номер провадження справи 22/27/22
14.06.2022 Справа № 908/464/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Іваніца О.О., довіреність № 11-12/07 від 10.01.2022
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/464/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвестпроект” (вул. Шевченка, буд. 146, оф. № 39, м. Харків, 61013)
до відповідача: Комунального закладу “Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів “Козацький ліцей” Запорізької обласної ради (вул. Щаслива, буд. 2, м. Запоріжжя, 69065)
про стягнення 27 180,19 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоінвестпроект” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 157 від 10.02.2022) до Комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Козацький ліцей» Запорізької обласної ради про стягнення 27180,19 грн. заборгованості за договором про закупівлю електричної енергії № 165 від 18.10.2021.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 165 від 18.10.2021, ст.ст. 11, 525, 526, 625, 626, 627, 628,629, 655, 692, 714 ЦК України, ст.ст. 180, 193, 275, 276 ГК України, ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії”, Правилами роздрібного ринку електричної енергії.
За умовами договору № 165 від 18.10.2021, позивачем протягом жовтня 2021 було відпущено відповідачу електричну енергію у кількості 2552 кВт/год на суму 9161,78 грн.
Дана сума сплачена відповідчем у повному обсязі 24.11.2021. Таким чином, залишок товару на листопад 2021 за договором склав 6917 кВт/год на суму 24832,31 грн.
Відповідач фактично спожив у листопаді 2021 електричної енергії понад обсяги, встановлені договором, у кількості 7571 кВт/год, що підтверджується листом оператора системи розподілу ПАТ “Запоріжжяобленерго”. Листом від 13.12.2021 відповідачу були направлені акти приймання-передачі та рахунки-фактури на суму 24832,31 грн. та на суму 27180,19 грн. Відповідачем було здійснено 24.12.2021 часткову оплату за листопад 2021 за обсягами, встановленими у договорі, у сумі 166022 кВт/год на суму 24832,31 грн.
Заборгованість, що виникла внаслідок споживання понад обсяги, встановлені договором, у розмірі 7571 кВт/год за листопад 2021 на суму 27180,19 грн. відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду.
08.06.2022 на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив. Наполягає на дотриманні відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії. Сума 27180,19 грн. за фактично спожиту електроенергію відповідачем з відхиденням від договірних величин у листопаді 2021 до теперішнього часу не сплачена. Відповідач у відзиві не спростовує та не заперечує постачання позивачем відповідачу у період: жовтень-листопад 2021 електроенергії на суму 61174,28 грн. у кількості 17040 кВт/год. Вважає твердження відповідача, викладені у відзиві, помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам діючого законодавства. Позов підлягає задоволенню. Просив продовжити строк подання відповіді на відзив та долучити її до матеріалів справи. Зазначено, що позивач не мав можливості надати відповідь на відзив у визначений строк, оскільки у м. Харків, де розташовано ТОВ “Енергоінвестпроект”, ведуться активні бойові дії. Позивачем було прийнято рішення щодо евакуації персоналу з м. Харкова до інших міст України. Жодного працівника ТОВ “Енергоінвестпроект” у м. Харків не залишилось, деякі працівники та генеральний директор знаходяться за територією України в державах Євросоюзу. Наразі, з більшістю працівників призупинено дію трудового договору на термін введення військового стану, а деяких переведено на дистанційну роботу у зв'язку з чим ТОВ “Енергоінвестпроект” не отримало від відповідача відзив на позовну заяву в паперовому вигляді засобами поштового зв'язку.
Після телефонної розмови представника позивача з представниками відповідача, відзив було надіслано позивачеві на електронну пошту.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у відзиві (вих. № 11-12/130 від
21.03.202), що ціна договору № 165 від 18.10.2021 складає 33997,30 грн. з ПДВ, кількість товару - 9470 кВт/год. Відповідачем у повному обсязі було виконано умови договору, перераховано позивачу 33994,09 грн. Сплачувати будь-яку іншу суму, ніж суму, визначену договором, у відповідача не було підстав та можливості. Козацький ліцей є комунальним закладом, який фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, отже, не може сплачувати кошти поза межами визначеної умовами укладеного договору суми, поза не включених до річного плану закупівель коштів та не зареєстрованого бюджетного зобов'язання. Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, Бюджетного кодексу України у відповідача відсутні підстави для сплати вказаної суми.
Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”. Можливі випадки зміни умов договору, перелічені у ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, не передбачають зміни такої істотної умови договору, як кількість електроенергії у бік її збільшення. Крім того, у відповідача не було можливості дізнатися кількість використаної електроенергії, оскільки показники фіксуються та передаються, повідомляються безпосередньо оператором системи розподілу ПАТ “Запоріжжяобленерго”. Також викладені заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу у сумі 2500,00 грн., розмір яких відповідач вважає не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом послуг. Позовна заява та додатки до неї не надають змогу встановити факту надання професійної правової допомоги адвоката, позовна заява підписана генеральним директором позивача, що свідчить про безпідставне стягнення витрат на правову допомогу.
09.06.2022 надійшло заперечення, в якому викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх відхидення. Зазначено, що відповідачем у повному обсязі виконано умови договору № 165, сплачувати будь-яку іншу суму, ніж суму, визначену договором, у відповідача не було підстав та можливості. У задоволенні позову просив відмовити. З приводу стягнення витрат на правову допомогу заперечив.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 17.02.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/464/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2022 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/464/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 22.03.2022.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
02.03.2022 Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану та рекомендувала по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровільних воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти
України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
Ухвалою суду від 22.03.2022, у зв'язку з введенням з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, враховуючи вказані вище рекомендації, неявку сторін у судове засідання, судове засідання, призначене на 22.03.2022, перенесено без визначення дати наступного засідання.
Ухвалою суду від 03.05.2022 призначено судове засідання на 25.05.2022.
Ухвалою суду від 25.05.2022 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.06.2022.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, раховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
У судове засідання 14.06.2022 з'явився представник відповідача. Представник позивача не з'явився.
18.05.2022 від позивача надійшла заява про розгляд позову за наявними матеріалами справи за відсутності представника ТОВ “Енергоінвестпроект” у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника через постійні обстріли та авіаційне бомбардування м. Харкова та Харківської області.
Заява позивача судом задоволена.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.06.2022 не заперечив проти продовження позивачу строку для подання відповіді на відзив, зазначивши, що з відповіддю на відзив ознайомлений, до суду подано відповідне заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - це один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
У Рішенні у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії» від 23.05.1993 ЄСПЛ вказав, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, а також, що вкрай важливо, відповісти на них.
Враховуючи введення в Україні воєнного стану, проведення активних бойових дій на території м. Харкова, суд вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити, продовжити строк для подання відповіді на відзив, відповідь на відзив прийняти до розгляду.
У судовому засіданні 14.06.2022 справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
18.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергоінвестпроект” (постачальник за договором, позивач у справі) та Комунальним закладом “Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів “Козацький ліцей” Запорізької обласної ради (споживач, відповідач) укладено договір про закупівлю електричної енергії № 165.
За умовами договору (пункти 2.1, 2.2) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії. Предмет закупівлі за цим договором відноситься до коду ДК 021:2015 (СРV) 09310000-5 Електрична енергія (електрична енергія).
Період постачання електричної енергії за цим договором, відповідно до п. 2.5, до 30.11.2021. Початок періоду поставки зазначено в заяві-приєднання (додаток 3). Відповідно до п. 5.1, ціна цього договору без ПДВ становить 28331,08 грн., крім того ПДВ 5666,22 грн., а всього з ПДВ 33997,30 грн. Кількість товару та ціна за одиницю товару визначаються у додатку 1 до договору (п. 5.2). Ціна цього договору та ціна за одиницю товару може змінюватися у випадках, передбачених ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” (п. 5.5).
Згідно з п. 5.7, обсяг споживання товару споживачем визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання електричної енергії споживачем здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії та інших нормативно-правових актів України.
Розрахунковим періодом, згідно з п. 5.8 договору, є календарний місяць.
