09 червня 2022 року Справа № 160/3430/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -
15 лютого 2022 року Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного офісу Держаудитслужби, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 28.01.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-30-009014-а щодо закупівлі послуг «Поточний ремонт системи полива».
В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 28.01.2022 року UA-2021-08-30-009014-а є незаконним, таким, що ґрунтується виключно на суб'єктивних та таких, що не відповідають дійсності висновках посадової особи контролюючого органу, а зміст зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель, яке міститься у висновку, є неконкретизованим і не відповідає вимогам чинного законодавства України, через що наявні правові підстави для визнання судом висновку протиправним та його скасування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року позовну заяву Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради залишено без руху та надано час протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року відкрито провадження у справі №160/3188/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28 квітня 2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідно до ст. 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” № 2939 від 26.01.1993 (далі -Закон №2939) Східний офіс Держаудитслужби здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку встановленому Законом України “Про публічні закупівлі” № 922-VIII від 25 грудня 2015 року (далі - Закон № 922).
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 8 Закону № 922.
Керуючись положеннями ст. 8 Закону № 922 Східним офісом Держаудитслужби видано наказ № 7 від 10.01.2022 “Про початок здійснення моніторингу закупівель” згідно з переліком, до якого включена закупівля позивача, унікальний номер якої UA-2021-08-30-009014-а.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163.
Моніторингом установлено, що в оголошені про проведення закупівлі та в тендерній документації замовником предмет закупівлі визначено, як послуга поточного ремонту системи полива, код ДК 021:2015: 45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт, місце надання послуг м. Дніпро.
Проте, на порушення норми пункту 3 розділу II Порядку № 708 Замовником не визначено об'єкт, зокрема споруда за якою здійснюється послуга з поточного ремонту системи полива згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року №163.
Отже, висновок Східного офісу Держаудитслужби є правомірним.
Зауважує, що Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджений наказом Держаудитслужби від 08.09.2020 № 552 (далі Наказ №552).
Згідно з пунктами 3, 5 Наказу №552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель, для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Висновок про результати моніторингу закупівлі від 25.01.2022 № 31 (UA-UA-2021-08-30-009014-а) оприлюднений в електронній системі закупівель 28.01.2022.
Відповідно до пункту 3 розділу III “Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку” Наказу № 552 пункт 3 розділу II Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі містить зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель та посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Зважаючи на те, що процедура закупівлі вважається закінченою з моменту укладення договору про закупівлю, то внесення будь-яких змін до тендерної документації чи зміна прийнятих рішень щодо процедури проведення публічної закупівлі зі сторони позивача не вбачається за можливе.
Зважаючи на виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель у сукупності, висновок Східного офісу Держаудитслужби від 28.01.2022 № 41 є обґрунтованим і таким, що прийнятий з врахуванням всіх істотних обставин і оприлюднений в межах наділених повноважень та з дотриманням вимог законодавства.
За таких обставин, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-30-009014-a.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
10.01.2022 року Східним офісом Держаудитслужби на підставі частини другої статті 8 Закону України від 25.12.2015 № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, із змінами, прийнято рішення (наказ № 7 від 10.01.2022), яке 11.01.2022 року опубліковано в електронній системі закупівель, про початок моніторингу відкритих торгів позивача, номер оголошення UА -2021-08-30-009014-а, ID 952ессес70164f06а90а41а51ddс884 щодо закупівлі робіт «Поточний ремонт системи полива» з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Предметом аналізу були питання: обрання процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, повноти та своєчасності відображення інформації, документів передбачених пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року № 710 (зі змінами від 16.12.2020 № 1266), своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.
Під час моніторингу процедури закупівлі проаналізовано: річний план закупівель на 2021 рік UAР-2021-08-30-008397-а Департамента благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі Замовник), оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протокольним рішенням тендерного комітету Замовника від 08.09.2021 року №08/09, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ "АВТОМАТИЧНІ СИСТЕМИ ПОЛИВУ ТА ОБЛАДНАННЯ", вимогу про усунення невідповідностей до 17 вересня 2021 17:30 (Повідомлення), протокол засідання тендерного комітету Замовника щодо визначення переможця від 17.09.2021 №17/09/1, повідомлення про намір укласти договір оприлюднене в електронній системі закупівель 17.09.2021, договір про надання послуг від 06.10.2021 №06/10-1, додаткові угоди: від 06.10.2021 р. №1, від 14.12.2021 р. №2, №3, повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, пояснення Замовника на запит Східного офісу Держаудитслужби, які отримані через електронну систему закупівель від 25.01.2022 року.
Відповідачем, за результатами моніторингу закупівлі (номер моніторингу UA -М-2022-01-11-000054 - b0еf2fе57а8d4923аbсс75d582d8242е) 28.01.2022 складено висновок про результати моніторингу закупівлі, який того ж дня опубліковано в електронній системі закупівель.
У вказаному висновку відповідачем було зазначено наступне: відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідноконструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Предмет закупівлі послуг визначається Замовником самостійно згідно із пунктом 21 частини першої статті 1 Закону з урахуванням Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09 червня 2020 року за №500/34783 (далі Порядок № 708). Моніторингом установлено, що в оголошені про проведення закупівлі та в тендерній документації Замовником предмет закупівлі визначено, як послуга поточного ремонту системи полива, код ДК 021:2015: 45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт, місце надання послуг м. Дніпро. Проте, на порушення норми пункту 3 розділу II Порядку № 708 Замовником не визначено об'єкт, зокрема споруда за якою здійснюється послуга з поточного ремонту системи полива згідно з термінологією державних будівельних норм ДБНА.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року №163.
За результатами аналізу питання визначення предмету закупівлі встановлено порушення пункту 3 Розділу II Порядку №708.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2,5,10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Східний офіс Держаудитслужби зобов'язує під час визначення предмету закупівлі послуг поточного ремонту в подальшому враховувати пункт 3 Розділу II Порядку № 708, зокрема визначати предмет закупівлі за кожним окремим об'єктом згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163.
Не погоджуючись з прийнятим висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлено Законом України “Про публічні закупівлі”.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України “Про публічні закупівлі” моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення № 43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення № 43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (далі- Закон №2939).
Відповідно до ст. 2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю, є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до ст. 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі” (далі Закон № 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Відповідно до ч.1 ст.71 Закону України “Про публічні закупівлі” моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч. 2 ст. 7-1 Закону № 922, а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель, відповідно до статті 9 цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст. 7-1 Закону №922 рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону №922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно до ч.ч. 6-7 ст.7-1 Закону України “Про публічні закупівлі” за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форма висновку та порядок його заповнення передбачено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 №86, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 за № 654/32106.
Суд зазначає, що зміст спірного висновку відповідача, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Зазначивши у оскаржуваному висновку про забезпечення недопущення надалі порушень норм Закону України "Про публічні закупівлі" відповідачем не вказано, які саме дії та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення негативних наслідків в частині складання тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій учасників.
Тобто, зазначивши у висновку про необхідність “усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель”, відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа №160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 28 січня 2021 року у справі №160/12925/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово констатував, що зазначення Держаудитслужбою у висновку про необхідність “усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель” без конкретизації яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень свідчить про його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Вказаних висновків також дійшов Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2021 року у справі №320/4611/19.
При цьому, вимога відповідача у оскаржуваному висновку про усунення порушень спрямовується на майбутнє, тобто окреслена в аспекті можливого вчинення порушення позивачем Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив у повній мірі спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18 та від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19.
Стосовно зазначення відповідачем в оскаржуваному висновку, що предмет закупівлі визначений замовником за ДК 021:2015:45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт, чим не дотримані вимоги пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708, де вказано, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 12 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 “Про затвердження порядку розміщення інформації про публічні закупівлі” (далі - Наказ 1082), під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо: назви предмета закупівлі та коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви.
Отже, Наказ 1082 зобов'язує замовника під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі щодо будь - якої процедури закупівлі зазначати код предмета закупівлі відповідно до класифікаторів.
Національний класифікатор "Єдиний закупівельний словник" (ЄЗС) призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб'єктів господарювання у торгах за межами України.
Основний словник ЄЗС установлює коди та назви продукції та послуг, що можуть бути предметом закупівель.
Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.
Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (ХХ000000-Y); перші три цифри визначають групу (ХХХ00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (ХХХХ0000-Y); перші п'ять цифр визначають категорію (ХХХХХ000-Y).
При цьому згідно із пунктом 3 розділу II Порядку № 708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року №301.
Як вбачається із вищенаведеного, Порядком № 708 зазначено, що при здійсненні закупівлі послуг з поточного ремонту враховується тип об'єкта і даний нормативно-правовий акт не встановлює правила (не зобов'язує) замовника визначати послуги з поточного ремонту за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Суд звертає увагу, що Порядок № 708 виділяє ще деякі окремі види послуг на яких не розповсюджується загальне правило пункту 3 розділу І Порядку №708 (визначення предмету закупівлі за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника), а саме: 1. Визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для проведення Всеукраїнською громадською організацією щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю заходів, передбачених Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг окремо для кожного заходу 2. Визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу; 3. Визначення предмета закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327.
Отже, законодавчо передбачено, що деякі послуги є винятком із загального правила визначення предмету закупівлі (за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника). Одним із таких винятків є послуги з поточного ремонту.
Як вказує позивач, при визначенні предмету закупівлі послуг з поточного ремонту системи полива, він керувався постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 р. № 690 «Про затвердження Порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна», Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Законом України «Про публічні закупівлі», Порядком № 708.
Статтею 21 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” визначено елементи (частини) об'єктів благоустрою.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 року № 690 “Про затвердження порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна” визначено, що адреса присвоюється об'єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машино-місцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Як вбачається із зазначеного, елементи благоустрою до даного порядку не віднесені.
У зв'язку із вищенаведеним, елементи благоустрою, які є предметом закупівлі даного тендеру, є спорудами, до яких не присвоюються адреси.
Поточний ремонт системи поливу не є новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а тому неможливо застосувати пункт 3 розділу II Порядку № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі», та визначити предмет закупівлі поточного ремонту автошляхів за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Предмет закупівлі даного тендеру визначено на підставі Порядку № 708, як “Поточний ремонт системи полива» та на виконання наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 “Про затвердження порядку розміщення інформації про публічні закупівлі” для можливості внесення інформації до електронної системи закупівель позивачем встановлено код, згідно основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт.
Також, пунктом 36 частини 1 статті 1 Закону зазначено, що Уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.
Поряд з цим, статтею 9 Закону передбачено, що однією із основних функцій Уповноваженого органу є, зокрема, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
У відповіді на запит №1725/2020 щодо питання присвоєння коду класифікатору до закупівлі з поточного ремонту Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надано замовнику право самостійно вибирати код класифікатору, без будь-яких обмежень.
Зокрема, у вищевказаній відповіді зазначено, що визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури. Проте, який код Єдиного закупівельного словника зазначати в електронній системі замовник вирішує самостійно.
Таким чином, позивачем було вказано зазначений класифікатор, що не є порушенням пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708, як зазначено відповідачем, оскільки вимоги до предмету закупівлі послуг щодо визначення замовником за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника не розповсюджуються на послуги щодо поточного ремонту.
Наведене вище свідчить, що оскаржуваний висновок відповідача не відповідає принципу обґрунтованості, як того вимагає ст. 2 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби понесені судові витрати у розмірі 2481,00 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 28.01.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-30-009014-а щодо закупівлі послуг «Поточний ремонт системи полива».
Присудити на користь Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40506232) за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689) судові витрати у розмірі 2481,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник