17 червня 2022 року Справа №160/4482/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.02.2022р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та, з урахуванням позовної заяви у новій редакції від 08.04.2022р., просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати позивачеві середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.03.2021р. по 21.01.2022р. включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.03.2021р. по 21.01.2022р. в сумі 253 332,70 грн.
Ухвалою суду від 18.04.2022р. було відкрито адміністративне провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 17.05.2022р. відповідно до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, а також зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотримання вимог ст.ст.162,261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати довідку про розмір простроченої заборгованості (невиплаченої позивачеві суми при звільненні), яка не була позивачеві перерахована у день звільнення та яка була виплачена у період з 27.03.2021р. по 21.01.2022р.; надати довідку про середній заробіток позивача за останні два місяці перед звільненням (січень-лютий 2021р.) з урахуванням вимог п.8 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995р., виходячи з вимог ст.80, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.82).
Разом з тим, вивчивши зміст позовних вимог позивача та додані до адміністративного позову копії документів, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для залишення позовної заяви позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача у не проведенні нарахування та виплати позивачеві середнього заробітку за час затримки розрахунку що стосується не виплати у день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 63756,69 грн. у період з 26.03.2021р. по 16.09.2021р. без руху на підставі ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є спеціальною нормою у розв'язанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що для звернення до суду із позовом щодо відшкодування (компенсації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку встановлено місячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про те, що відповідач, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Так, після відкриття провадження у даній адміністративній справі, із доданих до позову копій документів, судом встановлено, що одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 63756,69 грн. позивачеві відповідачем було виплачено (перераховано) 16.09.2021р., що підтверджується копією виписки АТ КБ “ПриватБанк” по рахунку позивача та підтверджено і відповідачем у відзиві (а.с.30,96).
Таким чином, із наведених вище встановлених судом обставин та аналізу згаданих вище процесуальних норм права у їх сукупності, слід дійти висновку, що саме з 17.09.2021р. розпочався перебіг місячного строку для звернення з цим позовом в частині відшкодування (компенсації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні щодо виплати суми одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 63 756,69 грн. у період з 26.03.2021р. по 16.09.2021р. та цей строк закінчився 18.10.2021р. (з урахуванням того, що 17.10.2021р. є вихідним днем (неділя)), проте, позивач звернувся із цим позовом у наведеній частині позовних вимог тільки 18.02.2022р., тобто, поза межами строку, встановленого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, жодних доказів щодо причин поважності пропуску вказаного строку у наведеній частині позовних вимог, суду не надано.
Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України передбачено, що лише у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з цим позовом про стягнення (відшкодування) належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Під заробітною платою, що належить працівникові або за визначенням, використаним у ч.2 ст.233 КЗпП України, належною працівникові заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Разом з тим, компенсація за затримку розрахунку при звільненні в частині виплати позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 63756,69 грн. за період з 26.03.2021р. по 16.09.2021р. не є заробітною платою, а тому норми частини другої статті 233 КЗпП України, які є спеціальними, прямо встановлюють предмет (заробітна плата) судового захисту, та мають пріоритет над нормами частини п'ятої статті 122 КАС України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За приписами ч.1, ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також і за приписами ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За викладеного, даний позов в частині позовних вимог позивача про відшкодування (компенсацію) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 63756,69 грн. у період з 26.03.2021р. по 16.09.2021р., слід залишити без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху відповідно до положень ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом в частині позовних вимог позивача про відшкодування (компенсацію) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 63756,69 грн. у період з 26.03.2021р. по 16.09.2021р., у якій слід навести підстави поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом у наведеній частині, а також надати відповідні докази поважності причин його пропуску на підтвердження такої заяви, виходячи з вимог ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, у відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, у зв'язку із необхідністю залишити даний позов без руху в частині позовних вимог позивача про відшкодування (компенсацію) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 63756,69 грн. у період з 26.03.2021р. по 16.09.2021р., а також і враховуючи, що шестидесятиденний строк розгляду даної справи спливає 17.06.2022р., суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду цієї справи до 04.07.2022р. відповідно до ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 123, ч.6 ст.161, ч.13 ст.171, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Продовжити строк розгляду адміністративної справи №160/4482/22 до 04.07.2022р.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині позовних вимог щодо визнання протиправної бездіяльності відповідача та зобов'язання відповідача відшкодування (компенсації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні що стосується виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 63756,69 грн. у період з 26.03.2021р. по 16.09.2021р. - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом в частині позовних вимог позивача про відшкодування (компенсацію) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 63756,69 грн. у період з 26.03.2021р. по 16.09.2021р., у якій слід навести підстави поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом у наведеній частині, а також надати відповідні докази поважності причин його пропуску на підтвердження такої заяви, виходячи з вимог ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч.15 ст.171 КАС України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва