Справа №295/9325/21
Категорія 156
3/295/1227/22
16.06.2022 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Зіневич І. В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу АП УПП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 114849 від 17.07.2021, водій ОСОБА_1 , 17.07.2021 об 02 год. 33 хв. в м. Житомирі по вулиці Миколи Сціборського, 4 керував транспортним засобом ЗАЗ SENS, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків. Від керування відсторонено шляхом евакуації транспортного засобу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушенняне визнав та пояснив, що не керував транспортним засобом, а просто стояв біля автомобіля знайомого близько 02 год. 30 хв та розмовляв з другом, на якій вулиці не пам'ятав Вказав, що згодом під'їхали патрульні та попросили документи у товариша ОСОБА_2 , який показав водійське посвідчення та пояснив, що керував транспортним засобом. Однак, працівники поліції подумали, що керував автомобілем ОСОБА_1 , склали протокол про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом без посвідчення водія. Вказав, що ОСОБА_2 мав везти його додому з гостей, оскільки він не мав при собі документів та зазначив, що не керував автомобілем.
В ході судового розгляду представник ОСОБА_1 - адвокат Козирєв І.М. просив закрити провадження по справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів вчинення правопорушення, так як долучений до матеріалів про адміністративне правопорушення відеозапис не містить доказів того, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля та керував автомобілем, що виключає склад адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , а також дослідивши та оцінивши матеріали справи, відеозапис із нагрудної відеокамери патрульного поліцейського, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП , орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом поза розумним сумнівом , зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі Кобець проти України (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі Авшар проти Туреччини (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу .
Як видно зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 114849 від 17.07.2021, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння як такою, що керує транспортним засобом.
Разом з тим, в ході розгляду даної адміністративної справи встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких допустимих та належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив дії, які йому інкриміновані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 114849.
Суд зазначає, що під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
За п.1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74, (далі за текстом - Конвенція про дорожній рух) «Каждое транспортное средство или состав транспортных средств, которые находятся в движении, должны иметь водителя».
Відповідно до п.1.10 ПДР України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
У відповідності до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з об'єктивної сторони дане правопорушення містить три самостійні склади:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а так само і особа, яка відмовилась від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, керувала транспортним засобом, оскільки правопорушення за ст. 130 КУпАП вважають закінченим з того моменту, коли така особа розпочала рух і рухалась на момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції.
Таким чином, обов'язковими елементами об'єктивної сторони такого складу правопорушення як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: факт керування транспортним засобом та факт відмови особи, яка керує таким засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до Розділу І п.п. 2-4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно положень ч. 2 ст. 266 КУпАП (в редакції Закону від 16.02.2021 № 1231-IX, який набрав законної сили 17.03.2021 року), огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Недотримання визначеної законом процедури є наслідком її недійсності, що встановлено ч. 5 ст. 266 КУпАП.
В силу положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, доводячи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейські посилаються на обставини, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також відеозапис, здійснений з нагрудної камери поліцейського, що міститься на оптичному диску, який долучений до матеріалів справи.
Крім того, працівниками поліції на підтвердження вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності надано: рапорт поліцейського взводу №2 роти №2 БУПП в Житомирській області; письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 17.07.2021; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 17.07.2021; копію постанови серії ЕАН №4497748 від 17.07.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Разом з тим, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського встановлено, долучений диск із відеозаписом події, який має фрагментарний характер в нічну пору доби, з якого не можна встановити обставини події саме від моменту зупинки транспортного засобу до складання протоколу на водія за ч.1 ст.130 КУпАП. На відеозаписі відсутній факт того, що на момент зупинки транспортного засобу ним керував ОСОБА_1 , більше того на відеозаписі взагалі відсутній запис, який би вказував, що автомобіль взагалі на момент зупинки поліцейськими здійснював рух. Крім того, долучений до матеріалів справи відеозапис не містить будь-яких розпізнавальних ознак, які б давали підстави вважати, що пояснення давав саме гр. ОСОБА_1 , оскільки як убачається з переглянутого відеозапису з відеофайлом DSJX300016_000016 патрульний 17.07.2021 об 02:30:30 запитує у невідомої особи «Ви бачили як він їхав» та згодом присутнім трьом особам задає питання «Водій, де документи», «Ти водій» та з відеозапису не вбачається , що на відеозйомці був саме автомобіль марки ЗАЗ SENS, д.н.з. НОМЕР_1 . До того ж на відео не відображено, що особі при складені протоколу про адміністративне правопорушення були роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП.
З даного відеозапису також убачається, в ході розмови працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти тест на стан сп'яніння на місці або в найближчому закладі охорони здоров'я, на що останній відповів «Я на чомусь їхав», на що патрульний вказав «Їхали, не їхали, я Вас не питаю, будете проходить огляд на стан сп'яніння».
Суд звертає увагу, що наданий суду відеозапис є непослідовним та небезперервним, його походження невідоме та не надає вичерпної інформації про обставини складання протоколу, оскільки не містить інформації щодо здійснення керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , не містить моменту зупинки працівниками поліції автомобіля під керуванням останнього, з відео неможливо розпізнати ні осіб, які брали у ньому участь ні автомобіля, який зафіксований на записі та відсутня основна вимога до фіксування правопорушення - безперервність відео фіксації.
Відповідно, наданий на підтвердження відмови ОСОБА_1 пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №114849 від 17.07.2021 за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 сам по собі не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, інших належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного факту матеріали справи не містять.
Заперечення, надані ОСОБА_1 та його представником про те, що останній не керував автомобілем під час його зупинення співробітниками патрульної поліції, повністю узгоджуються з матеріалами справи.
Таким чином, встановлення факту відмови ОСОБА_1 від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння без доведення факту керування гр. ОСОБА_1 на момент зупинки транспортним засобом не може бути підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп'яніння (рішення від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17).
Отже, не задокументувавши факт порушення ПДР водієм ОСОБА_1 , яке слугувало підставою для зупинки, працівники поліції не мали права вимагати у водія документи та проводити будь-які заходи по встановленню чи перебуває водій в стані сп'яніння.
За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд наголошує, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу правопорушення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП , суд
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя І.В. Зіневич