16 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/16718/21 пров. № А/857/4052/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року (постановлену у м. Рівному суддею Дорошенко Н. О.) про повернення позовної заяви у справі № 460/16718/21 за адміністративним позовом Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,
09 грудня 2021 року Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» (далі - РОВКПВКГ «Рівнеоблводоканал») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 06.12.2019 № 0290145005.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись із цією ухвалою, її оскаржило РОВКПВКГ «Рівнеоблводоканал», яке вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права. Тому просило скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги наведенні у заяві про поновлення строку аргументи про поважність пропуску строку для звернення до суду через запровадження обмежувальних карантинних заходів для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, у зв'язку з чим виніс необґрунтоване рішення, чим позбавив його права на захист його прав та інтересів у суді.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Проте, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Так, відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI не регулює строки оскарження в судовому порядку вимог про сплату боргу (недоїмки) та рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відтак застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої та другої якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Як видно з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 06.12.2019 № 0290145005 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату.
Колегія суддів зазначає, що позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
За змістом цього клопотання, позивач просив визнати строк подання адміністративного позову пропущеним з поважних причин. На обґрунтування поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду позивач зазначив, що шестимісячний строк звернення до суду в нього закінчувався 06.06.2020 і припав на термін введення карантину з 12.03.2020 на усій території України.
Щодо обґрунтувань поновлення пропущеного строку звернення до суду у зв'язку із введенням на території України карантину, спрямованого на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, колегія суддів зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався.
Востаннє постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 21.04.2021 № 405 установлено карантин на усій території України до 30.06.2021.
Відповідно до названих постанов Кабінету Міністрів України судочинство в Україні здійснюється в умовах карантину.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції 02.04.2020, тобто на час виникнення спірних правовідносин) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
17 липня 2020 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 р. № 731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема у пункті 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Згідно з пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону № 731-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Водночас, позивачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку звернення до суду із цим позовом у взаємозв'язку вищезазначених часових інтервалів. Позивачем не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду із цим позовом з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, спрямованим на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, та не надано доказів, які б підтверджували вказане.
Враховуючи наведене, шестимісячний строк звернення позивача до суду закінчився 07.08.2020, як дня закінчення 20-денного строку з дати набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, не є поважними.
Колегія суддів зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Інших належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено.
Враховуючи все наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви, оскільки висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з вимогами процесуального законодавства, відповідають дійсним обставинам справи.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції є законною, тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року про повернення позовної заяви у справі № 460/16718/21 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин