79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
21 липня 2010 р. № 2а-5968/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Костіва М.В.
при секретарі Билень Н.С.
за участю представників:
від позивача (боржника): не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися;
від третьої особи (стягувача): не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень про визнання дій протиправними та скасування постанови,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова звернулось із позовом до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 23.06.2010 року ВП№16842133.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 14.07.2010 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Представник позивача подав заяву (вх. №26994 від 21.07.2010 року) про розгляд справи без присутності представника Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова.
Позивач в позовній заяві ствердив, зокрема, що виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-4249/2008 від 16.11.2009 року було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1 недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р. з урахуванням виплачених сум. Оспорюваною постановою від 23.06.2010 р. на позивача було накладено штраф за повторне невиконання рішення суду в розмірі 1020 грн. Посилається на фактичну неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності бюджетного фінансування, непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на відносини, що виникають з інших законів, а також подання клопотання про зупинення виконавчого провадження. Просить позов задовольнити.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, вимог ухвал суду не виконав, клопотання про розгляд справи без участі представника не подав, проти позову не заперечив.
У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-4249/2008 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова. Рішення набрало законної сили, доказів зворотнього суду не надати. Згідно із ч. ч. 1-4 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Згідно із ч. 1 ст. 255 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
У відповідності до зазначеної постанови Львівським окружним адміністративним судом 16.11.2009 року був виданий виконавчий лист №2а-4249/2008 р., яким було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1 недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р. з урахуванням виплачених сум.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606-XIV (з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами (п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
25.01.2010 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №16842133 з виконання виконавчого листа №2а-4249/2008.
Як вказується позивачем у позовній заяві, ним було подано клопотання про зупинення виконавчого провадження та надано вмотивоване пояснення щодо поважності причин невиконання рішення суду, в якому чітко вказано з яких причин управління не може виконати судове рішення. Однак жодних доказів направлення клопотання та наявність законних підстав для зупинення виконавчого провадження позивачем до суду не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання. У відповідності до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ст. 76 зазначеного Закону, у разі невиконання без поважних причин вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього закону.
17.06.2010 року на адресу управління Пенсійного України в Личаківському районі м. Львова надійшла Постанова головного державного виконавця Шестак О.В. про накладення штрафу на управління у розмірі 510,00 грн., яка була оскаржена позивачем 23.06.2010 р. до Львівського окружного адміністративного суду. Доказів визнання її незаконною станом на дату розгляду цієї справи суду не надано.
Оспорюваною постановою про накладення штрафу від 23.06.2010 р. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення (постанови) суду, на позивача було накладено штраф у розмірі 1020 грн.
Посилання позивача на поважність причин невиконання вимог державного виконавця, неможливість проведення такого перерахунку пенсії тощо, не заслуговують на увагу враховуючи, що такі посилання заявлялись позивачем під час розгляду справи Львівським окружним адміністративним судом та були відхилені останнім. Твердження про відсутність коштів у державному бюджеті не перешкоджає проведенню відповідного перерахунку та не звільняє позивача від виконання судового рішення, обов'язок по виконанню якого покладений саме на позивача, а не на інші органи, які забезпечують його фінансування.
Згідно із ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку. Згідно із ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Належних доказів порушення відповідачем обов'язків, передбачених законом, суду не надано.
На час звернення позивача до адміністративного суду, постанова суду ні в добровільному порядку, ні в примусовому порядку не виконана.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку визначеному ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 26.07.2010 року.