17 червня 2022 року Справа № 160/7189/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/7189/22 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради» про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -
19.05.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради», в якій позивач просить:
- надати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області дозвіл на погашення податкового боргу Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради» (ЄДРПОУ 03340989) у сумі 24934426,41грн. за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі на підставі актів опису майна у податкову заставу №12666/10/240-33 від 28.10.2009р. №27 від 14.07.2021р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 року прийнято позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7189/22 за цією позовною заявою, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 24.06.2022 року та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
06.06.2022 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/7189/22 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради» про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відмовлено.
16.06.2022 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України розгляд справи №160/7189/22 в порядку спрощеного позовного провадження виключає можливість оскарження рішення суду в касаційному порядку. Отже, контролюючий орган вважає, що дана справа повинна розглядатися за правила загального позовного провадження.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд зважає на таке.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто суми, яка перевищує 1240500,00грн. (2481,00грн. х 500) ;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто суми, яка перевищує 1240500,00грн. (2481,00грн. х 500);
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч.4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження НЕ можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які НЕ можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
Предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
При цьому, суд зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Також, суд зазначає, що у заявленому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає для нього важливе значення розгляду справи саме в порядку загального позовного провадження, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Доводи про обмеження права позивача на касаційне оскарження, є хибними, оскільки, згідно із п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст.13 КАС України, однією з конституційних засад судочинства, рівно як і адміністративного судочинства, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначних законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, норми п.2 ч.5 ст.328 КАС України спростовують твердження представника позивача про неможливість касаційного перегляду рішення у цій справі.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Крім того, позивач не обмежений у своєму праві подавати відповідь на відзив, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Покликання позивача на значимість справи для сторін не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України у разі якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд зауважує, що безпосередньо від відповідача заява із запереченнями проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження не надходила.
Такі клопотання надавалися лише представником позивача.
Водночас, норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та вважає за можливе продовжити розгляд справи №160/7189/22 у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/7189/22 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради» про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя: О.М. Турова