Відповідно до п. 5.9, по закінченню розрахункового періоду постачальник зобов'язаний надати для підписання споживачу акт приймання-передачі електричної енергії (далі - акт). Споживач зобов'язаний розглянути та підписати акт у строк, що не перевищує 10 робочих днів або надати вмотивовану відмову від підписання акту у цей же строк.
Згідно з п. 5.10 вказаного договору, споживач зобов'язався сплатити вартість поставленої (спожитої) електричної енергії на підставі акта та виставленого постачальником рахунку на оплату у строк, що не перевищує 5 робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі електричної енергії, але в будь-якому випадку не пізніше 20 календарних днів після закінчення розрахункового періоду.
Споживач, відповідно до п. 6.1.6 договору, має право вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків/актів і у випадку незгоди з порядком розрахунків або заявленими обсягами споживання електричної енергії вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому договором та законодавством порядку.
Споживач, відповідно до п. 6.2.1, зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Сторонами до договору підписано додаток 1 “Договірна ціна”, згідно якого найменування товару: електрична енергія, кількість: 9470 кВт/год, ціна за одиницю товару з ПДВ: 3,59 грн.
Також підписано додаток 2 “Примірна форма заявки на постачання електричної енергії споживачу”; додаток 3 “Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу”, яка підписана споживачем 18.10.2021.
Між позивачем та відповідачем підписано акт від 31.10.2021 № 108/10 приймання-передачі на суму 9161,78 грн., згідно якого у жовтні 2021 було спожито 2552 кВт/год.
Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-000939 від 16.11.2021 на суму 9161,78 грн., який був оплачений останнім згідно з платіжним дорученням № 1195 від 24.11.2021.
Позивач надіслав відповідачу лист від 13.12.2021, в якому зазначив, що залишок за договором склав 24835,52 грн. з ПДВ, враховуючи відпущення у жовтні 2021 електроенергії на суму 9161,78 грн. Згідно реєстру оператора системи розподілу, фактичний обсяг споживання відповідачем у листопаді електроенергії становить 52012,50 грн. з ПДВ. Тобто, споживачем було спожито електроенергії більше, ніж обумовлено умовами договору. Даним листом позивач надав споживачу акт № 108/11 приймання-передачі від 30.11.2021 та рахунок-фактуру № СФ-001003 на оплату залишку по договору у сумі 24832,31 грн. з ПДВ. Оскільки у кількості поставленої електричної енергії договір виконано у повному обсязі, а збільшити обсяги постачання та суму договору відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не можливо, позивач надав споживачу додатково окремий акт № 108/11-1 приймання-передачі від 30.11.2021 та рахунок-фактуру № СФ-001024 на суму 27180,19 грн., який просив оплатити.
Отримання даного листа відповідачем 17.12.2021 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Між сторонами договору підписано акт № 108/11 приймання-передачі від 30.11.2021 на суму 24832,31 грн.
У матеріалах справи наявна копія рахунку-фактури № СФ-001003 від 10.12.2021 на суму 24832,31 грн., який оплачений відповідачем згідно з платіжним дорученням № 1546 від 24.12.2021.
Також, між сторонами підписано акт № 108/11-1 приймання-передачі від 30.11.2021 на суму 27180,19 грн. (кількість електроенергії: 7571 кВт/год). В акті зазначено, що після його підписання та оплати сторони претензій одна до одної не мають.
Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-001024 від 10.12.2021 на суму 27180,19 грн.
Згідно листа ПАТ “Запоріжжяобленерго” від 30.12.2021 вих. № 007-66/7293, ТОВ “Енергоінвестпроект” здійснило постачання електроенергії споживачу Комунальному закладу “Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів “Козацький ліцей” Запорізької обласної ради у розрахункових періодах з 01.11.2021 по 30.11.2021 у обсязі: 14488 кВт/год.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
За ч. 1 ст. 276 ГК України, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно з п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії споживачу - це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Згідно з п.п. 4.12, 4.13 даних Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 6.1.22 вказаних Правил, якщо фактичні дані комерційного обліку перевищують прогнозні, споживач повинен протягом 5 робочих днів з дати отримання остаточного рахунку здійснити платежі на користь попереднього електропостачальника.
Відповідно до даних, наданих оператором системи розподілу ПАТ “Запоріжжяобленерго”, у листопаді 2021 відповідачем фактично спожито 14488 кВт/год. Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 165 від 18.10.2021 підтверджено матеріалами справи.
Суд враховує, що відповідачем підписано без зауважень та заперечень акт від 30.11.2021 № 108/11-1 приймання-передачі на суму 27180,19 грн. щодо кількості спожитої електроенергії - 7571 кВт/год.
Вказаний акт відповідачем не оскаржувався, вмотивованої відмови від його підписання не надавалося. Будь-яка переписка з боку відповідача щодо не підписання акту на суму 27180,19 грн., не погодження з даними комерційного обліку споживання електроенергії у листопаді 2021 у матеріалах справи відсутня та сторонами не подана.
У матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача відповідно до п. 6.1.6 договору за поясненнями щодо отриманих рахунку та акту на суму 27180,19 грн. Також, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач скористався своїм правом, визначеним п. 6.1.6 договору, щодо звіряння розрахункових даних.
Суд не приймає посилання відповідача на Закон України “Про публічні закупівлі”, оскільки у даному випадку спір стосується стягнення заборгованості за фактично спожиту електричну енергію, а не внесення змін до договору.
Інші заперечення відповідача спростовуються наведеними вище нормами законодавства та матеріалами справи.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем належних та допустимих у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України доказів оплати суми боргу 27180,19 грн. за спожиту електроенергію суду не подано.
Оскільки споживач фактично спожив електричну енергію, в обсягах, що зазначені в підписаних ним актах приймання-передачі за спірний період, і відповідачем не було вжито заходів щодо припинення споживання електричної енергії в обсязі, забезпеченому бюджетними асигнуваннями та визначеними у договорі, відповідач має оплатити пред'явлену до стягнення заборгованість в сумі 27180,19 грн. за спожиту електроенергію.
Таким чином, позов задовольняється повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 27180,19 грн. заборгованості.
6. Судові витрати
Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, судовий збір у сумі 2481,00 грн. покладається на відповідача.
У позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи: 2481,00 грн. судового збору, 2500,00 грн. витрат з надання правничої допомоги адвокатом.
У позовній заяві та у відповіді на відзив позивач просив судові витрати покласти на відповідача. При цьому, ані у позовній заяві, ані у відповіді на відзив не зазначено, яку саме суму витрат на професійну правничу допомогу просив стягнути з відповідача на його користь.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно пункту 9 частини 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
З дотриманням вказаних приписів законодавства, позивачем у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи: 2481,00 грн. судового збору, 2500,00 грн. витрат з надання правничої допомоги адвокатом.
Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат,необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відтак, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.
Відповідач з приводу стягнення витрат на правову допомогу заперечив та зазначив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, зазначений у позовній заяві (2500,00 грн.), відповіді на відзив (5000,00 грн. за 3 години, з них 500,00 грн. поштових витрат) не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, сума витрат на правову допомогу є завищеною. Окрім того, із позовної заяви, віповіді на відзив не вбачається, що дана справа є справою великої складності та великої значності, що потребує вивчення значної кількості справ та практики судів апеляційної інстанції та Верховного Суду.
