16 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/13817/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2021 № Ф-20443-13.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.10.2021 ФОП ОСОБА_1 отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Волинській області від 13.09.2021 №Ф- 20443-13, з якої вбачається, що у позивачки станом на 31.08.2021 рахується заборгованість у сумі 120132,72 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ, єдиний внесок), з якої 82121,91 грн. недоїмки за основним платежем та 38010,91 грн. заборгованість за штрафними санкціями.
На вказану вимогу ФОП ОСОБА_1 13.10.2021 направила скаргу до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), на що 10.11.2021 отримано рішення №24920/6/99-00-06-02-014-06 від 01.11.2021 про результати розгляду скарги, яким відмовлено в її задоволенні. Вказане рішення мотивоване тим, що за даними інтегрованої картки платника, загальна сума заборгованості скаржника, станом на 31.08.2021 становить 120132,72 грн. яка виникла внаслідок несплати сум донарахованого єдиного внеску та штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску, згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2017 № Ф-0082361307 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.08.2017 № 0082351307 ГУ ДФС Волинській області, узгоджених шляхом оскарження в судовому порядку (справа №140/1678/19). На підставі цих даних ГУ ДПС у Волинській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2021 №Ф-20443-13, відповідно до вимог чинного законодавства.
Вказану податкову вимогу від 13.09.2021 № Ф-20443-13 позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що на даний час ФОП ОСОБА_1 не оспорюється вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 10.08.2017 №Ф-0082361307 про сплату (боргу) недоїмки зі сплати єдиного внеску та рішення від 10.08.2017 №0082351307, однак оспорюється те, що податковий орган повторно виніс нову вимогу на залишок боргу, замість того, щоб відправити на виконання до органу ДВС вказані вимогу та рішення.
Позивач покликається на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі № 140/1678/19, якою було скасовано нову вимогу про сплату боргу, яка була винесена 12.06.2019 за № Ф-11661-25У без урахування вимоги від 10.08.2017 № 0082351307 та рішення від 10.08.2017 № Ф-0082361307.
Крім того, позивач як платник податків ніколи не сплачувала окремо заборгованість згідно з вимогою від 10.08.2017 № Ф-0082361307 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 82753,61 грн. та рішення від 10.08.2017 № 0082351307 про застосування штрафних санкцій у розмірі 41376,81 грн., а сплачувала лише поточні зобов'язання з ЄСВ, однак податковий орган вказані поточні платежі зараховував в погашення боргу з ЄСВ та штрафних санкцій, хоча в квитанціях зі сплати ЄСВ вказане конкретне призначення платежів.
Позивач стверджує, що оскільки постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.09.2020 у справі №140/1678/19 набула законної сили 21.09.2020, з того ж моменту вимога від 10.08.2017 №0082351307 та рішення від 10.08.2017 №Ф-0082361307 стали узгодженими та підлягали направленню на виконання органу ДВС. Разом з тим, 05.11.2020 поновлено заборгованість з ЄСВ на суму 82753,61 грн. та 41376,81 грн., внаслідок чого загальна заборгованість зросла до суми 124130,42 грн. Тому податковий орган повинен був направити в орган ДВС для виконання оригінали узгоджених вимог від 10.08.2017 №0082351307 та рішення від 10.08.2017 №Ф-0082361307, однак цього не зробив, а в подальшому виніс нову вимогу на суму 118691,22 грн. з урахуванням поточних проплат. Станом на кінець 2020 року вбачається сальдо заборгованості 123008,42 грн. На момент винесення оскаржуваної вимоги з ЄСВ (13.09.2021) є останній запис станом на 06.09.2021, згідно з яким існує заборгованість в сумі 118691,22 грн.
Крім того, за даними інтегрованої картки платника протягом всього 2021 року нараховано зобов'язань з ЄСВ 26540,76 грн., та сплачено 28138,00 грн., станом на 07.11.2021 борг 121410,82 грн. Отже, сума недоїмки є динамічною та постійно змінювалася: частково погашався штраф, застосований рішенням від 10.08.2017 №Ф-0082361307, вимога за актом перевірки від 10.08.2017 №0082351307, проте недоїмка одночасно зростала на суму самостійно нарахованого платником єдиного внеску та пені, нарахованої відповідачем.
Таким чином, вимога від 10.08.2017 №0082351307 та рішення від 10.08.2017 №Ф-0082361307 є узгодженими та не є відкликаними, а отже податковим органом вкотре допущено порушення вимог закону, адже винесено нову вимогу зі сплати ЄСВ у сумі 120132,72 грн., з якої 82121,91 грн. недоїмки за основним платежем та 38010,91 грн., штрафних санкцій, без вказаних узгоджених вимоги, чим фактично подвоєно суму боргу, адже кожна з вказаних вимог і рішень є виконавчими документами.
Позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Волинській області від 13.09.2021 № Ф-20443-13.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 76).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 80-83) представник відповідача Шимчук Т.В. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної вимоги.
Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.
Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд наголошує, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача не підлягало судом вирішенню по суті.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 КАС України дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області сформувало та скерувало позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2021 №Ф-20443-13, з якої вбачається, що станом на 31.08.2021 заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 120132,72 грн., в т. ч. 82121,91 грн. недоїмки та 38010,81 грн. штрафу (а. с. 22).
Станом на 31.08.2021 в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 дійсно відображена заборгованість зі сплати ЄСВ в сумі 120132,72 грн. (а. с. 87).
Листом від 21.10.2021 № 15940/6/103-20-07-09-06 (а. с. 28-29), у відповідь на заяву позивача від 13.09.2021 щодо податкового боргу, ГУ ДПС у Волинській області повідомило, що ФОП ОСОБА_1 оскаржено у судовому порядку податкові повідомлення-рішення від 10.08.2017 №0082341307, №0081991307, №0082061307, вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ №0082361307 та рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску №0082351307, прийняті за результатами фактичної перевірки (акт від 17.07.2017 №6515/03-20-13-07/ НОМЕР_1 ) та вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 12.06.2019 №Ф-11661-25У. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 №857/10102/19 у справі №140/1678/19 вищевказані податкові повідомлення-рішення скасовано, проте постановою Верховного Суду від 21.09.2020 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 скасовано, адміністративну справу №140/1678/19 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2017 №0081991307, №0082341307, №0082061307 та вимоги від 12.06.2019 №Ф-11661-25У про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду, а позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимоги від 10.08.2017 № Ф-0082361307 про сплату (боргу) недоїмки зі сплати єдиного внеску та рішення від 10.08.2017 №0082351307 про застосування штрафних санкцій залишено без розгляду (а. с. 36-40). Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №140/1678/19 (новий розгляд) визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 10.08.2017 №0081991307, №0082341307, №0082061307 та вимогу від 12.06.2019 №Ф-11661-25У (а. с. 41-56). Тобто, станом на 13.10.2021 вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 10.08.2017 №Ф-0082361307 про сплату (боргу) недоїмки зі сплати єдиного внеску та рішення від 10.08.2017 року №0082351307 вважаються узгодженими та підлягають сплаті.
13.10.2021 позивач направила до ДПС України скаргу на вказану вимогу (а. с. 24-27), на яку отримала рішення №24620/6/99-00-06-02-014-06 від 01.11.2021 про результати розгляду скарги, яким оскаржувану вимогу залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 від 13.10.2021 - без задоволення (а. с. 31-33). Вказане рішення ДПС України №24620/6/99-00-06-02-014-06 від 01.11.2021 про результати розгляду скарги мотивоване тим, що за даними інтегрованої картки платника, загальна сума заборгованості скаржника, станом на 31.08.2021 становить 120132,72 грн., яка виникла внаслідок несплати сум донарахованого єдиного внеску та штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску, згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2017 № Ф-0082361307 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.08.2017 №0082351307 ГУ ДФС Волинській області, узгоджених шляхом оскарження в судовому порядку (справа №140/1678/19). На підставі цих даних ГУ ДПС у Волинській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2021 №Ф-20443-13, відповідно до вимог чинного законодавства.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із абзацами першим, третім, п'ятим, шостим, дванадцятим частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI; в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної вимоги від 13.09.2021 № Ф-20443-13) податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Відповідно до частини п'ятої статті 25 Закону № 2464-VI вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
За приписами частини шостої статті 25 Закону № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Пунктом 1 розділу І Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, зі змінами; далі - Інструкція № 449), передбачено, що ця Інструкція врегульовує застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) та визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами.
За приписами пункту 3 розділу VI Інструкції № 449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:
платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;
вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі. Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника. Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Пунктом 5 розділу VI Інструкції № 449 визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):
пред'являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»;
надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.
Згідно із пунктом 6 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону;
є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Відповідно до пункту 8 розділу VI Інструкції № 449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 31.08.2021 (тобто, станом на кінець календарного місяця) за обліковими даними ІТС за ФОП ОСОБА_1 обліковувалася заборгованість зі сплати ЄСВ в загальній сумі 120132,72 грн. (а. с. 87). Відтак, відповідно до приписів статті 25 Закону № 2464-VI, розділу VI Інструкції № 449 відповідач правомірно сформував та надіслав позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2021 №Ф-20443-13 на загальну суму заборгованості з ЄСВ 120132,72 грн., в т. ч. недоїмка - 82121,91 грн., штраф - 38010,81 грн.
При цьому, суд звертає увагу, що в оскаржуваній вимозі від 13.09.2021 №Ф-20443-13 відсутня літера «У», що свідчить про те, що така вимога є неузгодженою.
При вирішенні даного спору суд також враховує, що заборгованість в сумі 120132,72 грн. станом на 31.08.2021 виникла, зокрема, й внаслідок несплати позивачем сум донарахованого єдиного внеску та штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску, згідно з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2017 № Ф-0082361307 (а. с. 13) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.08.2017 №0082351307 ГУ ДФС Волинській області (а. с. 14), узгоджених шляхом оскарження в судовому порядку (справа №140/1678/19), про що зазначено у рішенні ДПС України №24620/6/99-00-06-02-014-06 від 01.11.2021 про результати розгляду скарги (а. с. 31-33).
Суд звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 140/1678/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги, податкових повідомлень-рішень рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 скасовано, позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимоги від 10.08.2017 №Ф-0082361307 про сплату (боргу) недоїмки зі сплати єдиного внеску та рішення від 10.08.2017 №0082351307 про застосування штрафних санкцій залишено без розгляду (а. с. 36-40).
Тобто, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2017 № Ф-0082361307 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.08.2017 №0082351307 вважаються узгодженими, чого сторони не заперечують, а визначені у них суми недоїмки та штрафних санкцій з ЄСВ підлягають сплаті.
При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2017 № Ф-0082361307 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.08.2017 №0082351307 до органів ДВС для їх примусового виконання не були направлені, їх примусове виконання органами ДФС не здійснюється.
Суд не погоджується із доводами позивача про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2017 № Ф-0082361307 та рішення від 10.08.2017 №0082351307 є узгодженими та не є відкликаними, а, винісши оскаржувану вимогу від 13.09.2021 №Ф-20443-13, відповідач фактично подвоїв суму боргу, оскільки, як уже зазначалося, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2017 № Ф-0082361307 та рішення від 10.08.2017 №0082351307 не були (у зв'язку з їх судовим оскарженням) пред'явлені до виконання органу ДВС, що, у зв'язку із непогашенням суми боргу (чого позивач не заперечує) надає контролюючому органу повноваження на винесення нової вимоги про сплату боргу (недоїмки) станом на кінець календарного місяця за обліковими даними ІТС, та не може вважатися подвійним стягненням суми заборгованості.
Стосовно покликання позивача на висновки, викладені у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі № 140/1678/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, то суд зазначає, що вказаним судовим рішенням було визнано протиправною та скасовано вимогу від 12.06.2019 №Ф-11661-25У, зокрема, з тих підстав, що вказана вимога сформована передчасно, без урахування положень про узгодження вимоги (тобто, не у спосіб, визначений чинним законодавством), вона не містить відомостей про суму штрафу та пені, сформована як узгоджена вимога та скерована для примусового виконання, проте, інтегрована картка не містить відомостей станом на 12.06.2019 - на дату формування узгодженої вимоги №Ф-11661-25У - про наявність недоїмки у сумі 142755,55 грн., а тому у відповідача були відсутні підстави для формування цієї вимоги та надіслання її для примусового виконання до органу державної виконавчої служби (а. с. 41-56).
Проте, оскаржувана у цій справі вимога від 13.09.2021 №Ф-20443-13 містить загальну суму заборгованості (в т. ч. суму недоїмки та штрафу), та сформована за обліковими даними ІТС, відповідно до яких станом на 31.08.2021 (тобто, станом на кінець календарного місяця) за ФОП ОСОБА_1 дійсно обліковувалася заборгованість зі сплати ЄСВ в загальній сумі 120132,72 грн.
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що нею сплачувалися лише поточні зобов'язання з ЄСВ, однак податковий орган вказані поточні платежі зараховував в погашення боргу з ЄСВ та штрафних санкцій, хоча в квитанціях зі сплати ЄСВ вказане конкретне призначення платежів, позаяк приписами частини шостої статті 25 Закону № 2464-VI чітко передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувана у цій справі вимога ГУ ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2021 №Ф-20443-13 винесена з дотриманням вимог статті 25 Закону № 2464-VI, розділу VI Інструкції № 449, тобто є правомірною та такою, що прийнята відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, доводи позивача про незаконність вказаної вимоги та подвійне стягнення заборгованості з ЄСВ не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх