Справа №295/5221/22
1-кс/295/2577/22
Іменем України
10.06.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
подане слідчим СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 ,
погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні за №12022060400000111 від 16.01.2022,
відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Черняхів Черняхівського р-ну Житомирської області, українця, громадянина України, не працюючого, з неповною середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У клопотанні вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, належних висновків з попередньої судимості не зробив та вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 14.01.2022, близько 02 години 00 хвилин, у ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_8 , та перебував неподалік будинку АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна.
В цей же день, час та місці ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, будучи впевненими, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження навісного замка, проникли до підсобного приміщення вищевказаного будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 , де викрали велосипед чорного кольору марки «Ardis».
Таким чином ОСОБА_5 таємно, повторно, у поєднанні з проникненням у приміщення та за попередньою змовою групою осіб, викрав чуже майно, що належить ОСОБА_9 , заподіявши останній матеріальної шкоди на суму 4152 гривні 53 копійки.
Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до приміщення, вчиненого групою осіб, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.
Крім того, 18.02.2022, близько 12 години 00 хвилин, у ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_8 , перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна.
В цей же день, час та місці ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, будучи впевненими, що за ними ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження вікна, проникли до будинку АДРЕСА_4 , де викрали: грошові кошти в сумі 800 доларів (22640 гривень), золотий ланцюжок 585 проби вагою 4,37 грам, вартістю 7425 гривень 15 копійок, золоті сережки 585 проби вагою 4,25 грам, вартістю 7221 гривня 26 копійок, ноутбук марки «ASUS» моделі «X54S» вартістю 6333 гривні 33 копійки.
Таким чином ОСОБА_5 таємно, повторно, у поєднанні з проникненням та за попередньою змовою групою осіб, викрав чуже майно, що належить ОСОБА_10 , заподіявши останній матеріальної шкоди на суму 43619,74 грн.
Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до житла, вчиненого групою осіб, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_5 складено та вручено особисто під підпис 24.05.2022.
Крім викладеного, у клопотанні слідчим вказано про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий вказує, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 3-х до 6-ти років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Також слідчий зазначає, що відсутність постійного місця роботи, незадовільний майновий стан та наявність відомостей щодо притягнення до кримінальної відповідальності раніше, може свідчити про те, що ОСОБА_5 може продовжувати свою злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення (п.1 ч.5 ст.177 КПК України ).
Ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що інший підозрюваний ОСОБА_8 , потерпілі та свідки проживають в одному селищі разом з ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, він може незаконно впливати на їх у даному кримінальному провадженні з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій.
Сторона обвинувачення вважає, що запобігання наведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 можливе винятково у разі застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні, наголосили, що підозрюваний має судимості, однак на шлях виправлення не став.
Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що вину визнає та співпрацює зі слідством, на виклики слідчого з'являється. Пояснив, що живе за кошти, якими допомагає йому брат, який працює у Польщі. Наразі працює неофіційно на м'ясокомбінаті, однак незабаром його працевлаштування буде офіційно оформлене. Просив застосувати більш запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, аби мати можливість працювати та відшкодувати потерпілим завдані збитки. Також вказав, що на викрадені кошти придбав мопед, а викрадене майно повернув потерпілим. Раніше вчинив злочин під впливом друга, оскільки повністю не розумів значення своїх дій, наразі став на шлях виправлення.
Захисник у судовому засіданні заявив клопотання про допит у якості свідка матір підозрюваного ОСОБА_11 . Захисник вважає, що оскільки вчиненні ОСОБА_5 злочини мають майновий, а не насильницький характер, то останній не становить загрозу для суспільства. Наведені прокурором ризики вважає необґрунтованими, просив застосувати запобіжний захід у певний час доби, щоб підозрюваний мав можливість працювати та виправитись.
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що є матір'ю ОСОБА_5 , вони проживають у одному будинку. Син живе за кошти свідка, а також від допомоги старшого сина, який працює у Польщі. Коштів вистачає, ОСОБА_5 забезпечений всім необхідним. ОСОБА_5 працює на м'ясокомбінаті, йому потрібно пройти медичну комісію, після чого його працевлаштування буде оформлене офіційно. Свідок вважає, що підозрюваний може виправитись. ОСОБА_12 допомагає матері по господарству, не зловживає спиртним напоями, поганого впливу на оточуючих не має. Крадіжки вчиняв і раніше, відбував покарання. Свідок вважає, що підозрюваний вчиняє злочини під впливом інших осіб. Наразі свідок вже має вплив на сина, він нормально себе поводить, дотримується режиму комендантської години. З потерпілими про відшкодування збитків домовились.
Встановлено, що в СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №12022060400000111 від 16.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
24.05.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При цьому, згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Окрім того, згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Подане до суду клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України та в ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що наразі підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, при оцінці існуючих ризиків, на які покликались слідчий та прокурор, суд враховує також, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто, у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до приміщення, вчиненого групою осіб, тобто у вчиненні злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
На переконання слідчого судді, слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, відповідно застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов'язків та запобігання наведеним ризикам.
Слідчим суддею враховується, що ОСОБА_5 неодноразово судимий. Так ухвалами Черняхівського районного суду Житомирської області від 14.03.2016 та від 17.03.2015 до нього застосовано примусові заходи виховного характеру, у зв'язку з вчиненням ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України. Вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 10.04.2020 ОСОБА_5 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців. Вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 25.11.2021 ОСОБА_5 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком 3 роки та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, однак наразі вказаний вирок законної сили не набув.
Систематичність вчинення ОСОБА_5 крадіжок приводить до переконливого висновку про те, що існує ризик вчинення ним іншого злочину.
Крім того, усвідомлення можливого призначення покарання у вигляді позбавлення волі, відсутність стійких соціальних зв'язків, дає припущення вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Також слідчий суддя вважає небезпідставним посилання органу досудового розслідування на наявність ризику незаконного впливу на іншого підозрюваного, потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, з огляду на те, що вказані особи проживають з підозрюваним в одному невеликому селищі, що призводить до можливості безперешкодного контакту між ними, та відповідно, можливості незаконного впливу.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Дані обставини є істотними і такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.3 ст.183 КПК України).
При визначенні розміру застави суд враховує приписи п.2 ч.5 ст.182 КПК України, майновий стан підозрюваного, який не має офіційного постійного місця роботи, спосіб життя, інші встановлені відомості про підозрюваного та наявні ризики за ст.177 КПК України, суд вважає достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбаченим КПК України, встановлення розміру застави у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 грн (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять гривень).
За таких обставин, оцінивши ризики, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає їх обґрунтованими у повному обсязі та зважаючи на викладене вище, підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не вбачає, а тому подане клопотання про застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.08.2022 включно.
Строк дії ухвали - до 08.08.2022 включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Богунського районного суду м.Житомира.
Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 грн (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять гривень).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований (проживає) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
5) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 , потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі установи виконання покарань.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали о 17-20 год 16.06.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1