Докази вивчення судової практики відсутні, докази витрачених 500,00 грн. на поштові витрати та 3 години для підготовки відповіді на відзив (по 1500,00 грн. за годину) відсутні. Позовна заява та додатки до неї, відповідь на відзив з додатками до нього не дають змоги встановити факту та доказів надання професійної правничої допомоги адвокатами, позовна заява і відповідь на відзив підписані генеральним директором позивача, що свідчить про безпідставність вимоги стягнення витрат на правову допомогу.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
Згідно ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ч. 1 ст. 6 даного Закону). Згідно з ч. 3 ст. 4 даного Закону, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч. 1 ст. 27 вказаного Закону, договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
Позивачем до відповіді на відзив долучено додаткову угоду 3 від 06.06.2022 до договору про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 01.02.2021, що укладена між ФОП Розумовським О.С. та ТОВ “Енергоінвестпроект”. Дана додаткова угода визначає додаткові тарифи за надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт за договором про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 01.02.2021, укладеним між ФОП Розумовським О.С. та ТОВ “Енергоінвестпроект” в частині підготовки проектів позовних заяв, проектів процесуальних документів тапредставництва інтересів у господарських судах у справі, зокрема, 908/464/22. Згідно з пп. 1.1.1 п. 1.1 додаткової угоди, види надаваємої юридичної допомоги зі сторони ФОП Розумовський О.С. на користь ТОВ “Енергоінвестпроект” у судових органах: пошук, аналіз судової практики, складання заяв по суті спору/справи, складання заяв зпроцесуальних питань, участь у судових засіданнях, відзивів, заперечень, письмових пояснень/заперечень, інші види професійної правничої допомоги; складання позовної заяви, відповіді на відзив. Згідно з п. 3, тарифи за надання юридичних соулг з питань, визначених у п. 1.1.1 цієї додаткової угоди: 1500,00 грн. за одну годину юридичної допомоги, не пов'язаною з прибуттям для участі та/або участю в судовому засіданні; 500,00 грн. поштові витрати. Згідно з п. 3.7 додаткової угоди, сторони погодили розрахунок винагороди за наступною формулою: 2 год. * 4500 + 500 = 5000 грн.
Також позивачем долучено акт здачі-приймання виконаних робіт від 06.06.2021, що підписаний між ФОП Розумовським О.С. та ТОВ “Енергоінвестпроект”. Сторони уклали даний акт, як слідує з його тексту, у відповідності до договору про надання юридичних послуг та виконання юридичних послуг від 01.02.2021 та додаткової угоди № 1 від 28.05.2021 до договору про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 01.02.2021. Згідно п. 1, виконавець надав замовнику послуги відповідно до договору про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 01.02.2021 та додаткової угоди № 6 від 06.06.2022 до договору про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 01.02.2021, в частині підготовки проектів позовної заяви, проектів процесуальних документів та представництва інтересів у господарських судах у справах, а саме: №№ 908/206/22, 908/464/22, Господарський суд Запорізької області.
Загальна вартість виконаних робіт становить 5000,00 грн. Підписанням цього акту замовник засвідчує та стверджує що послуги, передбачені договором про надання юридичних послуг та виконання юридичних послуг від 01.02.2021 та додаткової угоди № 3 від 28.05.2021 до договору про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 01.02.2021, надані виконавцем у повному обсязі. Претензії майнового та іншого характеру у замовника до виконавця відсутні.
Відтак, сума 5000,00 грн. юридичних послуг стосується надання правової допомоги по двох справах №№ 908/206/22, 908/464/22. При цьому, не зазначено суму понесених витрат по даній справі № 908/464/22, не зазначено, які саме роботи з надання правової допомоги виконано ФОП Розумовським О.С. по справі, детальний опис робіт (наданих послуг) суду не подано. Не подано також доказів понесених поштових витрат. Крім того, акт здачі-приймання виконаних робіт датовано 06.06.2021.
Також позивачем, не подано суду додаткових угод № 1 від 28.05.2021, № 3 від 28.05.2021 та № 6 від 06.06.2022, на які міститься посилання в даному акті. Також, у порушення ст. 126 ГПК України, не подано договору про надання юридичних послуг та виконання юридичних послуг від 01.02.2021, відповідно до якого має визначатися розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited" проти України”, від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України” зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Оскільки позивачем не подано належних доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, а також детального розрахунку таких витрат, суд відмовляє у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального закладу “Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів “Козацький ліцей” Запорізької обласної ради (вул. Щаслива, буд. 2, м. Запоріжжя, 69065, код ЄДРПОУ 20508841) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвестпроект” (вул. Шевченка, буд. 146, оф. № 39, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 34633789) 27180 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят) грн. 19 коп. заборгованості за договором про закупівлю електричної енергії № 165 від 18.10.2021, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 20 червня 2022.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб- адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко