Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 2-5062/10
провадження № 61-2014св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів)
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 25 травня 2021 року у складі судді Ковальова І. М. та постанову Рівненського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року (в частині щодо видачі дубліката виконавчого листа) у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,
Описова частина
Короткий зміст заяви
У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») звернулося до суду із заявою, в якій просило видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-5062/10 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник ТОВ «Кей-Колект»)) заборгованості в сумі 847 698,54 грн та поновити строк пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 18 листопада 2010 року Рівненським міським судом Рівненської області на виконання рішення в справі № 2-1558/10 видано два виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» кредитної заборгованості в розмірі 847 698,54 грн.
Виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 , виданий 18 листопада 2011 року Рівненським міським судом Рівненської області, з 18 жовтня 2016 року до теперішнього часу перебуває на виконанні у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Між тим, виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2 втрачений.
13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 2 та 15 жовтня 2012 року Рівненським міським судом Рівненської області постановлено ухвалу, якою замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект».
15 лютого 2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, однак ТОВ «Кей-Колект» його не отримувало.
Посилаючись на те, що рішення суду у вказаній справі не виконано, а виконавчі листи втрачено, заявник, який є правонаступником первісного стягувача, просив видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 2-1558/10 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 23 жовтня 2007 року, де боржником за вказаним виконавчим документом є ОСОБА_2 , поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 травня 2021 року заяву ТОВ «Кей-Колект» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа по справі № 2-5062/10 за позовом ПАТ «УкрСибБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та поновлено ТОВ «Кей-Колект» процесуальний строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про поважність причин пропуску заявником строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, поновив його та видав дублікат виконавчого документа.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 25 травня 2021 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суд першої інстанції щодо доведеності заявником факту втрати оригіналу виконавчого листа під час його виконання та вважав судове рішення таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами обох інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме заявником пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання та не надано суду доказів пропущення втрати виконавчого документу та пропуску вказаного строку з поважних причин, а також не зазначено про їх поважність в поданій заяві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні заяви.
Суди зробили висновки на припущеннях за відсутності в матеріалах справи доказів, на які вони посилались у судових рішеннях.
Доводи інших учасників справи
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 202 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 25 травня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року (в частині щодо поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа) в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа, видачу дубліката виконавчого листа, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів).
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2022 рокупоновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 25 травня 2021 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Рівненського міського суду Рівненської області справу № 2-5062/10 за заявою ТОВ «Кей-Колект» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа, видачу дубліката виконавчого листа, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів).
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2022 року справу № 2-5062/10 призначено до судового розгляду.
Обставини справи
Суди встановили, що заочним рішенням Рівненського міського суду від 09 вересня 2010 року у справі № 2-5062/10 задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договорам в сумі 845 878,54 грн і судові витрати в розмірі 1 820 грн, усього 847 698,54 грн.
18 листопада 2010 року Рівненським міським судом було видано два виконавчих листи у зазначеній справі.
Ухвалою Рівненського міського суду від 15 жовтня 2012 року замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника на підставі договору факторингу від 15 жовтня 2012 року - ТОВ «Кей-Колект».
Також установлено, що з 07 жовтня 2015 року до 15 лютого 2016 року на виконанні у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження № 48941461 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5062/10, виданого 18 листопада 2010 року Рівненським міським судом Рівненської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» кредитної заборгованості в сумі 847 698,54 грн.
15 лютого 2016 року державним виконавцем Кравчук І. Б. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час винесення постанови) у зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернене стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними.
Згідно з даними автоматизованої системи виконавчого та інформації Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вказане виконавче провадження знищено у зв'язку з закінченням строків зберігання. На даний час вищевказаний виконавчий документ на виконання до відділу повторно не надходив.
Обґрунтовуючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання, ТОВ «Кей-Колект» посилалося на поважність причин пропуску такого строку, зокрема ненадходження виконавчого документа від органів державної виконавчої служби та інформації стосовно ходу виконавчого провадження.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження у цій справі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 25 травня 2021 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року (в частині щодо видачі виконавчого документа) є посилання заявника на порушення судом норм процесуального права, а саме заявником пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання та не надано суду доказів втрати виконавчого документу та пропуску вказаного строку з поважних причин, а також не зазначено про їх поважність в поданій заяві.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
На час видачі виконавчого листа у справі № 2-5062/10 (листопад 2010 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред'явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).
Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою, дійшов висновку про пропуск заявником строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку з чим поновив його та видав дублікат виконавчого документа відносно боржників.
Погодившись із висновком суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що оригінал виконавчого листа втрачено, відомості про направлення та вручення такого листа відсутні, а інформація про стан виконавчого провадження отримана ТОВ «Кей-Колект» лише у 2021 році.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що на виконання рішення Рівненського міського суду від 09 вересня 2010 року у справі № 2-5062/10 видано два виконавчих листи щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Звертаючись із заявою про видачу дублікату виконавчого документа, де боржником є ОСОБА_2 , заявник вказував, що виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 до теперішнього часу перебуває на виконанні у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), а виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2 втрачений.
Зокрема, згідно з Інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження № 25670443 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5062/10, виданого 18 листопада 2010 року Рівненським міським судом Рівненської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» кредитної заборгованості в сумі 847 698,54 грн, де боржником є ОСОБА_1 , 10 жовтня 2016 року надійшло на виконання до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), державним виконавцем Гаврилюк Н. П. проводяться виконавчі дії.
У листі від 22 лютого 2021 року Міністерство юстиції України повідомило, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження та Інформації Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на виконанні у Рівненському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (на даний час Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (з 07 жовтня 2015 року до 15 лютого 2016 року перебувало виконавче провадження № 48941461 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського міського суду від 18 листопада 2010 року № 2-5062/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу у сумі 847 698,54 грн. Боржником за вказаним виконавчим провадженням є ОСОБА_2 . Згідно з даними системи, у зв'язку з відсутністю майна у боржника, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, державним виконавцем 15 лютого 2016 року на підставі вимог пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Згідно частини п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Апеляційний суд, обґрунтовувавши свої висновки тим, що виконавче провадження знищено у зв'язку з закінченням строків зберігання, тому спростувати твердження заявника про неотримання ним виконавчого листа неможливо, та, пославшись на те, що оригінал виконавчого листа втрачено, відомості про направлення та вручення такого листа відсутні, а інформація про стан виконавчого провадження отримана ТОВ «Кей-колект» лише у 2021 році,не звернув увагу на те, що видача дубліката виконавчого листа пов'язується не лише із фактом втрати його оригіналу, а також зі строком пред'явлення такого виконавчого документа до виконання.
Зокрема, на порушення статті 81 ЦПК України апеляційний суд не встановив обставин, які пов'язані з винесенням постанови про повернення виконавчого документа щодо боржника ОСОБА_2 , не надав оцінки доводам заявника та наявним у справі доказам щодо повернення оригіналу виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_2 у лютому 2016 року, що, у свою чергу, має важливе значення для правильного вирішення заяви, та, з огляду на це, не перевірив, чи не сплив на момент подачі заяви про видачу дубліката виконавчого листа строк для його пред'явлення з урахуванням частини п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (у зазначеній вище редакції). Погодившись з висновком суду першої інстанції про видачу дубліката виконавчого листа щодо боржниці ОСОБА_1 , у зв'язку із втратою його оригіналу, апеляційний суд будь якої оцінки даним Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про те, що виконавче провадження № 25670443, де боржником є ОСОБА_1 , знаходиться на виконанні у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), не надав.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення апеляційного суду постановлене без додержання норм процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Рівненського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року в частині щодо видачі дубліката виконавчого документа скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов