16 червня 2022 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,його захисника ОСОБА_7 апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 червня 2022 року у кримінальному провадженні №12022260000000114, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 червня 2022 року задоволено клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 , яке погоджено з прокурором Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 та відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 906 000 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) протягом п'яти днів на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України до 04 липня 2022 року. Роз'яснено порядок внесення застави.
На таке судове рішення підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати ухвалу слідчого судді, як необґрунтовану, висновки якої не відповідають фактичним обставинам провадження.
Вказує на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.177, ч.4 ст.182 КПК України неправомірно застосував запобіжний захід у виді непомірної застави та незаконно співставив розмір застави з розміром заданої шкоди, що, на думку апелянта, є порушенням судової практики та не може бути враховано при визначені її суми. Твердить,що прокурором не доведено наявності ризиків.
Також вважає, що суд не взяв до уваги його майновий стан, зокрема наявність у нього кредиту, який не дозволяє сплатити визначену заставу та те, що збитки повністю усунуті, оскільки автомобілі перебувають в ЗСУ.
Провадження №11-сс/822/177/22 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст.183 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .
Встановлена судом застава в розмірі 906000 грн. є непосильною для нього через відсутність коштів у вказаному обсязі, оскільки єдиним джерелом його доходу є зарплата. Крім цього, у нього на утриманні є троє неповнолітніх дітей, а тому слідчий суддя,визначаючи розмір застави,не дотримався принципів достатності та співмірності,не взявши до уваги,що майновий стан не дозволяє внести настільки непомірну суму.
Вважає, що сама по собі тяжкість покарання, яке може бути застосоване до особи у разі визнання її винуватою, не є достатньою підставою для встановлення ризику втечі.
На думку апелянта, наявність ризику незаконного впливу на свідків чи іншого підозрюваного є лише припущенням слідчого та прокурора, оскільки в клопотанні не вказано конкретного свідк,а на кого він може впливати, більш того частина свідків уже допитана. Вказує, що він не знайомий з іншим підозрюваним, не має жодного контакту з ним. Будь-яких заяв від свідків чи іншого підозрюваного про здійснення тиску на свідків та підозрюваного суду не надано.
Також вважає необгрунтованим ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення, оскільки жодних доказів, які б могли підтвердити такий, ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не має.
Вказує,що перебуває на посаді заступника голови Чернівецької обласної військової адміністрації,а тому здача паспорта для виїзду закордон унеможливить виконання ним частини посадових обов'язків, які пов'язані з відрядженнями, у тому числі і на міжнародні переговори.
Зауважує, що носіння електронного браслету в публічних місцях та на роботі негативно впливає на його авторитет та репутацію Чернівецької ОВА. Враховуючи те, що його робота пов'язана з виїздами, він не може гарантувати якісний зв'язок на місці зустрічі та убезпечити даний прилад від різного роду збоїв.
За таких обставин просив скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання слідчого,або визначити мінімальний розмір застави,або скасувати покладені на нього обов'язки носити електронний засіб контролю,здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон,не відлучатись із населеного пункту,у якому проживає(перебуває),встановивши обов'язок не відлучатись за межі Чернівецької області без дозволу прокурора чи слідчого.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного ОСОБА_6 ,його захисника ОСОБА_7 ,які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно положень ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст.182 КПК України запобіжний захід у вигляді застави застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Як вбачається із наданих матеріалів, 20.04.2022року до ЄРДР внесені відомості за №12022260000000114 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України (а.с.13-15)
31.05.2022р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с.104-107)
Згідно повідомлення про підозру, заступник начальника Чернівецької обласної військової адміністрації ОСОБА_6 , за попередньою змовою з директором Департаменту охорони здоров'я Чернівецької обласної військової адміністрації ОСОБА_10 , директором та засновником Благодійної організації «Благодійний фонд «Невідкладна хірургічна допомога Буковини» ОСОБА_11 , а також іншими невстановленими службовими особами Чернівецької обласної військової адміністрації, вчинили розтрату ввіреного їм майна у особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану шляхом тимчасової реєстрації автомобілів,отриманих як гуманітарна допомога,за БО'БФ'Невідкладна хірургічна допомога Буковини».
У зв'язку із цим транспортні засоби вибули із володіння та розпорядження Чернівецької ОВА та у подальшому експлуатувались не за цільовим призначенням відповідної гуманітарної допомоги ,необхідної в умовах воєнного стану,а з метою власного збагачення,шляхом надання особам платних послуг по транспортуванню та перевезенню до медичних закладів на території України.
Внаслідок таких незаконних дій ОСОБА_6 , вчинених за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими службовими особами Чернівецької ОВА, щодо розтрати майна у вигляді гуманітарної допомоги, яке перебувало у його віданні, а саме автомобілів «Mercedes-Benz Sprinter 319 CDI», з номером кузову НОМЕР_1 , вартість якого становить 404527, 02 грн. з наявним в ній медичним обладнанням вартістю 191523, 26 грн та «FIAT DUCATO», з номером кузову НОМЕР_2 , вартість якого становить 309197, 90 грн., спричинено державі матеріальну шкоду у особливо великих розмірах на загальну суму 905 248, 18 грн. (а.с.101-107)
Надані стороною обвинувачення докази,які були безпосередньо досліджені слідчим суддею(а.с.13-126),є достатніми на даний час для висновку про обгрунтованість підозри.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
Судова колегія враховує,що у апеляційній скарзі не викладено доводів,із яких підстав підозрюваний вважає підозру необгрунтованою,а тому суд також не наводить доводів на підтвердження висновків слідчого судді в цій частині.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу
Системний аналіз змісту ч. 2 ст. 177, п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК свідчить,що слідчий суддя,встановлюючи наявність ризиків,на які посилається сторона обвинувачення, керується стандартом переконання «достатні підстави», який є значно нижчим у порівнянні зі стандартами доказування «обґрунтована підозра» і «поза розумним сумнівом».
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або судовому розгляду.
Даючи оцінку доводам прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,зокрема,того,що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на іншого підозрюваного та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя правильно зважив на наступне.
ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину,передбаченого ст.191 ч.5 КК України.У випадку визнання винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років,яке є безальтернативним.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ,зазначена обставина сама по собі може бути мотивом для підозрюваного переховуватися від суду.Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування(рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»)
Як свідчать матеріали провадження,підозрюваний має реальну можливість безперешкодно залишити територію України у період воєнного стану,оскільки є батьком 3 неповнолітніх дітей,що також свідчить на користь існування ризику ухилення підозрюваного від слідства та суду.
За фактичними обставинами,згідно підозри, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину,який полягав у розтраті майна,що державою отримане у якості гуманітарної допомоги і скоєнні таких дій у період воєнного стану,і це свідчить про характер та фактичний ступінь суспільної небезпечності цього кримінального правопорушення.
Такий злочин,за підозрою,вчинений за попередньою змовою з іншим підозрюваним,а також з іншими особами, які наразі не встановлені слідством.
Враховуючи доводи прокурора про те, що на даний час у кримінальному провадженні перевіряється причетність інших осіб до вчинення цього злочину, у тому числі осіб, які можуть бути знайомі з підозрюваним, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на них та на іншого підозрюваного.
Слідчий суддя зважив також на те,що внаслідок злочину,за підозрою, заподіяна матеріальна шкода державі у особливо великих розмірах на суму більш як 900 тис грн.,а розмір майнової шкоди,згідно п.11 ч.1 ст.178 КПК України,суд зобов'язаний оцінити у сукупності з іншими обставинами.
Окрім того,існує ризик впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні,оскільки він не відсторонений від посади.
При цьому належить врахувати,що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях,отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України або які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання,або якщо хід та результати допиту фіксувались за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Отже,перевіривши доводи сторони обвинувачення та зважаючи на наявність обгрунтованої підозри, фактичні обставини провадження, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, дані про особу ОСОБА_6 , який займає високу посаду у Чернівецькій ОВА,особливо великий розмір шкоди, яка,згідно підозри,завдана державі, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваному у разі визнання винуватим, слідчий суддя прийшов до обгрунтованого висновку про неможливість шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим ризикам.
