16 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/366/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Кучеренко О.О. (довіреність від 14.12.2021 №20)
відповідача - Грищенко К.В. (в порядку самопредставництва)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод"
до Антимонопольного комітету України
про скасування рішення АМК України від 10.11.2020 № 689-р.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод" (далі - Товариство, позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет, відповідач) про скасування рішення АМК України від 10.11.2020 № 689-р (далі - рішення АМК).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.11.2020 АМК було прийнято рішення, яким визнано, що позивач вчинив порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (далі - Закон №236/96-ВР), у вигляді поширення на упаковках виробленого ним на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "Продпоставка Лтд" продукту інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "Масло солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", щодо його назви та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.
1.3. За вищезазначене порушення на позивача накладено штраф у розмірі 3 604 650, 00 грн. Позивач вважає рішення АМК незаконним та необґрунтованим. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення АМК.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2021 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 (колегія суддів: Куксов В.В., Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.), позов задоволено.
2.2. Визнано протиправним та скасовано рішення АМК.
2.3. Стягнуто з АМК на користь Товариства 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. АМК не погоджуючись з судовими рішенням попередніх інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити повністю.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. АМКУ із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує на порушення норм процесуального права, зокрема, статей 74, 76-79, 86 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі № 916/2586/20, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18.
4.2. Із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник у касаційній скарзі зазначає, щодо відсутності висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах щодо застосування:
- приписів пункту 24 статті 1 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 № 2042-VII (далі - Закон № 2042-VII), у сукупності з пунктом 55 статті 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі - Закон № № 771/97-ВР) та частини другої статті 14 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877- V) стосовно визначення "оператор ринку";
- приписів статті 14, пунктів 1, 2 статті 18 Закону №877- V та статті 21 Закону № 2042-VII стосовно порядку відбору арбітражних (контрольних) зразків та проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).
5. Позиція інших учасників справи
5.1. До Верховного Суду надійшло клопотання Товариства щодо долучення відзиву на касаційну скаргу до матеріалів справи.
У своєму відзиві Товариство заперечує проти доводів скаржника та просить поновити строк для його подання, який був пропущений у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні.
Втім, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений (а не поновлений) судом, зокрема, за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку (частина друга статі 119 ГПК України), проте строк для подання такого клопотання сплинув.
5.2. Водночас, враховуючи частину другу статті 2 ГПК України, статтю 42 ГПК України через призму меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України), Суд дійшов до висновку про задоволення клопотання Товариства про долучення до матеріалів справи поданого відзиву в якості письмових пояснень по справі.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Як підтверджено матеріалами справи, 10.11.2020 АМК за результатами розгляду справи № 127-26.4/115-19 постановлене рішення.
6.2. В пункті 1 резолютивної частини рішення АМК визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР, у вигляді поширення на упаковках виробленого ним на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" продукту інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "МАСЛО солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", щодо його назви та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.
6.3. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство штраф у розмірі 3 604 650, 00 грн (пункт 2 рішення АМК).
6.4. Рішення АМК мотивовано, зокрема, такими фактичними даними та доводами:
(12) …. Комітетом направлено вимоги про надання інформації до державних підприємств науково-виробничих центрів стандартизації, метрології та сертифікації України щодо проведення випробування зразків молочної продукції на вміст у її складі жирів немолочного походження (стеринів тощо), зокрема вимогу від 26.02.2020 № 127-29/09-2085 про надання інформації до Державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - ДП "Харківстандартметрологія");
(13) Комітетом отримано протоколи випробувань харчової продукції, зокрема від 17.12.2018 № 10595/Д (далі - Протокол 1) ДП "Харківстандартметрологія" від 17.12.2018 № 10596/Д (далі - Протокол 2) ДП "Харківстандартметрологія", відповідно до яких у складі масла вершкового виробництва Товариства (масло вершкове виробництва Товариства далі - Продукція) виявлено немолочні жири;
(15) Відповідно до Протоколу 1 у складі масла солодковершкового екстра, маркованого позначенням "DOBRЕ" 82,5 % жиру, фасованого 1/180 грам (дата виготовлення - 23.11.2018, номер партії 1) (далі - Масло 1), виробництва Товариства виявлено наявність немолочних жирів, а саме, зазначено висновок: "Наданий зразок продукції - масло солодковершкове екстра ТМ "DOBRE" 82,5 % жиру за перевіреними показниками не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005. Містить немолочний жир" (масова частка немолочних жирів у жирі, виділеному з продукту, - 15,1 %);
(16) Відповідно до Протоколу 2 у складі масла солодковершкового селянського, маркованого позначенням "DOBRE" 73 % жиру, фасованого 1/180 грам (дата виготовлення - 15.11.2018, номер партії 1) (далі - Масло 2), виробництва Товариства виявлено наявність немолочних жирів, а саме, зазначено висновок: "Наданий зразок продукції - масло солодковершкове селянське ТМ "DOBRE" 73 % жиру за перевіреними показниками не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005. Містить немолочний жир" (масова частка немолочних жирів у жирі, виділеному з продукту, - 13,9 %);
(17) Замовником щодо проведення випробувань Масла 1 та Масла 2 є Головне управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області);
(18) Зразки Масла 1 та Масла 2 відібрано згідно з актом відбору зразків у товаристві з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" (далі - ТОВ "ОМЕГА"), магазин "ВАРУС-4" в торгово-розважальному комплексі "МОСТ-СІТІ ЦЕНТР" (Україна, м. Дніпро, вул. Глінки, буд. 2);
(20) Виготовлення та реалізацію Масла 1 та Масла 2 Товариство здійснювало на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" (далі - ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД"). Подальший збут та реалізацію Масла 1 та Масла 2 ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" здійснювало на власний розсуд;
(21) Замовником упаковок Масла 1 та Масла 2 є ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД". Перевірку інформації на упаковках Масла 1 та Масла 2 здійснює Товариство. Друк упаковок для Масла 1 та Масла 2 здійснює товариство з обмеженою відповідальністю "Весна Бренд";
(25) На Упаковках поширено, зокрема, таку інформацію: "МАСЛО солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", "Склад продукту вершки отримані з молока коров'ячого та маслянка";
(26) Товариство отримано лист Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про невідповідність Масла 1 та Масла 2, а також отримано Протокол 1 та Протокол 2. Під час відбору зразків Масла 1 та Масла 2 представники Товариства не були запрошені для відбору та не були присутні.
(27) Акт відбору зразків Масла 1 та Масла 2 складений комісією у складі начальника відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Бовсуновської С.О. та головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Лукацької О.О.;
(32) За інформацією, наданою Товариством, результати випробувань Масла 1 та Масла 2 Товариство не оскаржувало, оскільки Державне підприємство "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МТЕРОЛОГІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ" проводило випробування зразків-свідків, на що є акт відбору зразків від 10.01.2019 № 1 (далі - Акт відбору зразків-свідків) та протоколи випробувань харчової продукції від 16.01.2019 № 0246/19-х та від 16.01.2019 № 0247/19-х (далі разом - Протоколи випробувань зразків свідків), відповідно до яких у складі зразків свідків Масла 1 та Масла 2 не виявлено наявності немолочних жирів (% від загального жиру);
(33) Відповідно до Акта відбору зразків-свідків, зразки-свідки Масла 1 та Масла 2 відібрано представником Товариства. Місце відбору зразків свідків Масла 1 та Масла 2: камери зберігання готової продукції Товариства (вул. Заводська, 45, м. Гайсин, Вінницька обл.);
(42) Відповідно до ДСТУ 4399:2005 масло (з коров'ячого молока) - це харчовий жировий продукт, вироблений тільки з коров'ячого молока та продуктів його перероблення з рівномірно розподіленою в жировому середовищі вологою і сухими знежиреними речовинами;
(45) Пунктом 5.3.3 ДСТУ 4399:2005 заборонено для виробництва масла застосовувати будь-які жири та вершки, крім тих, що отримані з коров'ячого молока;
(58) Проте, відповідно до Протоколу 1 та Протоколу 2 у складі Продукції виявлено жири немолочного походження. Отже, Масло 1 та Масло 2 не є маслом вершковим у розумінні законодавства та нормативної документації України;
(59) Тобто, інформація "МАСЛО солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", поширена на Упаковках Масла 1 та Масла 2, є неправдивою;
(62) Отже, поширення Товариством неправдивої інформації може (могло) вплинути на наміри споживачів щодо придбання Масла 1 та Масла 2, а конкуренти можуть втратити своїх потенційних споживачів, унаслідок чого Товариство може отримати переваги в конкуренції під час реалізації цієї продукції;
(67) Отже, доказами, зібраними у Справі, доводиться, що дії Товариства, які полягали в поширенні на упаковках виробленого ним на замовлення ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" продукту інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "МАСЛО солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", щодо його назви та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР, у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
6.5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку щодо наявності правових підстав для визнання недійсними рішення АМК. Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку, що АМК не доведено обставин, пов'язаних з наявністю в діях позивача ознак, за якими кваліфікується правопорушення, передбачене статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР, в тому числі й те, що масло, вироблене позивачем, містить не молочні жири, та що поширення інформації здійснював позивач.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
8.2. Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення, дії позивача кваліфіковано за ознаками, передбаченими статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: з поширення на упаковках виробленого ним на замовлення ТОВ "Продпоставка Лтд" продукту інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "Масло солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", щодо його назви та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.
8.3. Визнаючи рішення АМК недійсним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що АМК який зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати дійсні обставини справи, в даному випадку було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, і зроблено висновки в оскаржуваному рішенні, які не в повній мірі відповідають обставинам справи. Так, позивач не поширював недостовірну інформацію, оскільки не пакував виготовлене ним масло в етикетку, зразки масла для дослідження були відібрані з порушенням порядку, встановленого законом, відповідно результати такого дослідження не можуть вважатися правомірними.
8.4. На переконання суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд:
- у рішенні АМК не наведені мотиви, з посиланням на відповідні докази та положення законодавства, якими АМК керувався, приймаючи рішення, при відхиленні заперечень позивача. Лише зазначення про не спростування доказами наданими позивачем протоколів випробувань харчової продукції від 17.12.2018 № 10595/Д ДП "Харківстандартметрологія" та від 17.12.2018 №10596/Д ДП "Харківстандартметрологія" без дослідження, оцінки, а також обґрунтувань причин відхилення відповідних доказів та причин надання переваги вказаним протоколам іншим доказам, свідчить про неповне з'ясування АМК обставин, які мають значення для справи;
- АМК не обґрунтував, на яких підставах він прийняв надані йому докази від державних органів, які отримані з порушенням порядку визначеного нормативно-правовими актами щодо порядку їх складання;
- під час розгляду справи представники АМК зазначили, що арбітражні зразки були відібрані Держспоживслужбою та передані ТОВ "ОМЕГА", і не заперечували того факту, що Товариству як оператору ринку такі зразки передані не були, що позбавило можливості позивача у даній справі провести дослідження саме за арбітражними зразками, відібраними Держспоживслужбою.
8.5. Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" АМК є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
8.6. Особливості спеціального статусу АМК обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України (визначених розділом VII Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 №169 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.1998 за №471/2911).
8.7. Основним завданням АМК, відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:
1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
8.8. Згідно з частиною першою статті 59 Законом України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон №2210) підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
8.9. Відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються Законом № 236/96-ВР, Законом № 2210, Законом України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон №3659), "Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року", міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України (стаття 3 Закону № 236/96-ВР).
8.10. Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону № 236/96-ВР (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
8.11. Згідно зі статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.
8.12. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;
- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
8.13. Вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом (стаття 20 Закону № 236/96-ВР).
8.14. Верховний Суд зазначає, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як, зокрема, недобросовісної конкуренції, не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону № 236/96-ВР), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частини перші статей 6 і 13 Закону №2210, статті 4, 6, 8, 15-1, 16, 17 і 18 Закону № 236/96-ВР). Така правова позиція викладена у постанові Великої Падати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №910/18025/17, від 20.11.2018 у справі №915/1253/17, від 02.06.2020 у справі №915/1889/19, від 18.02.2021 у справі №910/450/20 та від 05.10.2021 у справі №910/15594/18, про які також зазначає скаржник у касаційній скарзі.
8.15. Згідно зі статтею 41 Закону № 2210 та пункту 12 Правил розгляду заяв і справ, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
8.16. Під час розгляду даної справи саме в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, Суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК, з'ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону №2210 підстав для визнання недійсним рішення АМК.
8.17. Під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
8.18. Верховний Суд також наголошує, що ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
8.19. Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
8.20. При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).
Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
8.21. Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судам слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
8.22. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів звертає увагу, що тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
8.23. Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
8.24. Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
8.25. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18; та від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20 (на не врахування яких посилається скаржник у касаційній скарзі).
