13 червня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/738/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросток Україна”,
вул. Підвисоцького Професора, 6-В, м. Київ, 01103,
поштова адреса: вул. Андрія Шептицького, 4, 7 поверх, м. Київ, 02002
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард”,
вул. Піщанівська, 28, м. Мена, Чернігівська область, 15600
про стягнення 8 329 571,51 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився,
від відповідача: Іващенко В.І., адвокат;
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа № 927/738/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросток Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард”, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 8 329 571,51 грн, з яких 3 600 000,00 грн заборгованості, 314 531,51 грн - 3% річних, 1 175 040,00 грн інфляційних втрат та 3 240 000,00 грн - 2,5% від вартості товару за кожен місяць прострочки.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки мінеральних добрив № 215-АС від 01.04.2016.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.02.2022 справу №927/738/19, переданої на новий розгляд відповідно до постанови Верховного Суду від 11.01.2022, прийнято до розгляду суддею Ноувен М.П. та призначено підготовче засідання на 22.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2022 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання у справі № 927/738/19 відбудеться 01.06.2022.
У підготовчому засіданні 01.06.2022 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.06.2022.
Заяви та клопотання сторін.
11.02.2022 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив, а також заявив про застосування строків позовної давності.
Відзив на позов долучено судом до матеріалів справи.
21.02.2022 позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог від 21.02.2022 (вх.№486).
Відповідно до ч. 2,4 ст.170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Судом встановлено, що заява про зменшення позовних вимог від 21.02.2022 (вх.486) не підписана представником позивача, а відтак, остання не приймається судом до розгляду.
21.02.2022 представником позивача подано клопотання про допит в якості свідків колишніх директора ТОВ «Мена Авангард» ОСОБА_1 , головного агронома ОСОБА_2 , начальника дільниці автоперевезень ОСОБА_3 , водіїв ОСОБА_4 , ОСОБА_5 власника складу ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.1 ст.89 ГПК України свідок може бути викликаний судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи лише у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Вказану заяву прийнято судом до розгляду.
22.02.2022 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог від 21.02.2022 (вх.№ 502), відповідно до якої останній просить стягнути 6 007 556,71 грн, а саме: 3 600 000 грн заборгованості за отриманий товар, 1 858 680 грн інфляційних за період з 02.09.2016 по 31.09.2021, 548 876,71 грн 3% річних за період з 02.09.2016 по 31.09.2021.
Заява про зменшення позовних вимог підписана представником позивача.
З урахуванням того, що заява про зменшення позовних вимог подана позивачем у строки і порядку, визначеному ГПК України, остання підлягає задоволенню.
Справа розглядається з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог.
21.02.2022 позивачем подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого останній свої позовні вимоги підтримує, а також зазначає, що позивачем доведено, що 01.04.2016 по видатковій №Р0006933 на виконання умов договору поставки мінеральних добрив № 215-АС від 01.04.2016 передав у власність відповідача мінеральні добрива.
Суд долучив відповідь на відзив до матеріалів справи.
30.05.2022 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Так, представник відповідача наголошує на наступному:
Представниками товариства у даній справі є три адвокати, які наразі вимушено роз'єднані і не мають можливості зібратись разом внаслідок обмежень у пересуванні в умовах воєнного стану.
До початку військової агресії РФ проти України усі документи по даній справі і адвокатські матеріали, на яких ґрунтується позиція усіх трьох адвокатів (Костіної Н.М., Молоткова В.О., Кучер Я. Г.), перебували у адвоката Костіної Н.М., яка під час бойових дій у м. Чернігові для врятування документів по даній справі і адвокатських матеріалів переправила їх за межі міста Чернігова у безпечну схованку на території Чернігівської області. На сьогодні доступ до вказаної схованки унеможливлений внаслідок небезпечної обстановки у Чернігівській області.
Таким чином, документи і адвокатські матеріали, на яких ґрунтується позиція усіх трьох представників ТОВ «Агросток Україна» у представників відсутні, тому можливість повноцінного ведення представниками даної судової справи наразі відсутня.
Крім того, як зазначає представник позивача, ключовий свідок по даній справі - колишній директор ТОВ «Мена Авангард» Зосименко Л.М., яка підписала оспорювану відповідачем видаткову накладну № Р0006933 від 01.04.2016, на даний час, внаслідок воєнного стану, виїхала та перебуває за межами України.
Також представник позивача наголошує на тому, що радою суддів України рекомендовано судам на період воєнного стану в Україні відкладати розгляд справ, які не є невідкладними, тоді як справа, яка розглядається не є такою, що відноситься до невідкладних справ.
Щодо проведення судового засідання 01.06.2022 і подальших засідань у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представник заперечує, оскільки в процесі відеоконференції унеможливлений безпосередній і невідкладний обмін інформацією і документами, обговорення виникаючих по ходу засідання питань і вироблення спільної позиції усіх трьох вищевказаних представників ТОВ «Агросток Україна» між собою у приватному режимі (без доступу інших осіб до спілкування цих адвокатів); проведення відеоконференції унеможливлює: безпосереднє дослідження письмових доказів, наявних у матеріалах справи, у залі судового засідання в присутності всіх учасників. А таке дослідження необхідне, зважаючи на твердження відповідача про ніби то підроблення певних документів, які є доказами у справі; відеоінформації із сайту ТОВ «Мена Авангард» від 14.04.2016, яка міститься на компакт- диску, який долучено до матеріалів справи.
З огляду на вищевикладене, представник позивача просить проведення судових засідань в режимі відеоконференції по справі № 927/738/19 не здійснювати; відкласти розгляд справи № 927/738/19 на період щонайменше до закінчення воєнного стану в Україні.
У підготовчому засіданні 01.06.2022 представник відповідача проти відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні заперечив.
У підготовчому засіданні 01.06.2022 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.06.2022 з урахуванням вимог ст. 202,216 ГПК України.
06.06.2022 на електронну адресу суду від представника позивача повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за вих № 05-25-01 від 25.05.2022, яке має аналогічний зміст клопотанню, що надійшло на електронну адресу суду 30.05.2022.
З приводу заявленого представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 2 ГПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану встановлено», що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Господарський суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Суд звертає увагу, що учасники судового процесу та їх представники зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі ( ч. 2 ст. 2 ГПК України).
Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається ( ч.1 ст. 43 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій ( ч.4 ст. 13 ГПК України).
Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Суд зауважує, що справа № 927/738/19, передана на новий розгляд відповідно до постанови ВС, прийнята до розгляду суддею Ноувен М.П. 07.02.2022. Крім того, даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив з урахуванням вказівок, що містяться у постанові ВС від 11.01.2022 у справі № 927/738/19.
Як убачається із матеріалів справи відповідачем 11.02.2022 було подано відзив на позов, а 21.02.2022 позивачем подано відповідь на відзив.
Так, представник позивача зазначає, що відсутній доступ до документів по справі і адвокатських матеріалів.
В свою чергу у відповіді на відзив позивачем зазначено, що оригінали доказів додані до матеріалів справи (т. 12, а.с.27).
Крім того, представники позивача не позбавлені можливості і права ознайомитись з матеріалами справи.
Суд також зазначає, що позивачем не доведена неможливість заміни представника іншим представником.
З приводу посилання позивача на ту обставину, що головний свідок у справі колишня директорка ТОВ «Мена Авангард» Зосименко Л.М. на даний час виїхала і перебуває за межами України, суд зазначає, що відповідно до ст. 89 ГПК України, суд, у разі виклику свідка для допиту, має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка в режимі відеоконференції.
Отже, суд зауважує, оскільки Господарський суд Чернігівської області здійснює свої повноваження, не припинив роботу, а сторони можуть скористатися правом взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, або подати заяву про розгляд справи без участі сторони, то відсутні підстави для відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану.
09.06.2022 відповідачем подано клопотання про вжиття заходів запобігання зловживанню процесуальними правами.
Так, відповідач зазначає наступне:
- подання позивачем додаткових доказів на стадії надання відповіді на відзив без будь-яких клопотань та пояснень із зазначенням об'єктивних причин пропущення процесуального строку для вчинення цих дій унеможливлює їх прийняття судом до розгляду, а також може бути кваліфіковано судом як зловживання,
- безпідставне клопотання про виклик свідків є свідомою спробою представників позивача для затягування розгляду цієї справи.
Стосовно заяви відповідача щодо зловживання позивачем процесуальними правами суд зазначає наступне:
Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (ч.2 ст. 43 ГПК України).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
При цьому, суд зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №58/505 та від 28.04.2020 у справі №910/6245/19.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами (частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 55 Конституції України гарантує право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Крім того, статтею 237 ГПК України передбачено, що саме під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
За таких обставин, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача щодо зловживання ТОВ «Агросток Україна» своїми процесуальними правами. Відтак, клопотання задоволенню не підлягає.
Приймаючи до уваги обставини вирішення в підготовчому засіданні питань, зазначених у частині 2 статті 182 ГПК України, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у прийнятті до розгляду заяви про зменшення позовних вимог від 21.02.2022 (вх.486).
2. Заяву про зменшення позовних вимог від 21.02.2022 (вх.№ 502) прийняти до розгляду.
3. У задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання відмовити.
4. У задоволенні клопотання про вжиття заходів запобігання зловживанню процесуальними правами відмовити.
5. Закрити підготовче провадження.
6. Розгляд справи по суті призначити на 06.07.2022 об 11 год. 00 хв. Судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: пр-т Миру, 20, м.Чернігів, зал судових засідань № 201.
7. З огляду на запровадження воєнного стану в Україні, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, учасники справи, виходячи з поточної ситуації, у випадку загрози їх життю, здоров'ю та безпеці явка сторін не визнається судом обов'язковою. Учасники справи мають право подати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України або заяви про надання можливості прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції в порядку ст. 197 ГПК України, шляхом подання таких заяв у 5-тиденний термін з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.06.2022.
Суддя М.П.Ноувен