Справа № 139/728/21
15 червня 2022 року смт Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Коломійцевої В.І.,
секретаря Боржемської І.М.,
представника позивача - адвоката Лісунь М.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
14 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Свій позов позивач обґрунтував тим, що з 09.11.1992 по даний час перебуває в трудових відносинах з відповідачем. На підставі наказу № 131 від 07.06.2021 директора КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» В. Гук, з яким він ознайомлений 09.06.2021, його було тимчасово переведено на повну ставку лікаря-хірурга консультативно-діагностичного підрозділу на червень місяць 2021. Наказом директора КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» В. Гук № 103-к/тм від 14.06.2021 «про оголошення догани», з яким його фактично ознайомлено 15.06.2021, йому було оголошено догану за порушення трудової дисципліни (прихід на роботу в стані алкогольного сп'яніння 08.06.2021) Підстава: 1) Акт № 4 від 08.06.2021 по КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» «Про прихід на робоче місце лікаря-хірурга ОСОБА_1 в нетверезому стані»; 2) Висновок на стан сп'яніння № 15 від 09.06.2021. Спірний наказ відповідача та підстави його видачі вважає незаконними, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи. Адже, згідно наказу № 131 від 07.06.2021 директора КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» станом на 08 та 09.06.2021 він працював на повну ставку лікаря-хірурга консультативно-діагностичного підрозділу, що розміщений у приміщенні поліклініки даного лікувального закладу. У нічний час поліклініка взагалі не працює, що спростовує безпідставні твердження відповідача, що він 08.06.2021 о 23:35 год. прийшов на робоче місце у стані алкогольного сп'яніння. По-друге: з 08 на 09.06.2021 він прибув до приймального відділення лікарні не за власним бажанням, а вимушений був туди приїхати за розпорядженням керівництва на службовому автомобілі, для надання медичної допомоги пацієнту. По-третє: на момент його вимушеного приїзду в лікарню та під час перебування в ній він знаходився у тверезому стані. Однак вказані обставини та його доводи, в порушення вимог ст.149 КЗпП України, при прийнятті рішення щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності за спірним наказом відповідачем були залишені поза увагою. Окрім цього, позивач зазначає, що за одне й те ж надумане порушення, його фактично було двічі притягнуто до різних видів відповідальності: спочатку до дисциплінарної відповідальності за спірним наказом № 103-к/тм від 14.06.2021, а згодом також до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 179 КУпАП. Враховуючи зазначене, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ № 103-к/тм від 14.06.2021 директора КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» про оголошення йому догани та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
Ухвалою суду від 15.09.2021 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Перше судове засідання призначено на 12.10.2021.
Відповідач копію ухвали від 15.09.2021 та доданих до неї матеріалів отримав 24.09.2021, 13.10.2021 на адресу суду від його представника надійшов відзив у якому він проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що догана позивачу була оголошена у зв'язку з перебуванням того на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння, що доводиться відповідними доказами, а тому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити та стягнути з нього витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн (Т 1. а.с. 42, 53-55).
Позивач копію відзиву отримав 13.10.2021, 25.10.2021 його представник надав суду відповідь на нього у якому зазначив про те, що відповідачем не доведено тієї обставини, що ОСОБА_1 повинен був чергувати 08.06.2021, оскільки у графіку чергувань відсутня відмітка про його ознайомлення з цим графіком, у суду відсутні докази про чергування ОСОБА_1 2 та 5 червня, а станом на 08.06.2021 ОСОБА_2 був тимчасово переведений в інший підрозділ КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ», а тому графік чергувань мав бути узгоджений з графіком його роботи в цьому підрозділі. Крім того, ОСОБА_1 знаходився в лікарні о 00:30 год. 09.06.2021 не з власної ініціативи, а за викликом чергової медсестри та був доставлений службовим автомобілем. Доказ же, яким стверджується стан сп'яніння ОСОБА_1 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не може бути взятий судом до уваги (Т.1 а.с.86-92).
Відповідач копію відповіді на відзив отримав 27.10.2021, письмових заперечень не подав.
Перше судове засідання, яке призначалося на 12.10.2021 було відкладено на 13.12.2021 у зв'язку з клопотанням представника відповідача для надання йому можливості подати заперечення (Т.1 а.с.94).
13.12.2021 заяву представника відповідача про відвід головуючої судді залишено без розгляду, відкладено судове засідання на 28.12.2021 (Т.1 а.с.137).
28.12.2021 задоволено клопотання учасників справи про витребування доказів (Т.1 а.с.154)
27.01.2022 відкладено судове засідання у зв'язку з клопотанням представника відповідача (Т.1 а.с.167)
17.02.2022 заслухано виступи зі вступними словами представників сторін, їх пояснення, відповіді на запитання та оголошено перерву до 14.03.2022 для виклику свідків (Т.1 а.с. 186-188)
14.03.2022 засідання відкладено на 11.04.2022 у зв'язку з неявкою сторін та клопотанням представника відповідача (Т.1 а.с.198)
11.04.2022 та 27.04.2022 засідання відкладені у зв'язку з хворобою представника відповідача (Т.1 а.с.215, 231-232)
13.05.2022 засідання відкладено за клопотанням представника відповідача у зв'язку з його перебуванням у щорічній відпустці (Т.1 а.с.246).
07.06.2022 засідання відкладено у зв'язку з клопотанням представника відповідача (Т.2 а.с.18-20).
15.06.2022 представник відповідача та заявлені ним свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вчергове в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином - на адресу КНП "Мурованокуриловецька ЦРЛ" та на електронну адресу представника відповідача - адвоката Яворського С.С. направлялись судові повістки. Про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали (Т.1 а.с.24).
Свідок ОСОБА_7 14.06.2022 року подала заяву в якій просила перенести заслуховування її як свідка у даній справі на іншу дату у зв'язку з її перебуванням у військкоматі (виконання обов'язків голови ВЛК). Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження цього суду не надала.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Враховуючи шосту поспіль неявку представника-відповідача та заявлених ним свідків, скорочені строки розгляду даної категорії справ, а також відсутність заяв клопотань про відкладення розгляду справи суд вважав можливим розглянути справу у відсутності представника - відповідача та свідків.
В судовому засіданні 17 лютого 2022 року представник позивача - адвокат Лісунь М.В. позов свого довірителя підтримав за обставин у ньому викладених, просив задоволити.
Представник відповідача - адвокат Яворський С.С. заперечував щодо задоволення позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивач з 09 листопада 1992 по даний час на умовах безстрокового трудового договору перебуває у трудових відносинах з КНП «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня». Зазначена обставина підтверджується записами трудової книжки позивача, а також визнається сторонами у справі (а.с. 10-11).
Наказом №131 Директора Комунального некомерційного підприємства «Мурованокуриловецька центральна лікарня» від 07.06.2021 позивача було тимчасово переведено на повну ставку лікаря-хірурга консультативно-діагностичного підрозділу на червень місяць 2021 (а.с. 13)
Наказом № 103-к/тм від 14.06.2021 «про оголошення догани» ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни (прихід на роботу в стані алкогольного сп'яніння 08.06.2021 (а.с. 18).
Вказаний наказ було винесено на підставі: 1) Акту № 4 від 08.06.2021 по КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» «Про прихід на робоче місце лікаря-хірурга ОСОБА_1 в нетверезому стані; 2) Висновку на стан сп'яніння №15 від 09.06.2021.
Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
В свою чергу, відповідно до положень ст.ст. 140-141 КЗпП України, у трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України догана - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника за порушення трудової дисципліни.
Порушення трудової дисципліни визначається в п. 24 Типових Правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням, як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у строки та в порядку встановленому ст.ст. 148-149 КЗпП України.
За правилами ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлений проступок, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Отже, згідно Законодавства України, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов'язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів. Необхідною умовою для накладення стягнення є вина працівника, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем.
За порушення трудової дисципліни, як визначено в ст. 147 КЗпП України, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника надалі належно виконувати свої трудові обов'язки. Адже працівник має усвідомити, що в разі порушення ним трудової дисципліни після оголошення йому догани до нього роботодавцем може застосовуватися більш суворе стягнення, передбачене законодавством, зокрема звільнення.
Тобто догана - захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.
Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
У даній справі, з урахуванням позицій сторін, суду слід встановити наступні визначальні обставини, необхідні для правильного вирішення справи:
- чи з'явився ОСОБА_1 в лікарні за обставин викладених у спірному наказі саме у нетверезому стані;
- чи перебував він за вказаних обставин в робочий час на робочому місці.
Щодо доведеності обставини перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані
У цій справі, позивач у позовній заяві в одному випадку вказував на те, що він 08 червня 2021 року близько 20:00 год. у незначній кількості вжив алкогольний напій. В той же час, в подальшому, стверджував, що перебував у тверезому стані, хоча, можливо, був дещо збудженим внаслідок неприємного телефонного спілкування із медичним директором лікарні ОСОБА_7 , що відбулася на передодні.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Лісунь М.В. пояснив, що 08.06.2021 о 20:00 год ОСОБА_1 під час вечері вжив для апетиту 50 гр коньяку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що 08.06.2021 близько 23 год безпосередньо спілкувався з лікарем ОСОБА_1 , який надавав невідкладну медичну допомогу його батькові ОСОБА_9 . При спілкуванні жодних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не було.
Разом з тим, актом № 4 від 08.06.2021 складеного директором ОСОБА_10 , медичним директором ОСОБА_7 та лікарем-анестезіологом ОСОБА_11 встановлено, що позивач 08.06.2021 о 23:35 перебував у стані алкогольного сп'яніння про що свідчили його порушена координація рухів, запах алкоголю з порожнини рота та його загальна поведінка. Стан сп'яніння підтверджено висновком №15 від 09.06.2021 (а.с. 20).
Згідно висновку № 15 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 09.06.2021, за результатами огляду встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 19, 72).
Стан сп'яніння, згідно вказаного висновку, було підтверджено у позивача лікарем - анестезіологом ОСОБА_11 , за допомогою приладу Алкофор 107.
Водночас, з наданого представником відповідача Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №240/410 вбачається, що повірку пройшов засіб вимірювальної техніки "Алкофор 105". Акту ж медичного огляду особи, в якому обов'язково вказується з використанням якого саме технічного засобу (із зазначенням його найменування, відповідного серійного номера, дати останньої повірки та наявності чинного Сертифікату) представником відповідача суду надано не було.
Виходячи з цього суд не може прийняти вищевказаний Висновок №15 як належний доказ, яким стверджується стан сп'яніння ОСОБА_1 .
Крім того, на думку суду неналежним доказом є і Акт №4 від 08.06.2021 року "Про прихід на робоче місце лікаря-хірурга ОСОБА_1 в нетверезому стані", за підписами директора ОСОБА_10 , медичного директора ОСОБА_7 та лікаря-анестезіолога ОСОБА_11 , оскільки визначені особи склали його 08.06.2021р., завчасно вказавши, що стан сп'яніння ОСОБА_1 підтверджений Висновком №15 від 09.06.2021 року.
Також, суд враховує рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/594/21 від 12.08.2021, що набрало законної сили 14.09.2021, у якому суд послався на те, що доказ, яким стверджується стан сп'яніння ОСОБА_1 в 0 годин 30 хвилин 09 червня 2021 року не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме Тимчасовій інструкції про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння, а тому є неналежний.
Відповідно до п. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Оскільки відповідачем КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» не спростована належними та допустимими доказами обставина недоведеності факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, суд проаналізувавши усі наведені докази приходить до висновку, що ОСОБА_1 станом на 00:30 год. 09.06.2021 не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Щодо доведеності факту перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані в робочий час на робочому місці
В позовній заяві позивач категорично заперечував факт свого перебування в робочий час на робочому місці у стані сп'яніння, посилаючись при цьому на те, що з 07.06.2021 його було тимчасово переведено на повну ставку лікаря-хірурга консультативно-діагностичного підрозділу на червень місяць 2021 року, а отже його робочим місцем з вказаної дати є приміщення поліклініки, яке в нічний час взагалі не працює, а не приймальне відділення лікарні, де стався інцидент. Крім того, 8 червня він не перебував на чергуванні, оскільки його не було ознайомлено з відповідним графіком чергувань на червень, а останній, у зв'язку з його переведенням до іншого підрозділу, не узгоджувався з графіком роботи у вказаному підрозділі. А у лікарні в ніч з 08 на 09 червня він знаходився не з власної ініціативи, а за викликом керівництва для надання пацієнту медичної допомоги, для чого був доставлений службовим автомобілем
Перше питання яке виникло перед судом так це те, чи можуть лікарі консультативно-діагностичного підрозділу (поліклініки) залучатися до чергування в приймальне відділення лікарні.
Чергування - це перебування працівника на підприємстві за розпорядженням роботодавця до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові (неробочі) дні для оперативного розв'язання невідкладних питань, які не входять до кола обов'язків працівника за трудовим договором (постанова Секретаріату ВЦРПС «Про чергування на підприємствах і в установах» від 02.04.1954 № 233, діє в частині, яка не врегульована законодавством України, відповідно до Постанови ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР» від 12.09.1991 № 1545).
В даному випадку потрібно розрізняти чергування від виконання працівником його звичайних трудових обов'язків на змінних роботах, на роботах, що виконуються за графіком у вихідні, святкові (неробочі) дні, в нічний час. Така праця не є чергуванням згідно з Постановою № 233. Зокрема, чергування медиків у стаціонарі та вдома (п.п. 5.1 і 5.2 Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення»).
Статтею 57 КЗпП України встановлено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
Відповідно до ст.ст. 58, 59 КЗпП України при змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності. Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).
Відповідно до положень п.п. 5.1 і 5.2 Наказу № 308/519, лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою закладів охорони здоров'я, які зайняті наданням медичної допомоги населенню, у т.ч. екстреної, можуть залучатися до чергування вдома.
Чергування вдома може надаватись лікарям - до п'яти посад з основних лікарських спеціальностей та чотирьох посад фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою (лаборант, рентгенолаборант, сестра медична операційна, сестра медична - анестезист) з урахуванням укомплектованості штатів, виробничої необхідності, кількості викликів і експертної їх оцінки.
Чергування здійснюються як у межах місячної норми робочого часу відповідних працівників за обліковий період, так і за її межами.
Чергування вдома в денний та нічний час ураховується як півгодини за кожну годину чергування та оплачується, виходячи з посадового окладу, визначеного за пунктам 2.1-2.2, з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію.
У разі виклику працівника під час чергування (у заклад, на місце події та додому до хворого) час, витрачений на виклик, оплачується за фактично відпрацьовані години з розрахунку посадового окладу працівника, встановленого за штатним розписом, із збереженням діючого порядку оплати праці працівників охорони здоров'я у нічний час.
У такому самому порядку проводиться оплата чергувань удома в неробочий та нічний час працівників центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, професіоналів та фахівців медичних бригад постійної готовності та багатофункціональних медичних загонів спеціального призначення, що організовані для безпосереднього надання екстреної медичної допомоги та рятувальних робіт при аваріях, катастрофах, у разі стихійного лиха та надзвичайних ситуацій. Для працівників зазначених служб не застосовується абзац другий цього пункту.
Заклади охорони здоров'я, які мають стаціонари, належать до безперервно діючих закладів, медична допомога в яких надається цілодобово. Чергування у стаціонарах здійснюються за рахунок місячної та понадмісячної норми робочого часу працівника. Робочий час медичних працівників ураховується помісячно. Місячна норма робочого часу визначається, виходячи з установленої для даного працівника щоденної тривалості робочого часу, передбаченої для шестиденного робочого тижня, та кількості робочих днів у даному місяці. У місячну норму робочого часу включаються всі види робіт, які виконуються працівниками (тобто основна робота, чергування, виклик для надання допомоги хворим вдома тощо).
Залучення до чергувань лікарів амбулаторно-поліклінічних підрозділів лікувальних закладів, диспансерів, пологових будинків тощо проводиться за їх згодою та відповідно до діючого законодавства про працю.
Забороняється залучати до роботи в нічний час та до надурочних робіт осіб, які перелічені в статтях 55, 63 Кодексу законів про працю України.
Чергування в межах місячної норми робочого часу здійснюються штатними медичними працівниками за рахунок зменшення тривалості змін протягом місяця.
Якщо чергування здійснювалось у робочі дні згідно з графіком роботи в межах місячної норми робочого часу, то додаткова оплата (понад посадовий оклад) не проводиться.
Чергування за графіком у вихідний та святковий день в межах місячної норми робочого часу може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в розмірі одинарної годинної ставки понад оклад (статті 72, 107 КЗпП України).
Лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою можуть залучатися за їх згодою до чергувань понад місячну норму робочого часу без займання штатних посад з оплатою з фонду оплати праці.
У цьому разі оплата роботи, яка виконується у робочі дні тижня, проводиться понад оклад, а у вихідний день за графіком, святковий чи неробочий день - у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад (статті 106, 107 КЗпП України).
Чергування понад місячну норму робочого часу не є сумісництвом.
Залучення працівників до чергувань понад місячну норму робочого часу можливе тільки в тих випадках, коли в закладі відсутні вакантні посади за цією спеціальністю.
Годинні та денні ставки, передбачені цим пунктом, визначаються виходячи з посадового окладу, встановленого з урахуванням підвищень.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 як лікаря-хірурга консультативно-діагностичного підрозділу (поліклініки), яким він являвся згідно наказу директора КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» № 131 від 07.06.2021, можливо було залучити для чергування в приймальному відділенні (стаціонарі) виключно за його згодою.
Вказані положення повністю узгоджуються з нормами ст.ст. 31, 33 КЗпП України, згідно яких власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовленою трудовим договором, допускається лише за його згодою.
Друге питання, яке потребує вирішення для розгляду цієї справи полягає у тому, чи залучався ОСОБА_1 у встановленому законом порядку за його згодою до чергування у приймальному відділенні лікарні, оскільки останній, факт цього категорично заперечував.
Згідно положень ст. 29 КЗпП України, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:
1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;
2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
4) проінструктувати працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
При укладенні трудового договору про дистанційну роботу власник або уповноважений ним орган повинен забезпечити виконання пункту 2 частини першої цієї статті, а також надати працівникові рекомендації щодо роботи з обладнанням та засобами, які власник або уповноважений ним орган надає працівнику для виконання певного обсягу робіт. Ознайомлення може відбуватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.
Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами власника або уповноваженого ним органу щодо їхніх прав та обов'язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв'язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між власником або уповноваженим ним органом та працівником.
Відповідно до посадової інструкції лікаря-хірурга консультативно-діагностичного підрозділу, останній має право ознайомлюватися з проектами рішень керівництва, що стосуються його діяльності (п. 3.1) та вимагати від керівництва сприяння у виконанні ним посадових обов'язків (п. 3.4) (а.с. 66-67).
Як встановлено в ході судового розгляду Директором КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» ОСОБА_10 затверджено графік ургенств на червень 2021, зі змісту якого вбачається, що у позивача робочими днями у червні були 2,5,8,11,14,17,19,21,23,25,27,29 (а.с. 15).
Судом враховано, що вказаний графік не погоджений головою профкому та не містить підтвердження про ознайомлення лікарів, лаборантів та медсестер про ознайомлення з ним.
Зі змісту п. 13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку вбачається, що графіки змінності затверджуються при роботі змінами протягом дня (доби). В інших випадках, коли робота не проводиться змінами, але час початку і закінчення роботи не є постійним або вихідні дні надаються «за змінним графіком», передбачене затвердження графіків роботи. Вони складаються на певний проміжок часу, на певний обліковий період, у межах якого повинна бути дотримана встановлена тривалість робочого тижня. У будь-якому разі повинне забезпечуватися дотримання річного балансу робочого часу. Такі графіки доводяться до відома працівників не пізніш як за місяць до введення їх у дію.
Розділом V Наказу МОЗ «Про затвердження Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку» від 18 грудня 2000 року №204-о встановлено, що в закладах охорони здоров'я на роботах, пов'язаних із наданням медичної допомоги населенню, як правило, застосовується щомісячний облік робочого часу. В закладах охорони здоров'я тривалість нічної роботи дорівнює денній і становить до 12 годин у зміну. Призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється. Графіки змінності доводяться до відома працівника, як правило, не пізніше ніж за один місяць до введення їх в дію.
При цьому, лише наказом № 132 від 09.06.2021, з яким позивача ознайомлено в день його винесення, керівництвом лікарні було постановлено огляд пацієнтів, які поступають через приймальний покій або через само звернення, проводити згідно графіка ургенств на червень 2021 року, який доведений до підрозділів (а.с. 14).
Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Мурованокуриловецької селищної ради при розгляді питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 179 КЗпП України було вирішено звернутися до селищного голови ОСОБА_12 з пропозицією вжити заходи щодо усунення порушень вимог трудового законодавства КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» (а.с. 23-24).
Селищний голова ОСОБА_12, в свою чергу, звернулася із відповідним листом №02-13/1601 від 25.06.2021 до директора КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» у якому повідомила про те, що під час складання графіків чергувань лікарнею, дані графіки не погоджуються з профспілковим комітетом та не доводяться належним чином до відома працівників, чим порушуються вимоги наказу МОЗ України «Про затвердження Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку» від 18.12.2000 № 204-о та спільного наказу Мінпраці і МОЗ «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 № 308/519. Враховуючи зазначене вона просила вжити заходів щодо усунення порушень вимог трудового законодавства в КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» та належним чином, відповідно до вимог діючого законодавства, організувати роботу щодо складання та погодження графіків чергувань медичних працівників (а.с. 33).
На вказаний лист директор КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» повідомила селищного голову листом № 02-6/782 від 02.07.2021 про усунення лікарнею недотримання трудового законодавства. У частині графіків чергувань, які не були завірені профспілковим комітетом та не доводилися належним чином до працівників лікарні - виправлено (а.с. 34).
У зв'язку з викладеним, суд вважає доведеним, що відповідач не лише не отримував згоди позивача на залучення його для роботи у зміну в ніч з 08 на 09 червня 2021 року, але й не доводив до його відома у встановленому порядку та строки графіки змінності (чергувань) після переведення його у консультативно-діагностичний підрозділ поліклініки.
Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 в заявлених ним межах, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з тим, що позов задоволено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 908 грн сплаченого судового збору.
Розрахунок судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу позивачем не було надано, однак у позовній заяві та у судовому засіданні представником позивача було зроблено заяву про те, що він буде наданий відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п'яти днів.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29, 31, 33, 57-59, 139-141, 147-149 КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76, 81-82, 89, 133, 141, 263, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ № 103-к/тм від 14.06.2021 директора Комунального некомерційного підприємства «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня» «про оголошення догани» лікарю-хірургу ОСОБА_1 за порушення дисципліни (прихід на роботу в стані алкогольного сп'яніння 08.06.2021 року).
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 908 гривень 00 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня», код ЄДРПОУ: 01982608, місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський район, смт Муровані Курилівці, вул. Жовтнева, 87.
Повне рішення складено 20.06.2022.
Суддя: