Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/231/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
20.06.2022 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2022 року, в кримінальному провадженні, внесеного 13.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020121230000019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, якою стосовно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, -
З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням слідчого СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 від 23 травня 2022 року, погодженого із першим заступником керівника Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2022 року клопотання слідчого СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 задоволено частково, підозрюваному ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 21.06.2022 року.
Рішення слідчого судді мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
Однак вказано, що в клопотанні не зазначено переконливих доводів та не долучено беззастережних доказів недостатності застосування менш суворих заходів для запобігання вказаним ризикам, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування, а також докази, які б свідчили що ОСОБА_9 може впливати на свідків або переховуватись від органів досудового розслідування.
При таких обставинах та характеризуючих даних, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_9 перебуваючи на свободі буде ухилятись від слідства, суду та виконання процесуальних обов'язків, а також перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність, разом з цим вирішив, що застосування такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання є достатнім для виконання ОСОБА_9 процесуальних обов'язків та попередження ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну та необгрунтовану, постановити нову ухвалу, згідно якій застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Зокрема зазначає про те, що під час розгляду клопотання, слідчим суддею, в порушення вимог ст. 177 КПК України не враховано, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Зокрема, прокурор в своїй апеляційній скарзі вказує про те, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкодити встановленню істини у справі та впливати на свідків, спеціалістів та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, а тому застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою є недопустимим, оскільки не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідача, в дебатах думку прокурора, який повністю підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного ОСОБА_9 та його захисника-адвоката ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню за таких підстав.
З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні СВ відділення поліції № 2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженні за № 42020121230000019 від 13.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Так, в рамках проведення досудового розслідування слідчий звернулася до суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, на підставі чого ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 від 10 вересня 2021 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020121230000019 від 13.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України до 13 березня 2022 року.
У зв'язку з необхідністю виконання певних процесуальних дій, які не могли бути виконані та завершені раніше з об'єктивних причин, начальник СВ відділення поліції № 2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 звернувся з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, яке ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2022 року було задоволено, строк досудового розслідування продовжено до 14 вересня 2022 року.
21 квітня 2022 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
ОСОБА_9 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у особливо великих розмірах, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Однак, у зв'язку з тим, що двомісячний строк досудового слідства у даному кримінальному провадженні закінчується 21 червня 2022 року, а закінчити досудове слідство до вказаного строку не представляється можливим внаслідок складності провадження, у зв'язку із чим виникла необхідність у продовженні строку досудового розслідування, а тому постановою Керівника Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_12 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020121230000019 від 13.03.2020 року за підозрою ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України продовжений до трьох місяців, тобто до 21 липня 2022 року.
Згідно п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В даному випадку, фактичні обставини справи, характер, спосіб дій ОСОБА_9 та обсяг здобутих під час досудового розслідування доказів, свідчать про те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків, дає колегії суддів достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, у судовому засіданні прокурор зазначив про те, що існує ризик впливу на свідків та експертів по даному кримінальному провадженню, а також можливість впливу на працівників селищної ради, у зв'язку з чим на думку колегії суддів, застосування менш тяжкого запобіжного заходу ніж тримання під вартою перешкодить встановленню істини у справі.
Також, колегія суддів зазначає про те, що відповідно до наданих в матеріалах кримінального провадження довідок підозрюваний ОСОБА_9 є волонтером та неодноразово виїзжав на територію Луганської та Донецької областей, де на даний час ведуться активні бойові дії, у зв'язку з чим є можливість переховуватися від слідства та суду на не підконтрольній Україні території.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, суд приходить до переконання, що враховуючи: характер кримінального правопорушення, його тяжкість, обізнаність підозрюваного про коло свідків у справі, резонанс справи є всі підстави для висновку, що в даному випадку суспільний інтерес перевалює над презумпцією невинуватості і виправдовує такий спосіб втручання в особисту свободу особи, як застосування тримання під вартою.
Рішенням ЄСПЛ у справі « Воляник проти України» від 02 жовтня 2014 року зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України і його належної поведінки.
Аналізуючи викладене в сукупності та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду під час розгляду клопотання слідчого не врахував наявність вищевказаних реальних ризиків та обґрунтованих підстав, дійшов до помилкового та передчасного висновку, про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
При цьому колегія суддів, оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_9 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_9 під вартою.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що слідчий суддя районного суду необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 про застосування підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, в тому числі особисте зобов'язання, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.183, 197, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2022 року в кримінальному провадженні № 42020121230000019 від 13.03.2020 року стосовно підозрюваного ОСОБА_9 - скасувати.
Клопотання слідчого СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 від 23 травня 2022 року про застосування підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 1 день, а саме з 12.30 год. 20 червня 2022 року до 12.30 год. 21 червня 2022 року, тобто в межах строків досудового розслідування.
Строк дії ухвали закінчується о 12.30 год. 21 червня 2022 року.
ОСОБА_9 взяти під варту в залі суду.
Визначити ОСОБА_9 заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 744 300 грн. яка може бути внесена на депозитний рахунок Кропивницького апеляційного суду UA928201720355299001000086310, код ЄДРПОУ: 42265404; МФО: 820172; банк отримувача: Держказначейська Служба України м. Київ.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_9 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_9 :
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування із свідками по кримінальному провадженню;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому паспорт громадянина України та у разі наявності закордонний паспорт.
Попередити підозрюваного ОСОБА_9 , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4