17 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/2254/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дячука Сергія Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Дячук Сергій Васильович (далі - Дячук С.В., позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови у перерахунку та виплаті основної державної пенсії на підставі прямої дії частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, згідно відсотку втрати працездатності 60 % як добуток п'яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності та зобов'язання провести перерахунок та виплати основної державної пенсії на підставі прямої дії частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, згідно відсотку втрати працездатності 60 % як добуток п'яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, з 25.04.2019, з урахуванням зміни мінімальної заробітної плати, без обмежень та з урахуванням фактично здійснених виплат.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 позовну заяву Дячука Сергія Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату основної державної пенсії на підставі прямої дії частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, згідно відсотку втрати працездатності 60 % як добуток п'яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, за період з 25.04.2019 по 14.08.2021 повернуто позивачеві.
Ухвалою суду від 19.04.2022 позовну заяву в решті позовних вимог прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І-ї категорії, є особою з інвалідністю ІІІ-ї групи від захворювання, пов'язаного з роботами на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вважає, що відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на перерахунок пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
28.12.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Однак відповідач листом від 25.01.2022 № 1315-17517/Д-02/8-0300/20 відмовив у здійсненні такого перерахунку з тих підстав, що його пенсія обчислена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 543.
Позивач вважає, що пенсійний орган протиправно відмовив йому у перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки йому як особі, яка отримала інвалідність внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби, пенсія має обчислюватись за його бажанням відповідно до частини 3 статті 59 вказаного Закону з 5-ти кратного розміру мінімальної заробітної плати без застосування формули, передбаченої Постановою №1210.
З врахуванням наведеного просив позов задовольнити.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та зазначив, що розмір пенсії позивача розрахований згідно з частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України № 1210, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, визначеної станом на 01.01.2021. Відповідач вважає, що діяв на підставі закону, відтак просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Дячук С.В. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, як одержувач пенсії по 3 групі інвалідністю від захворювання, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач 18.05.1980 був призваний на строкову військову службу у військову частину № 44324 та 09.06.1982 - звільнений в запас, що підтверджується військовим квитком НК №4034671 (а.с. 16-19).
Як вбачається з архівної довідки, виданої Галузевим державним архівом міністерства оборони України від 23.10.2009 № 49471, Дячук С.В. в період з 09.02.1989 по 10.05.1989 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини 55064 (а.с. 14).
Відповідно до витягу із акту огляду у ЛТЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності в процентах, потреби в додаткових видах допомоги від 01.06.2011 позивачу встановлено інвалідність 3-ї групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та встановлено 60% втрати професійної працездатності (а.с. 12).
На звернення позивача від 28.12.2021 про проведення перерахунку пенсії з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 25.01.2022 № 1315-17517/Д-02/8-0300/22 повідомило позивача про те, що він перебуває на обліку як одержувач пенсії по Ш групі інвалідності захворювання, що пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС відповідно до Закону 796.
Відповідно до статті 54 Закону № 796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Розмір пенсії Дячука С.В. по інвалідності обчислено виходячи із ступеня втрати професійної працездатності 60 відсотків середньомісячного заробітку в зоні відчуження, визначеного відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Порядок 1210).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 543 внесено зміни до пункту 9-1 Порядку 1210, відповідно до яких передбачено, що за бажанням військовослужбовців, зокрема, військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою:
П = Зс х Кзс х Кв/100%,
де П - розмір пенсії;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки і становить 5426,60грн;
Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, -який враховується під час обчислення пенсії;
Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:
Зп(мін) х 5/Зс1,
де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (на 01.01.2021 - 6000грн);
Зс1- середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року (середня заробітна плата за 2020 рік - 10340,35грн).
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
Таким чином у 2021 році середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (Кзс), який враховується під час обчислення пенсії склав 2,90126.
Розмір пенсії Дячука С.В. з 01.12.2021 становить 10361,29грн, з них: 9446,39грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку, обчислений з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, виходячи із ступеня втрати професійної працездатності 60 відсотків (5426,60грн х 2,90126 х 60%); 580,20 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняним до інвалідів війни 3 групи (1934грн х 30%); 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни 3 трупи; 284,70грн - додаткова пенсія особам з інвалідністю 3 групи з числа ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, що відповідає вимогам законодавства (а.с. 13).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Положенням статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону №1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Аналогічні приписи закріплено і у статтях 9, 10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку (стаття 6 Закону №1788-XII).
Статтею 15 Закону №1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи Дячук С.В. перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, як одержувач пенсії по 3 групі інвалідністю від захворювання, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Так, Закон №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 9 Закону №796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до статті 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно примітки “*” тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Частиною першою статті 54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Отже, оскільки позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), та інвалідом ІІІ групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, то відповідно до статті 54 Закону №796-XII він має право на пенсію по інвалідності.
Особливості призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, передбачені у статті 59 Закону №796-ХІІ.
Так, статтею 59 даного Закону (у редакції з 01.10.2017) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 Справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення “дійсної строкової”, яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, словосполучення “дійсної строкової”, що міститься в положеннях ч.3 ст.59 Закону №796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 25.04.2019.
З огляду на це чинними з 25.04.2019 є положення частини 3 статті 59 Закону №796-ХІІ, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення Конституційним Судом України змінено положення частини третьої статті 59 Закону, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.
Отже, аналізуючи вищенаведені норми Закону №796-XII, слід дійти висновку, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності призначається за їх бажанням відповідно до статті 54 цього Закону та обчислюється в порядку, визначеному частиною 3 статті 59 Закону №796-XII.
Відтак, позивачу правомірно було призначено пенсію відповідно до статті 54 Закону №796-XII, а не частини 3 статті 59 цього Закону, оскільки остання визначає порядок обчислення, а не призначення пенсії по інвалідності.
З приводу доводів позивача про протиправність розрахунку пенсії по інвалідності, виходячи з 5-ти кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою, передбаченою п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Порядок №1210), суд зазначає наступне.
В силу вимог пункту 9-1 Порядку №1210 (у редакції з 01.10.2017) за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:
П=Зс*Кзс*Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс=Зп(мін)*5/Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Як встановлено судом, відповідач при обчисленні пенсії виходив з того, що для розрахунку середнього коефіцієнта заробітної плати враховується п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) за попередній рік.
При обчисленні пенсії позивача станом на дату звернення за перерахунком, її основний розмір розрахований за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку №1210, виходячи з показника Зс (середня заробітна плата (дохід), з якої сплачено страхові внески (середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, який становить 5426,60 грн; Кзс (середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, розрахований шляхом ділення п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021 та визначений - 2,90126 та Кв (розмір відшкодування фактичних збитків у відсотках, що визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи, 60%.
Крім основного розміру пенсії, позивачу нараховано 580,20 грн - підвищення як особі з інвалідністю армії, прирівняним до інвалідів 3 групи; 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни 3 групи; 284,70 грн - додаткова пенсія особам з інвалідністю 3 групи, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Враховуючи доплати до основного розміру пенсії її загальний розмір станом на 01.12.2021 становив 10361,29 грн.
Суд зазначає, що формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності, у цьому випадку визначено пунктом 9-1 Порядку №1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому, для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік.
Відповідно до частини 3 статті 54 Закону №796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Так, пунктом 1 Порядку №1210 передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Перерахунок пенсії позивача проведений за формулою, що передбачена п.9-1 Порядку №1210 і наведені вище положення Порядку не скасовані та є чинними.
Застосування формули, передбаченої Порядком №1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом частини 3 статті 59 Закону №796-XII, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Тобто, за Законом №796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (ч.3 ст.54), і розмір пенсії може бути обчислений з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
При цьому, Закон №796-XII не містить положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачає проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У Рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
З вищенаведеного слідує, що при обчисленні розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону №796-XII, її розмір визначається відповідно до вимог частини 3 статті 59 цього Закону за бажанням особи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та з урахуванням формули, передбаченої п.9-1 Порядку №1210.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №520/12609/19.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дячука С.В. є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову Дячука Сергія Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Р.С. Денисюк