16.06.2022 Справа № 914/86/22
За позовом: ОСОБА_1 , м.Київ, ОСОБА_2 , м.Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан А», м. Київ,
до відповідача 1: Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м. Львів,
до відповідача 2:Bank Polski S.A., Warshawa Polska/ПКО Банк ОСОБА_3 (Польський акціонерний банк «Загальна Ощадна Каса»), Республіка Польща, м.Варшава,
про визнання недійсними правочинів,
Суддя Яворський Б.І.,
при секретарі Муравець О.М.
Представники сторін:
від позивача 1: Погрібна С.О.,
від позивача 2: Погрібна С.О.,
від позивача 3: Погрібна С.О.,
від відповідача 1: ОСОБА_4 ,
від відповідача 2: не з'явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан А» до Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» та PKO Bank Polski S.A./ПКО Банк ОСОБА_3 (Польський акціонерний банк «Загальна Ощадна Каса») про визнання недійсними правочинів щодо застосування процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій АТ «КРЕДОБАНК» у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ «КРЕДОБАНК» від 05.03.2018.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 січня 2022 року справу № 914/86/22 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою суду від 11.01.2022 суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.02.2022, надано відповідачам строк на подання відзиву-протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, явка сторін у підготовчому засіданні визнано обов'язковою. Ухвалою суду від 16.02.2022 суд продовжив АТ «КРЕДОБАНК» процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву - до 30 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Підготовче засідання 24.02.2022 не відбулося у зв'язку з військовою агресією російської федерації щодо України. Подальший хід розгляду справи у підготовчому засіданні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
22.03.2022 відповідач 1 подав суду відзив на позовну заяву (вх.№6606/22).
Протокольною ухвалою від 12.05.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 09.06.2022. Ухвалою від 12.05.2022 суд викликав позивачів ОСОБА_1 , м.Київ, ОСОБА_2 , м.Львів та ТзОВ «Меридіан А» у підготовче засідання та звернув увагу на необхідність перекладу позовної заяви з додатками та ухвали суду про відкриття провадження у справі.
06.06.2022 представник позивачів через систему «Електронний суд» та на електронну адресу суду подала заперечення щодо необхідності перекладу на польську мову процесуальних документів, зазначивши про можливість вручення відповідачу 2 документів шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно та вказала практику ВС з аналогічних питань.
09.06.2022 представник позивачів подала відповідь на відзив відповідача 1 із клопотанням про поновлення строку на подання такого (вх.№12198/22) та заяву про долучення до матеріалів справи практики ВС.
14.06.2022 відповідач 1 подав до суду клопотання про продовження процесуального строку на подання заперечення на відповідь на відзив на 10 днів до 24.06.2022. Ухвалою суду від 15.06.2022 суд продовжив позивачам процесуальний строк для подання відповіді на відзив та прийняв до розгляду відповідь на відзив, а також продовжив процесуальний строк для подання заперечення на відповідь на відзив до 24.06.2022 включно.
16.06.2022 відповідач 1 подав пояснення на заперечення позивача про необхідність подання до суду нотаріально засвідченого перекладу на польську мову процесуальних документів та зазначив, що у випадку надіслання процесуальних документів без їх перекладу відповідач 2 вправі відмовитися від їх отримання (п.b ч.1 ст.5 Конвенції). Вказав, що позивач підміняє наявні у даній справі обставини.
Представник позивачів у підготовче засідання з'явився, підтримав подане заперечення.
Представник відповідача 1 заперечив доводи позивачів з підстав, наведених у поясненні, просив суд забезпечити інформування відповідача 2 про дану справу у передбаченому законодавством порядку.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши учасників процесу, суд відзначив таке
Як вбачається з позовної заяви відповідач 2 є нерезидентом (місцезнаходження PKO Bank Polski S.A., Pulavska street 15, Warshawa Polska, 02-515), інформація щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва відповідача на момент відкриття провадження у справі у суду відсутня. Разом з цим, в п. 10 Контракту сторони передбачили порядок вирішення спорів.
За приписами ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право» якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори України» визначає, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно зі ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном та повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (надалі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000, із заявами та застереженнями. Україна та Республіка Польща приєднались до зазначеної Конвенції.
Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (ст. 1 Конвенції).
Відповідно до ст. 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно зі своїм правом.
Згідно зі ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
У відповідності до п. 1.4 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2008 № 1092/5/54, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 за №573/15264 (надалі - Інструкція), обсяг правової допомоги, порядок зносин, вимоги щодо форми і змісту доручення, а також особливості виконання доручення визначаються положеннями міжнародного договору України, який діє у відносинах між Україною та відповідною іноземною державою. Посилання на такий міжнародний договір у дорученні є обов'язковим. Відповідно до ст.7 Конвенції про вручення формуляр обов'язково складається французькою чи англійською мовою запитуваної держави, а в раз заповнення українською мовою - обов'язково супроводжується перекладом на одну із зазначених мов (п.6.3 інструкції).
З відомостей, що містяться на офіційному сайті Гаазької конвенції з міжнародного права (http://www.hcch.net/en/states/authorities/details3/&aid=268) слідує, що Республіка Польща вирішила приєднатися до Конвенції, заявивши, що вона виступає проти способів служби, зазначених у статтях 8 і 10, на її території (http://www.hcch.net/en/instruments/conventions/status-table/notification). Відтак, посилання позивача на постанови Верховного Суду у справах №905/830/21 від 29.04.2022, №905/1059/21 від 24.05.2022 та №905/1060/21 від 23.05.2022 не можуть бути взяті судом до уваги, адже у таких постановах мова йшла про Королівство Нідерланди та Республіку Кіпр, які у застереженні не заперечували проти вручення документів через поштові канали безпосередньо адресату на їхній території.
Між Україною і Республікою Польща 24.05.1993 підписано Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифікований постановою Верховної ради України від 04.02.1994 р. (надалі - Договір). У статті 2 Договору встановлено, що суди і органи прокуратури Договірних Сторін, що далі іменуються "установи юстиції", надають взаємну правову допомогу у цивільних та кримінальних справах.
Згідно зі ст. 3 Договору у справах, що охоплюються цим договором, установи юстиції, зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим договором. Центральними органами визначено: з боку України Міністерство юстиції та Генеральну Прокуратуру, а з боку Республіки Польщі - Міністерство юстиції. Центральні органи можуть домовитися, що установи юстиції договірних сторін зносяться між собою безпосередньо.
Відповідно до ст. 4 Договору договірні сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.
При цьому, у відповідності до ст. 5 Договору, у справах, що охоплюються цим договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної сторони або англійську чи російську. Якщо стосовно положень цього договору вимагається додати до документів, що пересилаються, їх переклад на мову іншої договірної сторони, ті переклади мають бути здійснені офіційним перекладачем, підпис якого має бути офіційно посвідчений, або присяжним перекладачем однієї з договірних сторін.
Відповідно до п. 2.3 Інструкції, переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.
Статтею 6 Договору визначено, що клопотання про надання правової допомоги складається у письмовій формі і повинно містити: 1) найменування запитуючої установи; 2) найменування запитуваної установи; 3) назву справи, з якої запитується правова допомога; 4) імена і прізвища сторін, підозрюваних, обвинувачених, підсудних або засуджених, потерпілих, місце їх постійного або тимчасового проживання, громадянство, заняття, а в кримінальних справах, в міру можливості, також місце і дату народження, імена їх батьків, а щодо юридичних осіб - їх назву і місцезнаходження; 5) імена, прізвища і адреси представників осіб, які вказані в пункті 4; 6) зміст клопотання і необхідну для його виконання інформацію, зокрема, імена, прізвища і адреси свідків, якщо вони відомі; 7) в кримінальних справах - додатково опис фактичних обставин і юридичну кваліфікацію скоєного злочину.
Клопотання про надання правової допомоги повинно бути засвідчене підписом та гербовою печаткою запитуючої установи. Договірні Сторони можуть застосовувати двомовні бланки для клопотань про надання правової допомоги.
Угодою між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща про застосування двомовних бланків клопотань про надання правової допомоги від 10.01.2011 встановлено єдину форму клопотання при оформленні судових доручень про вручення документів та про проведення процесуальних дій у цивільних справах на підставі Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах. Статтею 1 вказаної угоди передбачено, що при оформленні клопотань про надання правової допомоги у цивільних справах суди України і суди Республіки Польща застосовують двомовні бланки.
Згідно ст. 9, 10 Договору запитувана установа здійснює вручення документів відповідно до правил, які діють в її державі, якщо документи, які вручаються, складені державною мовою запитуваної Сторони або якщо додано завірені переклади на мову запитуваної Сторони. В інших випадках вручення документів адресатові здійснюється за його добровільною згодою. Підтвердження вручення документів оформлюється відповідно до правил запитуваної Договірної Сторони. У підтвердженні зазначається час, місце і спосіб вручення. Якщо лист оформлено у двох примірниках, підтвердження отримання може також міститися в одному з цих примірників.
Статтею 15 Конвенції визначено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території; b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією;
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Таким чином, з урахуванням положень ст. 367 Господарського процесуального кодексу України та з метою належного повідомлення відповідача 2 - PKO Bank Polski S.A., Warshawa Polska про дату, час та місце судового засідання по справі №914/86/22, суд дійшов висновку про необхідність звернення до компетентного органу Республіки Польща із судовим дорученням про вручення відповідачу судових документів. У разі недотримання зазначеної вище процедури відповідач 2 не вважатиметься належним чином повідомленим про даний спір, а також час і місце його розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати позивачів надати до суду нотаріально засвідчений переклад на польську мову у трьох примірниках позовної заяви з додатками, ухвали суду від 31.01.2022 та даної ухвали суду, доданого до неї судового доручення у вигляді прохання про вручення документів у цивільній справі та підтвердження про їх вручення.
Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
З огляду на вищевикладене, необхідність дотримання процедури вручення судових документів, з урахуванням місцезнаходження відповідача в Республіці Польща, провадження по даній справі підлягає зупиненню до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на дане судове доручення та визначеної дати судового засідання.
Керуючись ст.ст. 12, 20, 162, 176, 228, 229, 234, 235, 247, 250, 252, 365, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Підготовче засідання призначити на 19.01.2023 о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128, 2 поверх. Інформацію про номер залу судового засідання буде розміщено на дошці оголошень.
2. Провадження у справі №914/86/22 зупинити до 19.01.2023.
3. Зобов'язати позивачів у строк до 01.07.2022 надати суду нотаріально засвідчені копії перекладу на офіційну мову Республіки Польща у трьох примірниках наступні документи:
- позовну заяву з додатками;
- ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 31.01.2022;
- дану ухвалу суду, доданого до неї судового доручення у вигляді прохання про вручення документів у цивільній справі та формуляр підтвердження про їх вручення.
4. Попередити позивачів про те, що у разі ненадання суду без поважних причин у визначений строк документів, вказаних у п.3 ухвали позов відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України буде залишений без розгляду.
5. Встановити відповідачу 2 строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Копія відзиву та доданих до нього документів повинні бути надіслані (надані) позивачу одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Роз'яснити, що згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Західного апеляційного господарського суду у порядку, встановленому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено 17.06.2022.
Суддя Яворський Б.І.