8.26. Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
8.27. Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з такого.
8.27.1. Відповідач в оскаржуваному рішенні АМК вказав на те, що на упаковках, виробленого позивачем продукту поширюється неправдива інформація. Вказаного висновку відповідач дійшов фактично на підставі наступних доказів, зібраних Комітетом - Протоколів 1 та 2, відповідно до яких у складі масла вершкового виробництва Товариства (масло вершкове виробництва позивача) виявлено немолочні жири. Замовником проведення випробувань масла, виробленого позивачем, є Головне управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області.
8.27.2. Відповідачем також було встановлено, що виготовлення та реалізацію масла Товариства здійснювало на замовлення ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД", що подальший збут та реалізацію масла ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" здійснювало на власний розсуд, що замовником упаковок масла є ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД", та що перевірку інформації на упаковках масла здійснює позивач.
8.27.3. Із матеріалів справи вбачається, що складення протоколів випробувань харчової продукції стало наслідком реалізації Головним управлінням Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області його повноважень у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо ТОВ "ОМЕГА".
8.27.4. В основу оскаржуваного рішення АМК лягли результати перевірки ТОВ "ОМЕГА" (магазину "Варус-4", розташованого в ТРК "Мост-Сіті Центр" за адресою: м.Дніпро, вул. Глінки, буд. 2), в рамках якої за рішенням першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 16.11.2018 № 112 був проведений відбір 10 проб зразків продукції, з метою проведення експертизи масла солодко вершкового на визначення немолочних жирів, в тому числі проб продукції, яка виготовляється Товариством.
8.27.5. Позивач в 2018 році був запланований об'єктом перевірки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, на грудень 2018 року, і за результатами відповідної планової перевірки порушень виявлено не було.
8.27.9. Акт відбору зразків Масла 1 та Масла 2 від 29.11.2018, складений комісією у складі начальника відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Бовсуновської С.О. та головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Лукацької О.О., у присутності заступника керуючого магазину "Варус-4" ТОВ "ОМЕГА" Пришедько Ю.С. Із змісту вказаного акту, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається що представники Товариства не були запрошені для відбору та не були присутні під час відбору зразків.
8.27.10. Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відбір зразків масла, виробником якого є позивач, 29.11.2018 був виконаний (проведений) з порушенням порядку, визначеного Законом №2042-VIII.
8.27.11. Також, згідно зазначеного в рішенні першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про відбір зразків продукції від 16.11.2018 № 112, таке рішення, в тому числі було прийнято, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №833 "Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень".
8.27.12. При незадовільних результатах дослідження, навіть за одним показником, проводиться повторний відбір зразків з тієї самої партії у подвійній кількості. Результати повторних досліджень є остаточними (пункт 13 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень).
8.27.13. В матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження повторного відбору зразків масла з тієї ж самої партії у подвійній кількості, а також результати повторних досліджень, які відповідно до пункту 13 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень є остаточними.
8.27.14. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 08.01.2019 позивач звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області з листом за вих. № 04-07-03, в якому просив направити спеціаліста для проведення комісійного відбору проб зразків-свідків масла солодковершкового селянського 73,0% жиру та масла солодковершкового екстра 82,5% жиру з метою проведення арбітражного дослідження в ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" (м. Київ, вул. Метрологічна, 4) на вміст не молочних жирів.
8.27.15. Судами встановлено, що 09.01.2019 Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області погодило арбітражне дослідження в ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" шляхом направлення позивачеві листа від 09.01.2019 за вих. № 02-4/163.
8.27.16. У присутності провідного лікаря ветеринарної медицини Гайсинської РДЛВМ Ковальчук Галини Василівни 10.01.2019 був складений Акт №1 відбору зразків (проб) продукції для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробовування). Відбір зразків масла для проведення арбітражного дослідження, з огляду на обставини не надання позивачу арбітражних зразків, був здійснений із зразків - свідків, масла, партії виготовленої та поставленої ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД", які зберігалися у позивача, як виробника.
8.27.17. За результатами проведеного дослідження ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" не виявило в зразках продукції позивача немолочного жиру, про що повідомив територіальному органу Держпродспоживслужби.
8.27.18. Із матеріалів справи також вбачається, що позивач листом вих. № 58-01-01 від 25.03.2020 повідомив відповідача, що пачки масла, виготовлені на замовлення ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" були розфасовані позивачем у пергамент, укладені в транспортну тару по 20 штук, яка в свою чергу була маркована етикеткою позивача, та доставлені на склад замовника. Відповідачу позивачем також були надані фото на підтвердження вказаного в листі.
8.27.19.Також, у зазначеному листі позивач повідомив відповідача, що етикетка масла містить інформацію, що у такій етикетці може міститися масло двох виробників та, що на етикетці зазначено адреси потужностей виробництва: Товариства (код 1) та ТОВ "КРЕМЕНЕЦЬКЕ МОЛОКО" (код 2), і що не відомо масло, якого з цих виробників знаходилося в пакувальній одиниці на момент відбору зразків, оскільки з наявною в матеріалах справи етикетки масла.
8.27.20. Судами попередніх інстанцій зазначено те, що з оскаржуваного рішення вбачається, що вказані обставини фактично не були враховані Комітетом при його прийнятті. Також із оскаржуваного рішення не вбачається, що Комітетом встановлювалися обставини замовлення у відповідний період ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" масла у ТОВ "КРЕМЕНЕЦЬКЕ МОЛОКО", обставини перепакування масла поставленого позивачем ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" у пергаменті в етикетку, обставини встановлення відповідальної особи за позначення на етикетці масла коду 1 або 2, тощо.
8.28. Верховний Суд не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на акт відбору зразків від 29.11.2018, (що був предметом розгляду у суді першої та апеляційної інстанцій), проте який залишений судами попередніх інстанцій без належної оцінки.
Враховуючи викладене, в даному випадку, суди попередніх інстанцій не здійснили належної оцінки всіх встановлених обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку, та залишив поза увагою саму суть інкримінованого позивачу порушення у розрізі норм матеріального права.
Оскільки за результатами розгляду Комітетом справи дії Товариства визнано недобросовісною конкуренцією у вигляді поширення на упаковках виробленого ним на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" продукту інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "МАСЛО солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", щодо його назви та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту, що є порушенням статті 15-1 Закону № 236/96-ВР. То встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів має здійснюватися саме через призму кваліфікації правопорушення здійсненого Комітетом.
8.29. Крім того, Товариством не було подано ні АМК, ані суду доказів оскарження в судовому порядку дій посадових осіб Держпродспоживслужби чи рішень Держпродспоживслужби та/або результатів випробувань Масла 1 і Масла 2 (щодо наявності в складі зазначеної продукції немолочних жирів). А отже, висновки про невідповідність продукції Товариства, зокрема, про наявність у складі немолочних жирів, є чинними.
Отже, доводи касаційної скарги, які містяться у розділі 4.1. цієї постанови, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.
8.30. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
8.31. Однак, ухвалені у справі судові рішення таким вимогам в повній мірі не відповідають, оскільки не з'ясувавши всіх обставин, що мають значення для справи, не дослідивши пов'язані з ними докази та без належного мотивування, залишивши поза увагою доводи позивача, що стосуються підстав позову, попередні судові інстанції припустилися порушення вимог статей 86, 236, 269 ГПК України щодо повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, а також аргументів сторін, що мають значення для правильного вирішення даної справи.
З урахуванням наведеного оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
8.32. Зважаючи на наведене, у Суду відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених в розділі 4.2. цієї постанови норм права. Оскільки, суд касаційної інстанції наділений повноваженням щодо надання висновку щодо застосування норм права у конкретних правовідносинах, а не надавати висновок щодо тлумачення норми права чи її застосування в цілому, безвідносно до конкретних правовідносин та встановлених і належним чином оцінених обставин справи.
8.33. З огляду на викладене, враховуючи те, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі вагомі, ключові та доречні питання, порушені у касаційній скарзі, які мають значення для вирішення даного спору під час нового розгляду.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України прийняті по суті цієї справи судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
9.2. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене в цій постанові, та, виходячи з предмета дослідження в такій категорії справ, вжити всі передбачені заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. Суди під час розгляду справи мають надати мотивовану оцінку кожному вагомому аргументу, дослідити та надати оцінку доказам як кожному окремо так і всім доказам в цілому (у їх сукупності), враховуючи вірогідність і взаємозв'язок доказів з мотивуванням відхилення або врахування кожного доказу.
10. Судові витрати
10.1. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі № 910/366/21 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос