17 червня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/4781/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018 та 75% з 01.01.2019;
зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018 по 31.03.2019, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідач провів перерахунок пенсії позивача у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 01.01.2018, однак при обчисленні розміру пенсійної виплати застосував розстрочку, передбачену пунктом 2 згаданої Постанови, чим, на переконання позивача, порушив його право на належне соціальне забезпечення.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 18-19/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що на момент здіснення перерахунку пенсії позивача положення пунктів 1, 2 Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 були чинними, а тому правомірно враховані пенсійним органом. У свою чергу, набрання законної сили рішенням суду про визнання зазначених положень нечинними не створює підстав для виплати позивачу 100% підвищення пенсії, оскільки здійснення таких виплат не передбачено у чинних нормативно-правових актах.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Обставини справи
Позивач є військовим пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області.
У березні 2018 року на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, за результатами якого підсумок пенсії з надбавками склав 2344,93 грн, з яких попередній розмір пенсії становив 1475,46 грн та підвищення - 869,47 грн, з якого у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 передбачено виплату підвищення щомісячно у розмірі 50%, що становить 869,47 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - у розмірі 75%, що становить 1304,21 грн, а з 01.01.2020 - у розмірі 100%, що становить 1738,94 грн /а.с. 23/.
Не погоджуючись з діями пенсійного органу щодо виплати пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 з урахуванням розстрочки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова КМУ №704 набрала чинності з 01.03.2018.
Разом з цим, 21.02.2018 КМУ прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідно до пункту 1 якої вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та Верховного Суду від 09.04.2020, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності застосування пенсійним органом розстрочки, передбаченої пунктом 2 Постанови №103, при виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.01.2018 до 31.03.2019.
Суд враховує, що частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ передбачено перерахунок пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України у пункті 2 Постанови №103 запровадив поетапну виплату відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій, призначених до 01.03.2018 згідно зі Законом №2262-ХІІ (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 %; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %; з 01.01.2020 - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103. У зв'язку з чим, постало питання про перерахунок та виплату пенсії військовослужбовцям згідно зі Законом №2262-ХІІ.
За результатами розгляду зразкової справи №160/3586/19, у якій вирішувався спір щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання ПФУ України провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, Верховний Суд ухвалив рішення від 06.08.2019, у якому сформулював такий висновок:
"У зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 <…>, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Отже, з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.".
Стосовно виплати у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії з 01.01.2018, то Верховний Суд у постанові від 09.04.2020 у справі №640/19928/18, обставини якої є подібними, зробив висновок про те, що виплата особі, яка має право на пенсію за Законом №2262-ХІІ лише 50 % суми підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 є законною. Суд зазначив, що скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних відносин відповідні норми постанови №103 були діючими.
Отже, після визнання нечинним пункту 2 Постанови КМУ №103 у відповідача не виникло обов'язку виплачувати заборгованість за пенсією, що виникла з 01.01.2018, оскільки до 05.03.2019 пенсійний орган керувався ще чинними положеннями зазначеної Постанови.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права у спірних відносинах наведених у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №380/2839/20.
Верховний Суд у постанові від 25.05.2022 у справі №420/2407/21 стосовно права військовослужбовців отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії з 01.01.2018 до 05.03.2019, зауважив, що при вирішенні спірних відносин слід керуватися принципом незворотності дії закону у часі, закріпленим у нормах Конституції України та деталізованим у рішеннях Конституційного Суду України.
Зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012 Конституцій Суд України висловив правову позицію щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, вказавши, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з цього правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні від 13.05.1997 №1-зп у справі №03/29-97 "Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)" Конституційний Суд України висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Таким чином, застосування принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі дає підстави для висновку, що скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 Постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на 01.01.2018 відповідні норми Постанови №103 були діючими, а тому підлягали застосуванню відповідачем.
Поряд з цим, посилання пенсійного органу на відсутність постанови Кабінету Міністрів України про встановлення умов та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 Верховний Суд у рішенні від 06.08.2019 у справі №160/3586/19 визнав безпідставними, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393". Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.03.2018 і є чинною на момент виникнення спірних відносин, визначені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Суд також визнав необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у повному обсязі, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.
Окрім того, Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10).
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач у спірних відносинах має право на перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 05.03.2019 з урахуванням 100% підвищення, визначеного станом на 01.03.2018.
Водночас суд враховує, що позивач у поданій до суду позовній заяві наполягав на перерахунку пенсії виключно до 31.03.2019.
Проте розстрочка шляхом виплати 75 % підвищення до пенсії застосована відповідачем у період з 01.01.2019 до 31.12.2019, тобто протягом усього 2019 року.
До того ж, з 01.04.2019 пенсія за вислугу років ОСОБА_1 перерахована з урахуванням грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 у довідці Полтавського обласного ТЦК та СП від 15.07.2021 №9/1/3806/фп65262 /а.с. 25/.
Однак такий перерахунок проведений лише у січні 2022 року на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №440/10214/21 /а.с. 26/.
При цьому внаслідок перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 пенсійний орган на період з 01.04.2019 до 31.12.2019 так само застосував розстрочку щодо виплати 75 % підвищення до пенсії.
Суд враховує, що невід'ємною частиною конституційного права на судовий захист є можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог щодо поновлення яких встановлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, що забезпечено конкретними гарантіями, які б дозволяли реалізувати його в повному об'ємі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.
Право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачеві, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду є обов'язком суду, який має приймати рішення в межах позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право (за наявності підстав для цього).
Водночас правила адміністративного судочинства допускають випадки, коли суд може вийти за межі вимог адміністративного позову, зокрема, у випадку, якщо спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім або неправильно ним обраним для повного та ефективного захисту його прав, свобод та інтересів.
Так, у силу частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, що пов'язано з публічно-правовим характером спірних відносин та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може і зобов'язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів, порушення яких встановлено судом.
З огляду на визнання нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії з 05.03.2019 скасовано.
Разом з цим, 04.09.2019 набрала чинності Постанова КМУ №804, якою Уряд установив, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 у справі №380/2839/20 звернув увагу на те, що відповідно до пункту 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
За правовою позицією Верховного Суду (постанова від 31.05.2022 у справі №380/2839/20, пункт 28) Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, у своїй діяльності у період з 04.09.2019 до 31.12.2019 не міг застосовувати інший порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІ, відмінний від визначеного Урядом у Постанові №804.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведений вище висновок Верховного Суду стосується застосування норми права у аналогічних відносинах, а тому врахований судом у ході розгляду цієї справи.
Як наслідок, з 04.09.2019 пенсія позивача в частині виплати підвищення підлягала обмеженню 75 % на підставі Постанови №804.
За наведених обставин, суд, з метою гарантування позивачу найбільш ефективного способу захисту порушеного права, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 по 03.09.2019 75 відсотків суми підвищення належної йому пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та за рахунок виплати з 01.04.2019 по 03.09.2019 75 відсотків суми підвищення належної йому пенсії, визначеного станом на 05.03.2019, зобов'язавши ГУПФ України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та з 01.04.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 05.03.2019.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 частково з одночасним виходом за межі позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджено випискою /а.с. 12, 13/.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
А відповідно до частини першої цієї статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 496,20 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня по 03 вересня 2019 року 75 відсотків суми підвищення належної йому пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, та за рахунок виплати з 01 квітня по 03 вересня 2019 року 75 відсотків суми підвищення належної йому пенсії, визначеного станом на 05 березня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня до 03 вересня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, та з 01 квітня по 03 вересня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 05 березня 2019 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга в електронній формі подається через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а у паперовій формі - через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба