м. Вінниця
16 червня 2022 р. Справа № 120/18103/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому провадженні питання щодо ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Плюс" про стягнення податкового боргу,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Плюс» (відповідач) з такими позовними вимогами:
стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-Плюс", кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 60205,90 грн. (шістдесят тисяч двісті п'ять гривень 90 копійки);
накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Плюс» що відкриті в установах банків на суму боргу.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2022 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Плюс" задоволено повністю.
Після винесення вищевказаного рішення, судом встановлено, що щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Плюс», які знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Стосовно позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, в межах суми податкового боргу у розмірі 60205,90 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Таким чином, на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.
Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв'язку, суд вважає, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявності підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.
В даному випадку, такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З матеріалів справи судом встановлено, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу, а тому позовні вимоги в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку в межах суми податкового боргу в сумі 60205,90 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу, відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, і наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову повністю.
Враховуючи те, що в рішенні від 25.05.2022 року №120/18103/21-а судом не ухвалено рішення щодо позовної вимоги щодо накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Плюс" що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 60205,90 грн, суд приходить до висновку про винесення додатково рішення та задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Керуючись статтями 241 - 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Ухвалити додаткове рішення у адміністративній справі №120/18103/21-а за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Плюс" про стягнення заборгованості.
2. Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Плюс», що відкриті в установах банків, в межах суми податкового боргу в розмірі 60205,90 грн. (шістдесят тисяч двісті п'ять гривень 90 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна