79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.06.2022 Справа № 914/314/22
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», місто Київ
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф Транссервіс», село Давидів, Львівська область
до відповідача-2 ОСОБА_1 , місто Володимир-Волинський, Волинська область
про стягнення 300 664,06 грн.
За участю представників:
від позивача: Деркач О.Р. - адвокат (довіреність №3222-К-Н-О від 25.07.2019 чинна до 22.07.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001486 від 12.06.2019) присутня в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EasyCon»;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф Транссервіс», до відповідача-2 ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів 423 090,87 грн заборгованості за кредитом, 4 654,00 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом, 1 733,27 грн заборгованість по комісії за користування кредитом.
Згідно заяви про зменшення позовних вимог до солідарного стягнення з відповідачів заявлено 299 559,59 грн заборгованості за кредитом та 1 104,47 грн заборгованості по комісії за користування кредитом, всього 300 664,06 грн.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.
Представник позивача в судове засідання 01.06.2022 для розгляду справи по суті режимі відеоконференції з'явилася, позовні вимоги підтримала, просила позов, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, задовольнити повністю.
Відповідач-1 явки повноважного представника в судове засідання 01.06.2022 для розгляду справи по суті не забезпечив, проте, 01.06.2022 на електронну адресу суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання за вих.№297 від 01.06.2022 (вх.№11396/22) про розгляд справи без його участі, за наявними в матеріалах справи документами. Крім того у клопотанні зазначив, що відповідачем-1 надано вже всі пояснення та наявні в нього докази.
Відповідач-2 явки повноважного представника в судове засідання 01.06.2022 для розгляду справи по суті не забезпечила. Відзив, заяви, клопотання від відповідача-2 станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили.
Ухвала суду від 16.05.2022 про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 01.06.2022 надсилалась відповідачу-2 на адресу вказану у позовній заяві та у відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Волинській області (вх.№7653/22 від 11.04.2022), а саме: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення 27.05.2022 року за номером 7901414560329 вручене особисто адресату/відповідачу-2.
Станом на 01.06.202 на адресу суду відзив, заяви, клопотання від відповідача-2 не надходили. Відзив у встановлений судом строк відповідачем-2 не подано.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем-2 відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, враховуючи належне повідомлення усіх учасників справи про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, беручи до уваги клопотання відповідача-1 про розгляд справи без його участі, не вважає відсутність представників відповідачів 1 та 2 у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті. Клопотання відповідача-2 щодо відкладення розгляду справи не надходили.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
У судовому засіданні 01.06.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору та правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.03.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролайф Транссервіс» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач-1 приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 09.03.2016 року та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до цього договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Позивач надав ТзОВ «Агролайф Транссервіс» (відповідачу-1) кредитний ліміт в розмірі 1 000 000,00 грн. Однак, відповідач-1 у порушення умов договору станом на момент подання позовної заяви не повернув банку отримані кошти в сумі 423 090,87 грн. В межах укладеного договору відповідач-1 не сплатив відсотків у розмірі 4 654,00 грн, комісії у сумі 1 733,27 грн.
Оскільки ОСОБА_1 поручилася за виконання ТзОВ «Агролайф Транссервіс» умов кредитного договору, позивач станом на момент подання позовної заяви, просив стягнути заявлені суми боргу солідарно з обох відповідачів на підставі статей 554, 610 Цивільного кодексу України.
Згідно заяви про зменшення позовних вимог (вх.№1129/22 від 26.04.2022), позивач просить стягнути 299 559,59 грн заборгованості за кредитом та 1 104,47 грн заборгованості по комісії за користування кредитом, всього 300 664,06 грн солідарно з обох відповідачів на підставі статей 554, 610 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача-1.
Відповідач-1 заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (вх.№5489/22 від 03.03.2022).
Зокрема зазначив про те, що не погоджується із доводами позивача у даній справі з огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість в сумі 429 478,14 грн, з яких 423 090,87 грн заборгованість за кредитом, 4 654,00 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом, 1 733,27 грн заборгованість по комісії за користування кредитом.
Зокрема зазначає, що ТзОВ «Агролайф Транссервіс» здійснено часткове погашення наявної заборгованості, а саме було здійснено платежі згідно наступних платіжних доручень: №2317 від 26.01.2022 на суму 50 000,00 грн; №2423 від 08.02.2022 на суму 23 000,00 грн. В підтвердження чого долучив до відзиву копії зазначених вище платіжних доручень.
Позиція відповідача-2.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.
Обставини встановлені судом.
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролайф Транссервіс» (відповідач-1) (в особі директора Голоюх Вікторії Леонідівни) уклали договір банківського обслуговування шляхом приєднання ТзОВ «Агролайф Транссервіс» 09.03.2016 року до публічної оферти через підписання заяви про відкриття рахунку та заяви про приєднання до Умов і Правил надання послуги (надалі - договір). Зокрема, згідно з положеннями заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг ТзОВ «Агролайф Транссервіс», підписавши цю заяву, погоджується з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.
Відповідно до договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Згідно з довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, 10.03.2016 та 16.03.2016 відповідачу-1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 200 000,00 грн; 22.07.2016 відповідачу-1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 15 000,00 грн; 12.09.2016 та 11.09.2018 відповідачу-1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 200 000,00 грн; 26.10.2018 відповідачу-1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 000,00 грн; 21.11.2019 відповідачу-1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 1 000 000,00 грн.
На час звернення з позовною заявою позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 423 090,87 грн заборгованості за кредитом, 4 654,00 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом, 1 733,27 грн заборгованість по комісії за користування кредитом
Згідно заяви про зменшення позовних вимог (вх.№1129/22 від 26.04.2022), заборгованість ТзОВ «Агролайф Транссервіс» (відповідач-1) перед банком становить 299 559,59 грн.
Станом на 20.04.2022, згідно долученого до заяви про зменшення позовних вимог (вх.№1129/22 від 26.04.2022) заборгованість ТзОВ «Агролайф Транссервіс» (відповідач-1) перед позивачем становить 300 664,06 грн, з яких 299 559,59 грн заборгованість за кредитом, 1 104,47 грн заборгованість по комісії за користування кредитом.
Позивач та ОСОБА_1 підписали договір поруки №POR1458025564637 від 15.03.2016 року (надалі - договір поруки). Предметом цього договору є надання поруки поручителем ( ОСОБА_1 ) перед кредитором (банк) за виконання боржником (ТзОВ «Агролайф Транссервіс») зобов'язань за кредитним договором.
Пунктом 1.1.1. договору поруки визначено, що поручитель поручається за виконання боржником зобов'язань за угодою-приєднання до розділу 3.2.1. «Кредитний ліміт» Умов та правил надання банківських послуг.
Якщо під час виконання Кредитного договору зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (пункт 1.1.2 Договору поруки).
Згідно з пунктом 1.3 договору поруки поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений.
Станом на момент прийняття рішення (01.06.2022) доказів погашення заборгованості в розмірі 300 664,06 грн суду не подано.
Таким чином, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 299 559,59 грн заборгованості за кредитом та 1 104,47 грн заборгованості по комісії за користування кредитом, всього 300 664,06 грн.
Висновки суду.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно частини 1, 3 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За приписами частин 1-2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір банківського обслуговування шляхом приєднання ТзОВ «Агролайф Транссервіс» 09.03.2016 року до публічної оферти через підписання заяви про відкриття рахунку та заяви про приєднання до Умов і Правил надання послуги та договір поруки №POR1458025564637 від 15.03.2016 укладений банком та ОСОБА_1 в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно положень частини 3 статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банками під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом. Вказане узгоджується з положенням статті 1054 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 1, частини 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Згідно 3.2.1.1.8. Умов - проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).
Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Згідно розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за Користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
Так, зокрема, за сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30 (тридцять) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29 (двадцять дев'ять) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта, з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку «непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтові- будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту отриманими з 01.04.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну - повернення кредиту передбаченого «Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту отриманими з 01.11.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 58 (п'ятдесят вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту отриманими з 10.02.2017 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань,
* - Банк залишає за собою право продовжити період , в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення Клієнта за допомогою повідомлення в Системі Internet Banking Приват-24 або рекомендованим листом на юридичну адресу Клієнта. При цьому, додаткових погоджень з Клієнтом не потрібно.
Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4. Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.2.1.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
З наданого позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№1129/22 від 26.04.2022) розрахунку заборгованості ТзОВ «Агролайф Транссервіс» вбачається, що заборгованість за кредитом становить 299 559,59 грн.
Доказів погашення заборгованості суду не подано.
Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Судом встановлено, що ТзОВ «Агролайф Транссервіс» порушив умови договору щодо строків повернення кредиту і має непогашену заборгованість зі сплати отриманої суми кредиту та заборгованість по комісії за користування кредитом.
Здійснивши перевірку проведених позивачем нарахувань, суд погоджується з такими. Отже, на користь банку підлягає стягненню 300 664,06 грн заборгованості, з яких 299 559,59 грн заборгованість за кредитом, 1 104,47 грн заборгованість по комісії за користування кредитом.
Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно з частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
15.03.2016 року між банком та ОСОБА_1 підписано договір поруки №POR1458025564637 (надалі - договір поруки). Предметом цього договору є надання поруки поручителем ( ОСОБА_1 ) перед кредитором (банк) за виконання боржником (ТзОВ «Агролайф Транссервіс») зобов'язань за кредитним договором.
Пунктом 1.5 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно з пунктом 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф Транссервіс» та ОСОБА_1 солідарно 299 559,59 грн заборгованість за кредитом, 1 104,47 грн заборгованість по комісії за користування кредитом є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, повністю.
Розподіл судових витрат.
Станом на момент подання позовної заяви, позивачем було заявлено до стягнення солідарно з відповідачів 429 478,14 грн.
Станом на момент прийняття рішення, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№1129/22 від 26.04.2022), позивачем заявлено до стягнення солідарно з відповідачів 300 664,06 грн.
Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача слід стягнути на користь позивача 4 509,96 грн судового збору.
Решту суми судового збору (1 932,21 грн) у зв'язку із поданням позивачем заяви зменшення розміру позовних вимог (вх.№1129/22 від 26.04.2022) і таку заяву прийнято судом, позивач має право повернути з Державного бюджету України на підставі положень пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», за умови звернення з відповідним клопотанням до суду.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, судовий збір покладається на відповідачів порівну.
Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, статтями 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф Транссервіс» (81151, Львівська область, Львівський район, село Давидів, вулиця Львівська, будинок 2, корпус А; ідентифікаційний код юридичної особи 37278500) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 299 559,59 грн заборгованість за кредитом, 1 104,47 грн заборгованість по комісії за користування кредитом та 4 509,96 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне рішення
складено 13.06.2022
Суддя Сухович Ю.О.