14 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/4066/22 пров. № А/857/6917/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколін В.В., Пліша М.А.,
за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року (головуючий суддя: Желік О.М., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту судового рішення - 28.03.2022) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про стягнення незаконно заробітної плати, -
встановив:
ОСОБА_1 , 17.02.2022 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивачки 23976,60 грн незаконно знятої заробітної плати.
Обґрунтовує позов тим, що 29.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною, на підставі виконавчого напису № 9051, виданого 24.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазановою Оленою Миколаївною відкрито виконавче провадження, накладено арешт на кошти боржника - ОСОБА_1 і станом на 27.01.2022 здійснено стягнення з рахунку боржника в загальній сумі 29970,75 грн. Вказує, що відповідно до ч. 1. ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості за іншими видами стягнення, якщо інше не передбачено законом - 20 відсотків, тобто відповідачем неправомірно стягнено 80 відсотків заробітної плати. Відтак, наполягає на стягненні з відповідача 23976,60 грн незаконно стягнутої заробітної плати.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилася позивачка та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.
Відповідач, 22.02.2022 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. перебуває виконавче провадження ВП № 67318329 з примусового виконання виконавчого напису № 9051, виданого 24.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» невиплачених в строк грошових коштів на підставі Кредитного договору № К01.00203.007204066 від 23.11.2020, укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 23.04.2021.
Відповідачем, 29.10.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника, які скеровано в банківські установи до виконання - АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Кредобанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Ощадбанк», АТ «Альфа-банк», АТ «Укрексімбанк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Універсал Банк», АБ «Укргазбанк», АТ «ПУМБ», АТ «А-Банк», АТ «Таскомбанк», АТ «ОКСІ БАНК», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПроКредитБанк», АТ «ОТП Банк», АТ АКБ «Львів», АТ "АКБ «Конкорд», АТ «Ідея Банк», АТ «Агропросперіс Банк», АТ АБ «РАДАБАНК».
Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Ю.А., 02.11.2021 направлено електронну вимогу в АТ КБ «ПриватБанк» про надання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків боржника.
Згідно електронної відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 02.11.2021 в боржника наявні 5 відкритих рахунків, залишок коштів на рахунках боржника становить 0,00 грн; 1,88 грн; 86,00 грн; 863,19 грн; мінус 6204,90 грн відповідно.
Позивачка, 01.11.2021 отримала копії матеріалів виконавчого провадження, що підтверджується заявою від 01.11.2021.
ОСОБА_1 , 20.12.2021 подано заяву про зняття арешту з рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», на яку 20.12.2021 виконавцем надано відповідь з обґрунтуванням неможливості зняття арешту.
Відповідачем, 22.12.2021 виставлено платіжну вимогу для списання коштів з банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк».
Згідно меморіального ордеру № L1228TNONM на депозитний рахунок виконавця 28.12.2021 надійшли кошти в сумі 23015,54 грн, які були перераховані платіжними дорученнями 28.12.2021 року наступним чином:
- 20402,40 грн платіжним дорученням № 5405, як заборгованість на користь стягувача;
- 2040,24 грн платіжним дорученням № 5403, як основна винагорода приватного виконавця;
- 572,90 грн платіжними дорученнями № 5403 та № 5404, як витрати виконавчого провадження (203,66 грн мінімальних і 369,24 грн додаткових витрат виконавчого провадження).
Відповідачем, 26.01.2022 виставлено платіжну вимогу для списання коштів з банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк».
Згідно меморіального ордеру № M0127GMA1F на депозитний рахунок виконавця 27.01.2022 надійшли кошти в сумі 6955,21 грн, які були перераховані платіжними дорученнями 28.01.2022 наступним чином:
- 6322,92 грн платіжним дорученням № 5737, як заборгованість на користь стягувача;
- 632,29 грн платіжним дорученням № 5736, як основна винагорода приватного виконавця.
Отже, в загальному на виконання виконавчого напису № 9051 від 24.09.2021 з позивача стягнуто 29970,75 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо виконання виконавчого напису нотаріуса № 9051 від 24.09.2021 відповідають та повністю узгоджуються із нормами Закону України «Про виконавче провадження», а списання коштів є наслідком відповідних рішень відповідача, які позивач не оскаржував.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (надалі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII).
За статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII).
Згідно ч. ч. 1, 2, 4 ст. 48 Закону № 1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (ч друга).
Тобто, статтею 48 Закону № 1404-VIII встановлюється невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4 ст. 48 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 56 Закону № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку (ч. 3 ст. 52 Закону № 1404-VIII).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що позивачка вважає дії Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. щодо списання коштів з рахунку № НОМЕР_2 в АТ КБ «Приват Банк» в сумі 29970,75 грн на виконання виконавчого напису № 9051 від 24.09.2021 протиправним, та як наслідок ставить питання про стягнення з відповідача на її користь 23976,60 грн незаконно стягнутих коштів.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними такі вимоги позивачки, з огляду на таке.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем, після відкриття виконавчого провадження, 29.09.2021 винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення цієї постанови боржником в банківських установах: - АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299; АТ «Кредобанк», МФО 325365; АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335; АТ «Ощадбанк», МФО 300465; АТ «Альфа-банк», МФО 300346; АТ «Укрексімбанк», МФО 322313; АТ «УкрСиббанк», МФО 351005; АТ «Універсал Банк», МФО 322001; АБ «Укргазбанк», МФО 320478; АТ «ПУМБ», МФО 334851; АТ «A-Банк», МФО 307770; АТ «Таскомбанк», МФО 339500; AT «ОКСІ БАНК», МФО 325990; ПАТ «АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849; ПАТ «Банк Восток», МФО 307123; АТ «ПроКредит Банк», МФО 320984; АТ «ОТП Банк», МФО 300528; АТ АКБ «Львів», МФО 325268; АТ «АКБ «Конкорд», МФО 307350; АТ «Ідея Банк», АТ «Агропросперіс Банк», МФО 380548, АТ АБ «РАДАБАНК».
Разом з тим, у цій постанові, відповідач визначила банківським установам порядок виконання зазначеної постанови, вказавши про неможливість накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріалами справи не підтверджено, що рахунки, які відкриті на позивачку в АТ КБ «ПриватБанк», відносяться до переліку рахунків, кошти на які накладати арешт заборонено або здійснювати звернення стягнення.
Оскільки, ні боржником (позивачкою), ні АТ КБ «ПриватБанк», не було повідомлено приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінську Ю.А. про спеціальний режим рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), які відкриті на її ім'я, а також про заборону законом звернення стягнення на такі рахунки.
Тобто, документального підтвердження, що рахунки боржника мають спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, відповідачу не було надано, як і не було надано такого підтвердження під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що списання коштів з рахунків ОСОБА_1 , які відкритті в банківських установах, є правовим наслідком відповідних рішень відповідача, зокрема про відкриття виконавчого провадження від 29.10.2021 ВП № 67318329 та про арешт коштів боржника від 29.10.2021 ВП № 67318329, які позивачкою не оскаржені, а отже є чинними.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки дії приватного виконавця щодо прийняття вищенаведених постанов відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, що у свою чергу надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки суми 23976,60 грн не має.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року у справі № 380/4066/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 20.06.2022.