. 315 ЦПК України, якою встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, пред'являє вимоги про визнання її матір'ю дитини, про встановлення факту народження дитини, про встановлення материнства та реєстрації його у Державному реєстрації актів цивільного стану, а також про внесення змін до актового запису про народження дитини.
До заяви ОСОБА_1 додано дві квитанції про сплату судового збору, одна з яких за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 992,40 грн., а друга - за вимогу про встановлення факту материнства у розмірі 496,20 грн.
Виходячи із вищенаведених норм законодавства, заявлені вимоги про встановлення факту материнства, а також факту народження дитини підлягають розгляду судом в порядку окремого провадження, а позовні вимоги про визнання материнства підлягають розгляду судом в порядку позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту материнства є смерть особи, материнство якої встановлюється, а в другому - наявність відомостей з органу реєстрації актів цивільного стану про проведення актового запису народження дитини, на підставі ч. 2 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Таким чином, ОСОБА_1 заявлено вимоги, які не підлягають одночасному розгляду.
Вважаю, що при визначенні процесуальної форми звернення до суду, уточненні заявлених вимог та обранні способу захисту порушеного права ОСОБА_1 необхідно врахувати положення ст. 27 ЦПК України щодо підсудності справ, відповідно до яких позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування. Зі змісту заяви встановлено, що відповідачка проживає в с. Трояни Бердянського району Запорізької області, що перебуває поза юрисдикцією Біляївського районного суду Одеської області.
У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 131 СК України визначено, що особа, яка вважає себе матір'ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства, якщо запис про матір дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу.
Однак, суду не надано відомостей на підтвердження того, що запис про матір та батька дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Отже, ОСОБА_1 необхідно надати повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, у своїй заяві ОСОБА_1 вказує третьою особою Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), тоді як з додатків, доданих до заяви, вбачається, що з заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану та видачу нового свідоцтва про народження дитини зі змінами в графі батьки вона зверталася до Біляївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відтак, ОСОБА_1 необхідно надати відповідні докази звернення до Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою про внесення змін до актового запису про народження дитини та відмову в цьому.
Абзац 1, 2 п. 9 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначає, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Однак, ОСОБА_1 до заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з народження і до теперішнього часу проживає разом з нею, що за життя вона ( ОСОБА_1 ) вчиняла по відношенню до дитини дії, властиві матері (як то відвідування медичних чи освітніх закладів, спільний відпочинок, відвідування родичів, тощо).
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, заява підлягає залишенню без руху з наданням ОСОБА_1 строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Біляївської міської ради, Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання (встановлення) материнства - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Пендюра