За таких обставин наявність у підозрюваного,який раніше не судимий, родини та неповнолітніх дітей на утриманні,а також постійного місця роботи не є достатньо підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу,аніж фактично обраний.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги підозрюваного щодо непомірності розміру визначеної йому застави, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 3 ч.5 ст.182КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Згідно усталеної практики ЄСПЛ,розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Отже,розмір застави повинен бути таким,за якого перспектива втрати застави у випадку неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде для особи достатньою , щоб утриматись від втечі.
На думку судової колегії,слідчий суддя,встановлюючи розмір застави,яка перевищує верхню межу,передбачену п.3 ч.5 ст.182 КПК України,прийшов до обгрунтованого висновку,що застава у визначених ст.182 КПК України не зможе забезпечити виконання обов'язків,покладених на підозрюваного.
Зокрема, слідчий суддя врахував, що на даний час на території України діє воєнний стан.
ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину,передбаченого ст.191 ч.5 КК України,який, за обставинами, полягав у розтраті майна, отриманого державою як гуманітарна допомога,внаслідок чого заподіяна матеріальна шкода державі у розмірі 905 248,18 грн
Як свідчать матеріали провадження, у власності ОСОБА_6 є житловий будинок площею близько 300 кв.м.,земельна ділянка,транспортні засоби,а у власності дружини-4 автомобілі: Лексус 2006 р.в.,Ауді Q7 2016 р.в.,Вольксваген Транспортер 2011 р.в.,Рено Трафік 2012 р.в.(а.с.114-117,125,125) Окрім того,дружина підозрюваного,як він пояснив у апеляційному суді,займається хлібопекарським виробництвом,отже сім'я також отримує дохід.
Наразі ОСОБА_6 працює та займає посаду заступника начальника Чернівецької обласної військової адміністрації, а отже має стабільний дохід.
За таких обставин надані під час апеляційного розгляду документи щодо фінансових зобов'язань підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді щодо встановленого розміру застави.
Отже, враховуючи викладене, матеріальний стан підозрюваного, встановлені ризики та обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави не можна вважати явно непомірним для підозрюваного
Окрім того,судова колегія враховує,що відповідно до ч.2 ст.182 КПК України,застава може бути внесена як самим підозрюваним,так і іншою фізичною або юридичною особою(заставодавцем)
На час апеляційного розгляду застава у визначеному слідчим суддею розмірі внесена заставодавцями,про що свідчать надані апеляційному суду копії квитанцій.
Зобов'язання підозрюваного здати на зберігання відповідним органам паспорт для виїзду за кордон відповідає меті застосування запобіжного заходу та є співмірним з метою запобігання ризику ухилення від слідства та суду порівняно із тимчасовим обмеженням особистих прав у зв'язку із розслідуванням кримінального провадження щодо особливо тяжкого злочину,у якому ОСОБА_6 обгрунтовано повідомлено про підозру.
Також апелянтом не наведено переконливих доводів та доказів того,що внаслідок покладення обов'язку носити електронний засіб контролю буде суттєво порушений нормальний уклад його життя, спричинені значні незручності у їх носінні або такий засіб може становити небезпеку для життя та здоров'я особи, яка його використовує.
Окрім того,відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування… клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Отже, підстав для скасування прийнятого рішення та задоволення поданої підозрюваним апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Як вбачається із матеріалів справи,ухвала слідчого судді від 06.06.2022 року про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді застави уже була предметом перевірки апеляційного суду за апеляційними скаргами захисників,у яких викладені аналогічні доводи.
Відповідно до ухвали Чернівецького апеляційного суду від 10.06.2022 року апеляційні скарги захисників залишені без задоволення,а ухвала слідчого судді-без змін.
Ухвала апеляційного суду набрала законної сили.
Керуючись ст.ст. 176-178,182,194,309,405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справа та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 червня 2022 року у кримінальному провадженні №12022260000000114 щодо підозрюваного ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді ОСОБА_12
ОСОБА_3